Ухвала суду № 65914005, 23.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Масенка Д.Є., Орліченко О.Ю.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 березня 2017 року апеляційні скарги захисників ОстровськоїМ.А. та Ляшенка І.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року, відносно

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві, українець, громадянин України, з вищою юридичною освітою, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2., раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора Колкова А.В.,захисників підозрюваного Островської М.А., Ляшенка І.І., ОСОБА_7.,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Рибки Г.І. та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 30 березня 2017 року включно.

Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, те, що останній одружений, має повнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, та прийшов до висновку, що у судовому засіданні прокурором доведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися та виправдовують подальше утримання підозрюваного під вартою.

Не погоджуючись з такаю ухвалою, та вважаючи її незаконною та необґрунтованою, захисники Островська М.А. та Ляшенко І.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_7, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

Так, в своїй апеляційній скарзі захисник Островська М.А. зазначає, що вищевказане клопотання сторони обвинувачення не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, оскільки в ньому відсутній обґрунтований виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також обґрунтування неможливості запобігання ризиків, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Крім того, звертає увагу на те, що копії матеріалів, якими обґрунтовувалась необхідність продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7, надані підозрюваному та стороні захисту разом з клопотанням, були неналежної якості. На багатьох копіях верхня частина тексту була практично відсутня, тому підозрюваний та сторона захисту, в порушення вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, не змогли повноцінно ознайомитись з наданими матеріалами та дослідити їх. Водночас, серед зазначених матеріалів, жодна копія не засвідчена належним чином.

Також, автор апеляційної скарги наголошує на тому, що слідчий суддя належним чином не дослідила та не оцінила обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, не надала оцінку характеризуючим даним про особу підозрюваного, що свідчить про формальний підхід до розгляду даного клопотання. Крім того, на думку захисника, ухвала слідчого судді не відповідає діючому законодавству України як за своєю суттю, та і за змістом, зокрема ч. 1 ст. 196, ч. 3 ст. 199 КПК України.

В доповненнях до апеляційної скарги, Островська М.А. зазначає, що в матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в судді першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, звертає увагу на те, що слідчий суддя безпідставно не визначив заставу, як альтернативу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так, як ОСОБА_7 вчинив злочини без застосування насильства.

В своїй апеляційної скарзі, захисник Ляшенко І.І. просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При цьому зазначає, що повідомлена підозра його довірителю є необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення не було надано жодного доказу на її підтвердження, крім впізнання фізичних осіб, які начебто проходили вулицями населеного пункту, де начебто готувалося вчинення злочину.

Крім того, зазначає, що сторона обвинувачення поверхнево обґрунтувала обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_7, без надання постанови про призначення експертиз, без зазначення дат їх призначення та причин не проведення їх у встановлений строк.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, кожного окремо, які підтримали апеляційні скарги і просили скасувати ухвалу слідчого судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників в інтересах підозрюваного підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 20 жовтня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100000001680, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

04 грудня 2016 року о 08 год. 00 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2016 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31 січня 2017 року.

05 грудня 2016 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

25 січня 2017 року строк досудового розслідування продовжено заступником прокурора м. Києва до шести місяців, тобто до 31 травня 2017 року.

Того ж дня, заступник начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Рибка Г.І., за погодженням прокурора у провадженні, заступника начальника першого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Талали О.С., звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7, терміном на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року, вищевказане клопотання органу досудового розслідування задоволено.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7

Слідчий суддя також дослідив доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7, а також наявності ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному правопорушенню, характеризуючих даних про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, та про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_7, перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та іншим чином перешкоджати кримінальному правопорушенню, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Враховуючи викладене, а також і те, що сторона захисту клопоче про застосування до підозрюваного більш м'якого, а також і альтернативного запобіжного заходу, доводи захисників про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри та про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, колегія суддів не може визнати переконливими та обґрунтованими.

В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7, та інші обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які захисники посилаються в апеляційних скаргах.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2017 року, якою застосовано до вказаного підозрюваного запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 31 січня 2017 року, без визначення розміру застави, та з урахуванням необхідності виконання великого обсягу процесуальних та слідчих дій, що неможливо до спливу терміну досудового розслідування.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується тверджень апеляційної скарги на рахунок того, що в матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в судді першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, то колегія суддів вважає їх безпідставним, оскільки вказаний технічний запис знаходиться в матеріалах провадження.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність продовження застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а не визначати такий альтернативний запобіжний захід він вправі, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, лише у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, або який спричинив загибель людини, або щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Жодна із вищенаведених обставин у даному кримінальному провадженні не встановлена і не може бути встановлена, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється лише у готуванні до вчинення розбійного нападу, а не у вчиненні такого нападу, який є закінченим злочином з моменту самого розбійного нападу. Це, в свою чергу, виключає той факт, що він на стадії готування до злочину застосував чи міг застосувати будь-яке насильство щодо потерпілого або погрозу застосування насильства, у зв'язку з чим слідчий суддя зобов'язаний був визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання останнім процесуальних обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Рибки Г.І., продовжити застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, та у межах розміру, встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 того ж КПК, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. При цьому колегія суддів бере до уваги і погоджується з доводами сторони захисту про те, що копії матеріалів, якими обґрунтовувалась необхідність продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7, і які долучались до відповідного клопотання, були неналежної якості і не завірені, що суперечить вимогам чинного законодавства.

При визначені розміру застави колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому колегія суддів вважає доцільним, в даному конкретному випадку, визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) у національній грошовій одиниці України. Такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним у разі внесення застави обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників Островської М.А. та Ляшенка І.І. в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року, якою задоволено клопотання начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Рибки Г.І. та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 30 березня 2017 року включно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Рибки Г.І., про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк тримання під вартою.

Строк дії ухвали визначити до 30 березня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, заставу в розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ПаленикІ.Г. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.

Справа №11-сс/796/958/2017 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Шевченко Т.М. Доповідач: Паленик І.Г.