Рішення № 65912752, 06.04.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/19/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2017 Справа № 908/266/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Креді ОСОБА_1 (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; адр. для лист.: 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 92)

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ТД Комерц-Гранд (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 23; юр. адр.: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 21-Б)

про стягнення 157356,58 грн.,

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_3 (дов. № 195 від 17.03.14)

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 157356,58 грн., з яких: сума 103956,58 грн. строкова заборгованість кредиту, сума 48931,57 грн. прострочена заборгованість по кредиту, сума 351,85 грн. відсотки, сума 4116,58 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/266/17, судове засідання призначено на 01.03.2017р. Ухвалою суду від 01.03.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 06.04.2017р.

06.04.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

28.02.2017р. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що станом на 21.02.2017р. заборгованість за договором про надання банківських послуг № 28-г/2014 від 01.12.2014р. збільшилась. Крім того, на підставі вимоги банку про дострокове погашення всієї суми кредиту суму 103956,58 грн. перенесено на рахунок простроченої заборгованості. У звязку з чим, просить стягнути з відповідача суму 152888,15 грн. простроченої заборгованості по кредиту, суму 1231,48 грн. відсотків, суму 5078,36 грн. пені.

Заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

30.03.2017р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідач частково погасив заборгованість за договором про надання банківських послуг № 28-г/2014 від 01.12.2014р. Станом на 21.032017р. заборгованість за договором становить 115853,19 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 947,38 грн. відсотків та 1471,05 грн. пені.

Заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Позивач підтримав позовні вимоги, мотивуючи наступним. На підставі договору про надання банківських послуг № 28-г/2014 від 01.12.2014р. відповідачем отримано кредит в сумі 374244 грн. з щомісячним погашенням заборгованості. Кінцева дата погашення кредиту 30.11.2017р. Проте всупереч умов договору відповідач систематично порушував прийняті на себе зобовязання по погашення кредиту, згідно погодженого графіку. 23.01.2017р. на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове виконання боргових зобовязань, яка залишилась відповідачем без виконання. Невиконання вимоги банку стало підставою для перенесення всієї суми боргу за договором на рахунок простроченої заборгованості. На підставі ст.ст. 525, 526, 629, 651, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму 118271,62 грн., з яких: сума 115853,19 грн. простроченої заборгованості по кредиту, сума 947,38 грн. відсотків, сума 1471,05 грн. пені.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 23, та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 21-Б. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення відповідачеві ували суду.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014р. між ПАТ Креді ОСОБА_1 (банк, позивач у справі) та ТОВ ТД Комерц-Гранд (клієнт, відповідач) був укладений договір про надання банківських послуг № 28-г/2014, відповідно до умов якого банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобовязується належним чином виконувати зобовязання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку (п.3.).

Банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі або за окремим касовим документом оформленим банком. Плата за користування банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти розраховуються протягом строку, що обчислюється днями та дорівнює кількості днів від дати надання банківських послуг, включаючи день надання, до дати виконання клієнтом всіх зобовязань щодо такої банківської послуги, не включаючи останній день такого виконання (п. 3).

За умовами п. 4 договору банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги.

Пунктом 14 договору сторони визначили умови надання кредиту. Так, генеральний ліміт становить 374244 грн.; Генеральний строк до 30.11.2017р. включно; Порядок надання послуг шляхом перерахування кредиту на рахунок продавця транспортного(их) засобу(ів) за реквізитами, вказаними в заяві про надання банківських послуг.

Проценти нараховуються в останній банківський день кожного календарного місяця на суму фактичної заборгованості клієнта за кредитом протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом банку протягом перших пяти днів місяця, наступного за місяцем нарахування. За обставини, що клієнт здійснює дострокове повернення кредиту в повному обсязі або в частині, проценти щодо такого кредиту нараховуються та мають бути сплачені клієнтом банку одночасно з таким поверненням (погашення), в дату здійснення такого повернення (погашення) (п. 14).

За приписами п. 10 договору всі платежі, що здійснюються клієнтом для виконання боргових зобовязань вважаються належно виконаними в дату зарахування грошових коштів на рахунок(и) банку.

В пункті 6 договору сторонами погоджено умови виконання боргових зобовязань за ініціативою банку. Банк вправі вимагати дострокове виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини. Таке виконання боргових зобовязань повинно бути здійснене клієнтом протягом семи днів з дня одержання клієнтом вимоги.

Кредитною заявкою № 1 від 01.12.2014р. до договору № 28-г/2014 від 01.12.2014р., підписаною банком та клієнтом, сторони визначили, що транш в розмірі 374244 грн. буде наданий банком 02.12.2014р. шляхом перерахування на рахунок продавця транспортного(их) засобу(ів) як оплата за авто згідно договору № 0012/11/14 від 10.11.2014р.

Також в даній заявці сторонами погоджено графік (порядок) повернення траншу щомісячними платежами з 25.12.2014р. до 30.11.2017р. включно. Процентна ставка: 14%.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено другим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов кредитного договору, згідно заявки № 1 від 01.12.2014р., відповідачем отримано від позивача кредит в сумі 374244 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19.11.2014р., копія якого міститься в матеріалах справи, та випискою по рахунку відповідача (20639000031734).

Відповідач, в свою чергу, свої зобовязання щодо щомісячного погашення кредиту належним чином не виконував. З матеріалів справи вбачається, що відповідач систематично порушував графік погашення кредиту, станом на час звернення позивачем до суду платіж за вересень 2016р. було здійснено частково, у жовні 2016р. січень 2017р. погашення кредитних сум взагалі не відбувалось.

У звязку з чим, позивач, скориставшись пунктом 6 договору, направив відповідачу вимогу за вих. № 13206/45 від 23.01.2017р. про дострокове виконання зобовязань за договором про надання банківських послуг № 28-г/2014 від 01.12.2014р. В якості доказів направлення вимоги позивачем надано в матеріали справи опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек поштового звязку від 23.01.2017р.

Надіславши вимогу про дострокове повернення сум за кредитним договором, банк встановив новий строк виконання зобовязання за кредитним договором (протягом семи днів з дня одержання клієнтом вимоги (п. 6 договору), а графік повернення кредиту втратив чинність.

У такому випадку дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобовязань та є належним способом захисту порушеного права. Зазначена позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014р.

Вимога про повернення кредиту виконана відповідачем частково. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 21.03.2017р. відповідач має заборгованість з кредитом в розмірі 115853,19 грн. та заборгованість по відсоткам в розмірі 947,38 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 115853,19 грн. та відсотків в розмірі 947,38 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання з повернення позивачу всієї суми кредиту та відсотків.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 115853,19 грн. простроченої заборгованості по кредиту та суми 947,38 грн. відсотків є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність погашення кредиту за договором в розмірі 1471,05 грн. Як вбачається з розрахунку доданому до заяви про зменшення позовних вимог від 21.03.2017р., позивачем нарахована пеня за загальний період з 26.08.2016р. по 21.03.2017р. в розмірі 7794,11 грн., відповідачем самостійно сплачено суму 6323,11 грн., залишкова сума пені становить 1471,05 грн. Дослідивши розрахунок пені суд встановив, що фактично позивач просить стягнути пеню в розмірі 1471,05 грн. за період з 17.02.2017р. по 21.03.2017р.

Пунктом 14 договору сторонами визначено, що за обставини порушення клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобовязань за договором, клієнт зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент (протягом строку) такого порушення , від суми таких порушених зобовязань за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобовязань відповідачем є доведеним. Перевіривши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд встановив, що розрахунок здійснено вірно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 1471,05 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1774,07 грн. покладаються на відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Таким чином, сума 613,90 грн. судового збору буде повернута позивачу після подання відповідного клопотання до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ТД Комерц-Гранд (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 21-Б; код ЄДРПОУ 38191426) на користь Публічного акціонерного товариства Креді ОСОБА_1 (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) суму 115853 (сто пятнадцять тисяч вісімсот пятдесят три) грн. 19 коп. простроченої заборгованості по кредиту, суму 947 (девятсот сорок сім) грн. 38 коп. відсотків, суму 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 05 коп. пені, суму 1774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 07 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2017р.

Суддя Н.А. Колодій