Постанова № 65913932, 06.04.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 906/1325/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Розізнана І.В.

суддів Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької РДА Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 12.01.17 р.

у справі № 902/98/17 (суддя Давидюк В.К. )

позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

відповідач ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької РДА Житомирської області

про стягнення 54006,84 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 ( представники, дов у справі)

відповідача - не з'явився

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.01.2017 р. у справі № 906/1325/16 ( суддя Дави дюк В.К. ) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької РДА Житомирської області про стягнення 54006,84 грн. задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області (11401, Житомирська область, смт. Народичі, вул. Свято-Миколаївська, 136, код 03192750) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114)- 54006,84 грн. заборгованості за надані послуги; 1378,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався ч.1 ст., ст. ст. 525, 526 509 Цивільного кодексу України, ч.6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ч.3 ст.63 Закону України «Про телекомунікації», п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг , затверджених Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012р. та прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено існування боргу по компенсації витрат за надання послуг зв`язку на пільговій основі в розмірі 54006,84 грн. Разом з тим, відсутність бюджетних коштів у відповідача на зазначені цілі не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що заборгованість станом на 01.01.2016 р. перед ПАТ «Укртелеком» виникла на підставі недостатнього фінансування коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» . Додатково зазначає, що пільговим категоріям населення за період з січня 2015 року по грудень 2015 року (включно) ПАТ «Укртелекомом» надано послуг, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну суму 108080,75 грн.

Всього за вказаний період перераховано коштів на погашення заборгованості по відшкодуванню пільг з послуг зв'язку, наданих з січня по грудень 2015 року в сумі 103232,92 грн.

Вважає, що станом на момент подання даного позову до суду сума, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1, як компенсація витрат ПАТ «Укртелеком» на надання послуг зв'язку пільговим , категоріям громадян за період січень - грудень 2015 року становить 44280,32 грн., що підтверджується актами звірки.

Просить задовольнити апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Укртелеком" зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Позивач у відзиві , серед іншого, вказує, що за період з січня 2015 року по грудень 2015 року головним розпорядником коштів державного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення було УПСЗН Народицької РДА Житомирської області. Наголошує, що Позивачем та Відповідачем здійснювалися часткові розрахунки по витратам Позивача на надання послуг зв'язку на пільговій основі, всього за період з січня 2015 р. по грудень 2015 р. зараховано як погашення заборгованості за надання послуг зв'язку на пільговій основі в сумі 103232.92 грн.,що підтверджується розрахунком відшкодування збитків по наданих населенню пільгах по оплаті телекомунікаційних послуг ЦОА № 18 ЖФ ПАТ Укртелеком за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., долучених Відповідачем до матеріалів апеляційної скарги та розрахунком боргу, наданим Позивачем, та наявним в матеріалах справи.

На думку позивача, сума, що підлягає відшкодуванню Відповідачем, як компенсація витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з січня 2015р. по грудень 2015р. (включно) становить 54006,84грн.

Вважає, що доводи апелянта щодо відсутності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку до уваги брати не можна, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем" ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов 'язання. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У судове засідання з»явились представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперечили вимоги апеляційної скарги, вважають їх безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Від апелянта поштою надійшло клопотання ( вх..9006/17 від 30.03.17р.) про розгляд справи без участі його представника.

Заперечень щодо розгляду справи у відсутності представника апелянта не надійшло, а тому колегія суддів прийшла до висновку щодо його задоволення.

Так, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької РДА Житомирської області не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції , у період з січня 2015 року по грудень 2015 року позивачем понесено витрати на надання пільг на послуги пільговикам на загальну суму 108195,47 грн., в підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок заборгованості за вказані місяці. При цьому, заборгованість станом на 01.01.2015р. перед ПАТ "Укртелеком" складала 49044,29 грн. За вказаний період зараховано як погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку у сумі 103232,92 грн. Тому на момент звернення до суду розмір компенсації витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям споживачів за січень - грудень 2015 становить 54006,84 грн. (108195,47 грн. + 49044,29 грн. - 103232,92 грн.), які позивач просить стягнути.

В свою чергу, згідно з ч.3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012р., визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

В Законі України від 22.10.1993 р. № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, Законі України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ Про жертви нацистських переслідувань, Законі України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законі України від 24.03.2008р. № 203/98-ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Законі України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ Про охорону дитинства передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно підпункту "б" п. 4 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), згідно п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

В свою чергу, згідно приписів ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з січня 2015 року по грудень 2015 року позивачем понесено витрати на надання пільг на послуги зв'язку для пільгових категорій на загальну суму 108195,47 грн, що стверджується зведеним розрахунком заборгованості за вказані місяці.

В свою чергу, за період з січня по грудень 2015 року зараховано як погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку у сумі 103232,92 грн.

Разом з тим, станом на 01.01.2015р.(відповідно до акту звірки, поданого апелянтом має місце заборгованість перед ПАТ "Укртелеком", яка складає 49044,29 грн., а вимога пред»явлена до суду на суму 54006,84 грн.

Згідно наявних матеріалів справи та пояснень представників позивачів вбачається , що різниця в розрахунках виникла через те, що ПАТ «Укртелеком» надав послуги з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року , а направити рахунок за грудень 2015 року у вказаному місяці було не можливо, у зв»язку з чим компенсація за послуги зв»язку за січень грудень 2015 року правомірно становить 54006,84 грн, що стверджується Актом звірення розрахунків між ПАТ «Укретелком» та УПСЗН Народицької РДА станом на 01.12.2016р. ( а.с.72). Борг в розмірі 44280,32,про який ідеться в акті звірки станом на 01 січня 2016 року (а.с.129) і в апеляційній скарзі , виник станом на 01 грудня 2015р.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що борг в розмірі 54006,84 грн. по компенсації витрат за надання послуг зв»язку на пільгові основі підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Щодо покликань апелянта на відстуність бюджетних коштів , що є на думку останнього є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання, колегія суддів відзначає таке.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18 лютого 2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446, від 15 травня 2012 року у справі №3-28гс12, від 22.03.2017 року у справі 905/2358/16.

З огляду на зазначене, доводи апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки вони суперечать обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької РДА Житомирської області та скасування чи зміни рішення господарського суду Житомирської області від 12 січня 2017 року у справі № 906/1325/16/

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 12 січня 2016 року у справі № 906/1325/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Народицької РДА Житомирської області залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційносму порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Петухов М.Г.