ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2017 р. Справа № 821/1934/16
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення № 601/21-03-12-02 від 23.06.2016 р., -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення № 601/21-03-12-02 від 23.06.2016 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 23.06.2016 №601/21-03-13-02 "Про виключення з реєстру платників єдиного податку".
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 21 лютого 2017 року по справі № 821/1934/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 16.02.2015 року по 01.07.2016 року перебував на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку 3 групи за ставкою 4% від доходу.
28 вересня 2016 року ДПІ на адресу позивача направлено лист «Про надання інформації щодо ФОП ОСОБА_4Г.» №4900/10/21-03-13-02-22 додатком до якого є рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку №601/21-03-13-02 від 23 червня 2016 року.
Спірним рішенням встановлено порушення позивачем абз.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, в якому визначено, що платниками єдиного податку третьої групи не можуть бути суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення та підлягає до вимог абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298, абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України.
Згідно Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення (затверджений постановою КМ України №827 від 12.12.1994 року), встановлено, що до копалин загальнодержавного значення належить, зокрема: торф, кам'яне і буре вугілля. Підпунктом 91 пункту 1 статті 14 ПК України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Відповідно до пп.14.1.150 п.14.1 ст.14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).
Врахувавши наведені норми ПК України, а також ту обставину, що позивач 04 червня 2015 року уклав з комунальним закладом Херсонської обласної ради «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат» договір про закупівлю товарів за державні кошти №82, предметом якого є поставка торфу (брикетів торф'яних), код державного класифікатора ДК 016-2010-08.92.1 в кількості 1363 тони на суму 2371620,00 грн, податковий орган вирішив виключити ФОП ОСОБА_4 з реєстру платників єдиного податку з 01 липня 2016 року на підставі абз.3 пп.299.10 ст.299 ПК України.
Спірне рішення відповідач прийняв в процесі опрацювання запиту народного депутата України ОСОБА_5 №7/4 від 14.04.2016 року про порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_4 при здійсненні у нього державної закупівлі торф'яних брикетів комунальним закладом Херсонської обласної ради «Херсонський психоневрологічний будинок-інтернат», використавши, надані позивачем документи.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 23.06.2016 №601/21-03-13-02 "Про виключення з реєстру платників єдиного податку". Колегія суддів погоджується з такими висвноками суду першої інстанцціії з огляду на наступне.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність (пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України).
Відповідач стверджує, що позивач порушив абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, здійснюючи види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: 5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абз.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України).
ОДПІ вважає, що позивач здійснював реалізацію корисних копалин, якими в даному випадку виступають торф'яні брикети на комунально-побутові потреби.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (п.299.10 ст.299 ПК України).
Апелянт, як на підставу для виключення ФОП ОСОБА_4 з реєстру платників єдиного податку, посилається на абз.3 п.299.10 ст.299 ПК України, на підставі якого ОДПІ прийняла самостійне рішення без проведення перевірки та без складання за її результатами акту перевірки. Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п.299.11 ст.299 ПК України).
Наведена норма є нормою імперативної дії та пов'язує анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи не інакше як за рішенням прийнятим на підставі акту перевірки. Законодавець не дає податковому органу альтернативи проведенню перевірки та не встановлює виключень для проведення перевірки.
Судом встановлено, що жодної перевірки позивача податковим органом не проводилося, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, не складалося.
Аналогічного висновку стосовно необхідності проведення перевірки та необхідності складання акту перевірки перед прийняттям відповідного рішення дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16 лютого 2017 року в справі К/800/36639/16.
Отже, спірне рішення прийняте не в порядок, не в спосіб та в супереч вимогам спеціального законодавства, доказів протилежного сторони суду не надали.
Відповідно до сертифікатів якості серії АА №00192 від 01 грудня 2015 року та серії АА №00209 від 01 січня 2016 року продукція, що реалізовувалась позивачем має назву «брикети торфові для комунально-побутових потреб», які не є продуктом первинної переробки торфу, а є продуктом його вторинної переробки.
Суд зазначає, що посилання в рішенні про виключення з реєстру платників єдиного податку № 601/21-03-13-02 від 23 червня 2016 року на пп.14.1.150 п.14.1 ст.14 ПК України є помилковим, оскільки позивач не є гірничодобувним підприємством, про яке йдеться у зазначеній нормі.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення № 601/21-03-12-02 від 23.06.2016 р. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 37) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі № 821/1934/16, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 65915255, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/1934/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: