Ухвала суду № 65915160, 06.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 р.

Справа № 821/1691/16

Категорія: 8.2.3

Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Стас Л.В.

суддів – Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року по справі за позовом Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків, що належать платнику податків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - позивач, Херсонська ОДПІ,) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" (далі - відповідач, ТОВ "Ріелті Менеджмент") стягнення коштів за податковим боргом з рахунків, що належать платнику податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 274769,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що Херсонською ОДПІ було винесено податкову вимогу № 5092-23 від 16.04.2015 року у зв’язку з несплатою відповідачем податкового зобов’язання та виникненням податкового боргу, проте відповідачем заборгованість не сплачено, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року позов Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області – задоволено.

Стягнуто кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" (код ЄДРПОУ 38638981) у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків по податку на додану вартість в розмірі 274 769,85грн (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят дев’ять гривень вісімдесят п’ять копійок) код платежу 14010100, державний бюджет, одержувач УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

В апеляційній скарзі, ТОВ "Ріелті Менеджмент", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Ріелті Менеджмент” зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 07 березня 2013 року №10731020000024128.

Відповідач перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ з 11 березня 2013 року за № 26581344183, як платник податків за основним місцем обліку.

Основний вид діяльності відповідача за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно облікових карток та довідки про суми податкового боргу перед бюджетом податкова заборгованість ТОВ “Ріелті Менеджмент” перед бюджетом з податку на додану вартість становить 274 769,85 грн.

Податковий борг зі сплату податку на прибуток приватних підприємств виник з 30.06.2016 року за рахунок несплати узгоджених податкових зобов’язань, нарахованих згідно: декларації з податку на додану вартість від 17.06.2016 №9101205242 на суму 131 280,00грн., декларації з податку на додану вартість від 19.08.2016 №9150608492 на суму 104 697,00грн.; декларації з податку на додану вартість від 18.09.2016 №9171279074 на суму 106 414,00грн.; згідно п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня в сумі 700,48грн.

Вважаючи, що відповідач має непогашений податковий борг у сумі 274 769,85грн., позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом.14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із положеннями п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Вимогами пункту 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, який подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, якщо податковим органом направлено податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу, а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму новоствореного боргу.

У такому разі право на стягнення новоствореного податкового боргу у податкового органу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом першої інстанції, у зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем було направлено вимогу № 5092-23 форми “Ю” від 16.04.2015р. про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями в сумі 232665,94 грн, яка отримана відповідачем належним чином.

Станом на час судового розгляду справи в установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив, грошове зобов'язання, визначене нею до часу прийняття судом рішення у цій справі, не сплатив.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів його сплати відповідачем не надано, тому судом першої інстанції зроблено вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову та стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податку.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано зверненого увагу на тому, що оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи в порядку письмового провадження, та відповідно, не надання відповідачу можливості надати заперечення стосовно сум боргу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача звертався до суду з клопотанням від 29.11.2016 року про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.24). Крім того, до суду апеляційної інстанції апелянт також не з’явився, хоча був належним чином сповіщений про дату і місце розгляду апеляційної скарги.

Інші ж доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б були підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" – залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року по справі за позовом Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Менеджмент" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків, що належать платнику податків – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: