Ухвала суду № 65913360, 10.04.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна 26А

_________________

УХВАЛА

"10" квітня 2017 р. Справа № 918/176/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Томашгородський каменедробильний завод"

про стягнення заборгованості за договором в сумі 99 059,94 грн

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №6 від 24.03.2017 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" (відповідач) про стягнення в сумі 99 059,94 грн, з яких: 91 790,00 грн - сума основного боргу, 741,83 грн - 5% річних, 6 528,11 грн - пеня за невиконання основного зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

20.07.2016 року між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено договір на ТЕО № МТР-167, відповідно до якого експедитор зобов'язався за винагороду, за дорученням і за рахунок клієнта, організувати перевезення експортно-імпортних і внутрішніх вантажів залізничним транспортом по території України, Росії, а також інших держав СНД в обсягах та за напрямками згідно із заявками клієнта.

Позивач на виконання умов договору надавав відповідачу послуги, за які останній не розрахувався, у зв'язку з чим за період з 01.12.2016 року по 30.12.2016 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 91 790,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 1549, № 1229, № 971, № 859, актами звірки взаємних розрахунків.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобовязань з оплати наданих послуг позивачем нараховано пеню в розмірі 6 528,11 грн та 741,83 грн 5% річних.

У матеріально-правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 10.03.2017 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено до слухання на 27.03.2017 року.

Ухвалою суду від 27.03.2017 року розгляд справи відкладено на 10.04.2017 року.

Судом за матеріалами справи встановлено таке.

05.04.2017 року між позивачем та відповідачем укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Згідно з п. 1 угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 05.04.2017 року сторона-1 (позивач) є кредитором, а сторона-2 (відповідач) - боржником за договором на ТЕО №МРТ-167 від 20.07.2016 року (далі - договір №167). За договором №167 сторона-1 виконала усі вимоги на замовлення сторони-2. Сторона-2 була зобов'язана здійснити оплату за договором № 167 в розмірі 91 790,00 грн.

Відповідно до п. 2 угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 05.04.2017 року сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником за договором № МРТ 268 від 20.01.2017 року (надалі - договір №268). За договором № 268 сторона-2 виконала усі вимоги на замовлення сторони-1. Сторона-1 була зобов'язана здійснити оплату за договором № 268 в розмірі 95 650,71 грн.

За п.п. 3, 4 ,5 угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 05.04.2017 року сторони домовилися про зарахування зустрічних однорідних зобов'язань за договорами, вказаними в п. 1 і п. 2 угоди. Розмір зустрічних грошових вимог за договорами № 167 та № 268, що підлягають заліку, складає 91 970,00 грн. З моменту набрання сили угодою зобов'язання сторін за договорами №167 та № 268 припиняються в повному обсязі, в межах суми 91 790,00 грн.

Пунктом 7 угоди про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 05.04.2017 року вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами й скріплення її печатками сторін.

Відповідно до положень ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За приписами ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Судом встановлено, що 05.04.2017 року сторонами в порядку ст. 601 ЦК України укладено угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим припинено, зокрема зобов'язання за договором на ТЕО № МРТ - 167 від 20.07.2016 року на суму 91 790,00 грн, що є предметом позову в частині стягнення основної заборгованості у цій справі.

На підтвердження факту припинення зобов'язань відповідача перед позивачем на суму основного боргу в розмірі 91 970,00 грн до матеріалів справи долучено копію акту звірки взаєморозрахунків від 06.04.2017 року, копію акту взаємозаліку № 70 від 05.04.2017 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що зобов'язання відповідача по сплаті 91 790,00 грн основного боргу припинені 05.04.2017 року, тобто після звернення позивача до суду та порушення провадження у цій справі, зважаючи, що між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 91 790,00 грн на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

У силу вимог ч.ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 83 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі припинення провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" до ОСОБА_1 підприємства "Томашгородський каменедробильний завод" в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 91 790,00 грн припинити.

Вказана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Андрійчук О.В.