Рішення № 65912837, 05.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017Справа №910/2565/17Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» стягнення заборгованості у розмірі 589 387 грн. 85 коп.Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Маркович В.О. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 589 387 грн. 85 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» (Покупець) було укладено Договір поставки №8834АШ, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався на підставі письмового замовлення та цього Договору передати, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, вказаних у Договорі. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму в розмірі 741 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» в розмірі 491 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» інфляційні у розмірі 13 257 грн. 00 коп., 30% річних у розмірі 43 988 грн. 22 коп., пеню у розмірі 41 142 грн. 63 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 року порушено провадження у справі № 910/2565/17, судове засідання призначено на 01.03.2017 року.

01.03.2017 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.02.2017 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) сторін надати докази на підтвердження здійснення часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦК "КИЇВБУД" за Договором №8834АШ від 16.09.2016 року;

2) Позивача:

- здійснити обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за кожною видатковою накладною окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "КИЇВБУД" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України з урахуванням здійснення часткової оплати;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо здійснення поставки за видатковими накладними саме на виконання умов Договору №8834АШ від 16.09.2016 року.

3) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості за Договором №8834АШ від 16.09.2016 року у розмірі 491 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 року відкладено розгляд справи на 23.03.2017 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

14.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, в якому просив Суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

23.03.2017 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про участь у справі в режимі відеоконференції.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати податкові накладні сформовані у зв'язку із здійсненням операцій за Договором №8834АШ від 16.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року відкладено розгляд справи на 05.04.2017 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

29.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, в якому просив Суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про участь у справі в режимі відеоконференції.

03.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженої особи підприємства Позивача.

04.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» заборгованість у розмірі 450 000 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 14 877 грн. 30 коп., 30% річних у розмірі 43 992 грн. 63 коп., пеню у розмірі 41 059 грн. 79 коп.

05.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05 квітня 2017 року представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року у справі № 910/2565/17, надав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженої особи підприємства Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» про зменшення розміру позовних вимог від 04.04.2017 року, зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» до розгляду.

Приймаючи до уваги, що Позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Позивача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 05 квітня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

16.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» (Покупець) було укладено Договір поставки №8834АШ, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався на підставі письмового замовлення та цього Договору передати, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, вказаних у Договорі.

Відповідно до п.2.3 Договору з моменту підписання видаткових накладних право власності на товар переходить від Продавця до Покупця.

Згідно з п.3.1 Договору загальна вартість товару (ціна договору) визначається загальною вартістю товару по видаткових накладних, що постачається на протязі усього строку дії цього Договору.

У п.5.2 Договору визначено, що Покупець зобов'язаний здійснити остаточну оплату товару впродовж 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати та 30% річних від суми простроченого платежу за весь період прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 16.09.2017 р., але у будь - якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. (п.10.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №8834АШ від 16.09.2016 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №3072 від 27.09.2016 року на суму 169 800 грн. 00 коп., №5088 від 28.09.2016 року на суму 117 000 грн. 00 коп., №3083 від 29.09.2016 року на суму 155 100 грн. 00 коп., №3113 від 06.10.2016 року на суму 299 100 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 741 000 грн. 00 коп., проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий у розмірі 291 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідками №168-1983БТ від 13.01.2017 року, №168-2520БТ від 17.01.2017 року, виданими Акціонерним банком «Південний», та виписками по рахунку Позивача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» в розмірі 450 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» інфляційні у розмірі 14 877 грн. 30 коп., 30% річних у розмірі 43 992 грн. 63 коп., пеню у розмірі 41 059 грн. 79 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.04.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду.

22.11.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №2111/16-1АШ від 21.11.2016 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 491 000 грн. 00 коп., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.11.2016 р., фіскальним чеком від 22.11.2016 р., яка залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №8834АШ від 16.09.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №8834АШ від 16.09.2016 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №3072 від 27.09.2016 року на суму 169 800 грн. 00 коп., №5088 від 28.09.2016 року на суму 117 000 грн. 00 коп., №3083 від 29.09.2016 року на суму 155 100 грн. 00 коп., №3113 від 06.10.2016 року на суму 299 100 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 741 000 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий у розмірі 291 000 грн. 00 коп., що підтверджується довідками №168-1983БТ від 13.01.2017 року, №168-2520БТ від 17.01.2017 року, виданими Акціонерним банком «Південний», та виписками по рахунку Позивача.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек» за Договором поставки №8834АШ від 16.09.2016 року становить 450 000 грн. 00 коп.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності на спірних видаткових накладних посилання на Договір поставки №8834АШ від 16.09.2016 року, оскільки вищенаведеними та оціненими Судом доказами підтверджено факт зустрічного виконання Сторонами умов Договору поставки №8834АШ від 16.09.2016 року, зокрема із здійснення поставки та оплати за отриманий товар Відповідачем, з урахуванням ще й того, що представник Відповідача в судовому засіданні підтвердив відсутність будь - якого іншого договору поставки, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротек».

Однак, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротек» за Договором поставки №8834АШ від 16.09.2016 року в розмірі 450 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 450 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.04.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 30% річних за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 02.04.2017 р. у розмірі 43 992 грн. 63 коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. - 01.03.2017 р. у розмірі 14 877 грн. 30 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати та 30% річних від суми простроченого платежу за весь період прострочення. Таким чином, Суд зазначає, що Сторони у Договорі поставки №8834АШ від 16.09.2016 року передбачили інший розмір процентів річних ніж той, що визначений у частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому до даних правовідносин сторін підлягає 30% річних.

Суд, перевіривши розрахунок 30% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором поставки №8834АШ від 16.09.2016 року за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 02.04.2017 р. у розмірі 43 992 грн. 63 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 30% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 02.04.2017 р. у розмірі 43 992 грн. 63 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 14 877 грн. 30 коп. за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. - 01.03.2017 р. підлягають задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні у розмірі 14 877 грн. 30 коп.

Крім того, з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.04.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 02.04.2017 р. у розмірі 41 059 грн. 79 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 02.04.2017 р. у розмірі 41 059 грн. 79 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, при здійсненні розрахунку пені Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, а тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за загальний період прострочки з 14.12.2016 р. по 02.04.2017 р. у розмірі 40 110 грн. 46 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 450 000 грн. 00 коп., 30% річних у розмірі 43 992 грн. 63 коп., інфляційні у розмірі 14 877 грн. 30 коп. та пеня у розмірі 40 110 грн. 46 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦК «КИЇВБУД» (03087, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПІТЕРСЬКА, будинок 5А, Ідентифікаційний код юридичної особи 39538465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» (49083, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СОБІНОВА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 32232765) заборгованість у розмірі 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 30% річних у розмірі 43 992 (сорок три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 63 (шістдесят три) коп., інфляційні у розмірі 14 877 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 30 (тридцять) коп., пеню у розмірі 40 110 (сорок тисяч сто десять) грн. 46 (сорок шість) коп. та судовий збір у розмірі 8 234 (вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн. 70 (сімдесят коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 квітня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин