Ухвала суду № 65915105, 22.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1492/16

Категорія: 3.7.1Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Димерлія О.О., Коваля М.П.,

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.

представника апелянта Судді О.М.,

представника ТОВ «Траст Карго» - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Траст Карго» до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про скасування протоколу засідання кваліфікаційної комісії Відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, про зобовязання відновити протокол про адміністративне правопорушення та направити його на розгляд до суду, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Карго» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а.с.29-30), просило суд:

- скасувати протокол № 26 від 04.11.2015 року засідання кваліфікаційної комісії Відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку;

- зобовязати відповідача відновити протокол серії ПД № 003120 від 26 жовтня 2015 року, складений відносно ОСОБА_2 та направити його на розгляд до суду, згідно зі ст. 221 КУпАП

Постановою від 19 вересня 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов частково:

- скасував протокол №26 від 04.11.2015 року засідання кваліфікаційної комісії Відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Не погоджуючись з постановою суду Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Так апелянт зазначає, що кваліфікаційна комісія Відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку у спірних правовідносинах не здійснювала владні управлінські повноваження, а діяла виключено у межах КУпАП.

Зазначає апелянт і про те, що дії вчинені комісією не відносяться до сфери публічно-правових відносин, в той час як до адміністративного суду можливо оскаржити лише постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, з урахуванням відсутності порушених прав позивача саме у сфері публічно-правових відносин, апелянт вважає, що у справі відсутній предмет позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст Карго» надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та на те, що доводи апелянта ґрунтуються на припущеннях і на помилковому розумінні норм матеріального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що 26 жовтня 2015 року між автомобілем НОМЕР_1, який знаходився в оренді позивача - ТОВ «Траст Карго» та ЗІЛ 131 без державного реєстраційного знаку, що перебуває на балансі військової частини А2094 Міністерства оборони України, під керуванням ОСОБА_3 сталось ДТП.

Інспектор Мусіченко О.В. склав відносно водія ОСОБА_3 три протоколи про адміністративне правопорушення ПД№003120 від 26.11.2016 року, за ознаками ст. 124 КУпАП, за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП та за ознаками ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з протоколу №26 від 04.11.2015 року суд першої інстанції встановив, що відповідно до протоколу засідання військової кваліфікаційної комісії відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, протокол про адміністративне правопорушення від 26.11.2015 року ПД №003120 за ознаками ст. 124 КУпАП, складений інспектором відділення ВІБДР Миколаївського ЗВ ВСП ОСОБА_4 скасований та списаний з подальшим знищенням.

З посиланням на приписи ст. 3, ст. 5, п. 7, 8, 25 ст. 7 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», п. 1.2, п. 2.9, п. 3.2, п. 6.25, п. 6.26 Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України, ст. 221 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо скасування та подальшого знищення протоколу про адміністративне правопорушення від 26.11.2015 року №003120 оформлене протоколом засідання військової кваліфікаційної комісії відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 04.11.2015 року є протиправними, оскільки не ґрунтується на нормах діючого законодавства України, адже відповідач мав направити матеріали по справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП до суду для розгляду.

Також суд першої інстанції встановив, що в оскарженому протоколі існує не відповідність дат, оскільки протокол про скасування та знищення, який прийнятий 04.11.2015 року, стосується протоколу про адміністративне правопорушення, який прийнято пізніше - 26.11.2015 року, при тому, що протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП складений 26.10.2015 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржений протокол № 26 від 04.11.2016 року підлягає скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо зобовязання відновити протокол ПД №003120 від 26.10.2015 року, складений відносно ОСОБА_3 та направити його на розгляд до суду згідно ст. 221 КУпАП, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст. 2 КАС України, правову позицію викладену в постанові Вищого адміністративного суду України 21.10.2010 року № П-278/10, враховуючи те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, дійшов висновку, що задоволення таких вимог є фактичним втручанням у дискреційні повноваження відповідача - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта та представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору по цій справі є

- правомірність протоколу кваліфікаційної комісії відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку № 26 від 04.11.2015 року, в якому зафіксовано рішення комісії щодо скасування з подальшим списанням та знищенням, протоколу про адміністративне правопорушення серії ПД № 003120 від 26 жовтня 2015 року, складеного відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП;

- зобовязання відновити протокол серії ПД № 003120 від 26 жовтня 2015 року, складений відносно ОСОБА_2 та направити його на розгляд до суду, згідно зі ст. 221 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» служба правопорядку у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом та іншими виданими у відповідності з ними нормативно-правовими актами.

Діяльність Служби правопорядку будується на принципах законності, поваги до особи, її прав і свобод, соціальної справедливості, централізованого керівництва та єдиноначальності, взаємодії з громадськістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» основними завданнями Служби правопорядку є, окрім іншого, забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів.

Відповідно до п. 7, п. 8, п. 25 ст. 7 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», військовослужбовцям Служби правопорядку під час виконання покладених на них завдань надається право: складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадку та в порядку, передбачених законами України, а також у разі вчинення адміністративних правопорушень іншими особами, зазначеними в пункті 2 цієї статті; у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про такі адміністративні правопорушення; брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 130 КУпАП розглядаються районними, місцевими чи міськрайонними судами.

Відповідно до ч. 4 ст. 235-1 КУпАП, протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, осадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, частина четверта статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);

Оскільки рішення кваліфікаційної комісії відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, оформлене протоколом № 26 від 04.11.2015 року, стосується скасування з подальшим списанням та знищенням, протоколу про адміністративне правопорушення серії ПД № 003120 від 26 жовтня 2015 року, складеного відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо протиправності оскарженого протоколу № 26 від 04.11.2015 року, оскільки нормами КУпАП чітко встановлений обовязок особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, направлення такого протоколу до суду для розгляду.

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що кваліфікаційна комісія відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, тобто не є субєктом владних повноважень, оскільки відноситься до спеціального правоохоронного формування у складі Збройних Сил України.

Такі доводи апелянта ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права, оскільки субєктами владних повноважень є не тільки державні органи чи органи місцевого самоврядування, а також і інший субєкт при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Посилання апелянта на те, що кваліфікаційною комісією відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху виконувались лише адміністративні процесуальні дії щодо направлення протоколу відповідно до ст. 257 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки саме обовязок направити протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, до суду, чітко встановлений законом.

Таким чином, законом встановлено повноваження (обовязок) іншого субєкта вчинити чітко визначені законом дії, на виконання повноважень щодо направлення протоколу у справі про адміністративне правопорушення до суду для розгляду.

Щодо не підсудності зазначеної справи до розгляду в порядку адміністративного судочинства, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Скасування з подальшим списанням та знищенням, протоколу про адміністративне правопорушення серії ПД № 003120 від 26 жовтня 2015 року, складеного відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, що оформлено оскарженим протоколом кваліфікаційної комісії відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку, позбавило позивача, як орендаря транспортного засобу, за участю якого було скоєно ДТП, права на доступ до суду - в частині розгляду судом протоколу у справі про адміністративне правопорушення, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо протиправності дій відповідача (до складу якого входить кваліфікаційна комісія) щодо скасування та подальшого знищення протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Надання правової оцінки складеному протоколу у справі про адміністративне правопорушення у відношенні конкретної особи, в якому зафіксовані певні події, (по цій справі) не відноситься ні до повноважень кваліфікаційної комісії відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху, ні до повноважень Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку, така оцінка має надаватись судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Доводи апелянта щодо наявності правових підстав доля закриття провадження по справі не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо непропорційного відшкодування понесених позивачем судових витрат. Так відповідно до матеріалів справи, позивач юридична особа, за подання адміністративного позову в якому заявлені дві немайнові вимоги, сплатив 2900 грн. (а.с. 4, 32), а суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов, присудив на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1378 грн. тобто пропорційно задоволеним вимогам, що відповідає приписам ч. 1 та ч. 3 ст. 94 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 17, 69-71, 94, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 31.03.2017 р.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Димерлій

суддя М.П.Коваль