Постанова № 65913691, 03.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа № 922/3885/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю

прокурора Алекаєв Ю.В. (посвідчення №042342 від 29.03.2016 року) - після перерви не зявився;

представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №03 від 04.01.2017 року);

першого відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 16.05.2016 року);

другого відповідача ОСОБА_3 (довіреність №01-04/394 від 08.02.2017 року) - після перерви не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх.№112Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 року у справі №922/3885/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до 1. Приватного підприємства "Титан - плюс", м. Харків

2. Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

про стягнення коштів, розірвання договору оренди та повернення майна,

за участю Харківської місцевої прокуратури №1

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Титан - плюс" про стягнення коштів та розірвання договору оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2016 року у справі №922/3885/16 (суддя Пономаренко Т.О.) в позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Приватного підприємства "Титан-плюс" про стягнення коштів, розірвання договору оренди та повернення майна відмовлено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Титан-плюс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (заборгованість з орендної плати в сумі 85047 (вiсiмдесят п`ять тисяч сорок сім) грн. 60 коп. та пеню в сумі 5 548 (п`ять тисяч п`ятсот сорок вiсiм) грн. 54 коп.

Розірвано Договір оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством Титан-плюс.

Зобовязано Приватне підприємство "Титан-плюс" повернути орендоване майно - нежитлові приміщення (кімн. №№1-11) на 1-му поверсі, (кімн. №№1-6) на 2-му поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) памятки архітектури, загальною площею 1 028,70 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25) Балансоутримувачу Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації за Актом приймання-передачі.

Стягнуто з Приватного підприємства "Титан-плюс" на користь Державного бюджету України 4 017 (чотири тисячi сiмнадцять) грн. 17 коп.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Державного бюджету України 65 (шістдесят п`ять) грн. 70 коп.

В частині стягнення пені в розмірі 1 462,08 грн. - відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права та неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 року у справі №922/3885/16 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. Стягнути з Позивача понесені Відповідачем судові витрати в частині оскаржуваних позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 08.02.2017 року.

16.01.2017 року на адресу суду від Харківської місцевої прокуратури №1 надійшло повідомлення про вступ у справу (вх.№424).

21.01.2017 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№776) в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

27.01.2017 року представником позивача надано доповнення до апеляційної скарги (вх.№893).

01.02.2017 року від представника третьої особи надійшли пояснення (вх.№1137), в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою суду від 08.02.2017 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13.02.2017 року.

13.02.2017 року від прокуратури Харківської області надійшли заперечення на апеляційну скаргу відповідача (вх.№1557), в яких він зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідачем було надано для долучення до матеріалів справи квитанцію про сплату орендної плати від 25.01.2017 року за спірним договором за грудень 2016 року (вх.№1596 від 13.02.2017 року).

В судовому засіданні 13.02.2017 року було оголошено перерву до 15.02.2017 року.

В судовому засіданні 15.02.2017 року було оголошено перерву до 01.03.2017 року.

Представником відповідача було подано до суду пояснення до апеляційної скарги (вх.2105 від 24.02.2017 року) та копія довідки РВ ФДМУ по Харківській області №43-1122 від 23.02.2017 року (вх.№2218 від 27.02.2017 року та вх.№2276 від 28.02.2017 року)

Від представника Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Також зазначає, що підтримує позицію, викладену в своїх письмових поясненнях. (вх.№2108 від 24.02.2017 року).

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.03.2017 року, у звязку з навчанням судді Камишевої Л.М., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою суду від 01.03.2017 року залучено Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації в якості другого відповідача та відкладено розгляд апеляційної скарги на 03.04.2017 року.

31.03.2017 року від другого відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі (вх.№3489) в частині вимог до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на підставі п.п. 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів зазначає, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В судовому засіданні на питання колегії суддів до представника другого відповідача щодо наявності або відсутності предмета спору між позивачем та Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на момент подачі позову, він відповів, що на його думку предмет спору був відсутній і на момент подачі позову.

За таких обставин, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання другого відповідача про припинення провадження й справі в частині вимог до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації на підставі п.п. 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 21 ГПК України - відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

З матеріалів справи вбачається, що фактично, одну з позовних вимог, а саме вимогу щодо передачі спірного майна за актом приймання передачі, було предявлено до Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.

Відтак, ухвалою апеляційного суду від 01.03.2017 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, мотивуючи тим, що суд першої інстанції своїм рішенням фактично зобовязав третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації прийняти за Актом приймання-передачі спірне орендоване майно. Натомість, такі дії можливі лише щодо відповідача, у звязку з чим цю особу необхідно залучити до участі у справі у якості співвідповідача.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що місцевим судом при розгляді даної справи було порушено норми процесуального права, оскільки він не залучив Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації в якості другого відповідача.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2016 року у справі №922/3885/16 підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України, оскільки судом було вирішено питання про права та обовязки Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації та не було залучено його до участі у справі як співвідповідача, що суперечить нормам процесуального права.

За змістом ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Щодо розгляду матеріалів справи, по суті яких прийнято оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та Приватним підприємством "Титан-плюс" було укладено Договір оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року (надалі - Договір) відповідно до предмету якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (кімн. №№1-11) на 1-му поверсі, (кімн. №№1-6) на 2-ому поверсі двохповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) пам'ятки архітектури (Майно), загальною площею 1028,70 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, що знаходиться на балансі Управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації (Балансоутримувач).

Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою за станом на 18.01.04 р. і становить 1 500 000,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкту з продажу поліграфічної продукції та канцтоварів, ліцензованої відео- та аудіопродукції, що призначається для навчальних закладів (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.2. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передачі Майна.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - квітень 2007 р. - 10 510,56 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточній місяць (пункт 3.2. Договору).

У відповідності до пункту 3.3. Договору, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, до 10 числа, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Згідно з пунктом 3.5. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 01 квітня 2010 року), орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначено пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року та передав Відповідачу майно, що є предметом договору за Актом приймання-передачі орендованого майна від 30 квітня 2007 року (т. 1, арк. с. 15).

Відповідно до пункту 5.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 01 квітня 2010 року), Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Цей Договір укладено строком на 41 рік 11 міс., що діє з 31 травня 2007 року до 12 квітня 2050 року включно (пункт 10.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії Договору оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача за період з травня по вересень 2016 року, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Заперечуючи проти позову, перший відповідач протягом розгляду справи зазначав, що в зв'язку з важким фінансовим становищем дійсно виникла заборгованість по сплаті орендної плати за Договором, яку Відповідач при першій можливості буде сплачено. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення або вручення відповідачу розрахунків розміру орендної плати, яку повинен був сплачувати відповідач, здійсненні з урахуванням пункту 3.2. Договору, відсутні докази виставлення відповідачу рахунків на оплату. Таким чином, вважає, що виникненню прострочення заборгованості сприяла також й бездіяльність самого позивача.

Разом з тим, з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №45 від 21.12.2016 року (а.с.98) вбачається, що відповідачем на даний момент повністю погашена заборгованість зі сплати орендних платежів та пеня, таким чином за відповідачем не обліковується заборгованість з орендної плати перед бюджетом за заявлений позивачем до стягнення період, у зв'язку з чим відповідач вважає, що підстав для розірвання спірного договору немає.

Зазначена обставина також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 23.02.2017 року №43-1122 (а.с.203), в якій вказано, що за весь період дії договору оренди, станом на 21.02.2017 року по вищезазначеному договору оренди від 31.05.2007 року №3332-Н до державного бюджету перераховані грошові кошти у розмірі 1161499,12 грн., заборгованість відсутня.

Дана обставина не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З аналізу наведеної норми вбачається, що господарський суд повинен припинити провадження у справі, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи викладене та те, що на даний момент між сторонам відсутній предмет спору стосовно 85047,60 грн. основного боргу та 7010,62 грн. пені, колегія суддів дійшла висновку що в цій частині провадження підлягає припиненню.

Щодо розірвання договору оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Титан - плюс", судова колегія відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги з наступних підстав.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо, порядок здійснення Орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, відповідальність сторін, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Як вбачається із змісту ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Отже, виключно Регіональне відділення ФДМ України по Харківській області, як Орендодавець, та Приватне підприємство "Титан - плюс", як Орендар, можуть звернутися до суду з вимогою про розірвання договору оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року за умовами цього договору.

Разом з тим, судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що першим відповідачем повністю погашено заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 85047,60 грн. та пені.

З огляду на відсутність істотних порушень умов Договору оренди у розумінні ст.651 ЦК України, вимога щодо розірвання спірного договору оренди задоволенню не підлягає. Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд України в постанові від 21.01.2015р. у справі №910/16306/13.

З огляду на відмову в задоволенні вимоги про розірвання договору оренди, також не підлягає задоволенню похідна від неї вимога про повернення спірного орендованого майна.

Таким чином в позові до ПП "Титан - плюс" та Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації в частині повернення орендованого майна - нежитлових приміщень (кімн. №№1-11) на 1-му поверсі, (кімн. №№1-6) на 2-му поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) памятки архітектури, загальною площею 1 028,70 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25) Балансоутримувачу Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації за Актом приймання-передачі слід відмовити.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми процесуального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2, 3 ст. 103, п. 3 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Титан - плюс" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2016 року у справі №922/3885/16 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким провадження у справі за позовом позивача до першого відповідача про стягнення грошових коштів припинити.

В решті позовних вимог до першого відповідача відмовити повністю.

В позові до другого відповідача відмовити повністю.

Повний текст постанови складено 10.04.2017 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Россолов В.В.