Ухвала суду № 65914048, 28.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №758/289/16-ц Головуючий у 1 інстанції Супрун Г.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/2321/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача МельніченкаО.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Медвідь Олександра Івановича, який на підставі довіреності діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», на рішення Подільського районного суду міста Києва від 9 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто з ПАТ «АХА Страхування» на користь ОСОБА_6 - 48 010,00грн страхового відшкодування; 1 600,00грн витрат на проведення оцінювання відновлювального ремонту автомобіля; вирішено питання розподілу судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2014 між ОСОБА_6 та ПАТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №11326а4ваа, відповідно до умов якого застраховано автомобіль НОМЕР_1.

Також судом установлено, що 22.09.2015 у м. Києві по вул. Здолбунівська, 7-Д сталася ДТП, внаслідок якої відбулося пошкодження належного позивачу транспортного засобу, застрахованого у ПАТ «СК «АХА Страхування», у зв'язку з чим 09.10.2015 позивач направив повідомлення до ПАТ «СК «АХА Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №562/15 від 12.10.2015 про визначення вартості матеріального збитку, проведеного відповідачем, встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 120 381,22грн, що становить 112,65% дійсної вартості на момент укладення договору добровільного страхування транспортного засобу, у зв'язку з чим відновлювальний ремонт було визнано економічно недоцільним, а розмір страхового відшкодування визначено в 12 425,70грн.

Згідно звіту №909 від 11.11.2015, наданого позивачем, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 63 042,86грн, що становить 58,99% від дійсної вартості автомобіля та виключає факт повної загибелі застрахованого майна.

Враховуючи фактичне понесення позивачем витрат на ремонт автомобіля та наданий позивачем звіт відновлювального ремонту, а також, що Договором добровільного страхування наземного транспорту передбачено виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, - суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх в частині, стягнувши на користь позивача різницю між понесеними ним фактично витратами та розміром визначеного страховою компанією страхового відшкодування.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «СК «АХА Страхування» просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування у іншому, ніж визначено страховиком, розмірі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страховогоакта.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.09.2015 у м. Києві по вул. Здолбунівська, 7-Д сталась ДТП, внаслідок якої відбулося пошкодження належного позивачу транспортного засобу, застрахованого у ПАТ «СК «АХА Страхування».

9 жовтня 2015 року позивач звернулася до ПАТ «СК «АХА Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування, проте, у його виплаті їй було відмовлено з посиланням на п. 30.5 Договору страхування (ас14), оскільки 12.10.2015 страховою компанією було замовлено та отримано Звіт №562/15 про визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, який належить позивачу, вартість якого складає 120 381,22грн, що становить 112,65% дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору страхування.

Не погоджуючись з таким звітом страхової компанії, позивач надала суду Звіт №909 від 11.11.2015, у якому визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля 63 042,86грн, що становить 58,99% від дійсної вартості автомобіля та виключає факт повної загибелі застрахованого майна.

Не заслуговують на вагу доводи апеляційної скарги про те, що розмір вартості відновлювального ремонту, визначений у Звіті №309 від 11.11.2015, не відповідає дійсності, оскільки до складеного рахунку включені не всі деталі, які потребують ремонту та/або заміни, а використані ціни на запчастини, які підлягають заміні, не відповідають цінам офіційного дилера, а також, що у разі незгоди з висновком, наданим страховою компанією, позивач мав право вимагати проведення експертизи, проте, він звернувся до СТО, яку вибрав на власний розсуд, з метою проведення відновлювального ремонту, що свідчить про приховання дійсної вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до п. 26.11 Договору при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в п. 11 Договору франшизи по відповідному ризику, але не більше страхової суми. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у п.16 договору умов.

При цьому пунктом 16 Договору передбачено, що місцем проведення ремонтних робіт для визначення розміру збитків не може бути ні СТО на вибір Страховика, ні авторизована СТО.

У судовому засіданні апеляційного суду представник страхової компанії пояснив, що у п. 16 Договору страхування допущено технічну помилку і що даним пунктом договору повинно було бути визначено, що умовою виплати страхового відшкодування є СТО на вибір страховика, проте, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження даних обставин суду не надав, у зв'язку з чим такі доводи не заслуговують на увагу.

Страховик визначив розмір страхового відшкодування з порушенням п.п. 26.10., 26.11. Договору страхування, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ПАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_6 48 010грн страхового відшкодування, яке визначив як різницю між фактично понесеними витратами позивача та визначеним страховою компанією розміром збитків.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до аналізу обставин, на які представник відповідача посилався в обґрунтування своїх заперечень проти позову, які суд повно та всебічно з'ясував і перевірив, дав належну оцінку усім доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Інші доводи, на які посилалася представник відповідача як на підставу своїх заперечень проти позову, не заслуговують на увагу.

З огляду на таке, висновок суду, викладений в оскаржуваному рішенні, ґрунтується на вимогах закону і підтверджується матеріалами справи. Передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для скасування рішення Подільського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Медвідь Олександра Івановича, який на підставі довіреності діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І.Шкоріна