Рішення № 65912716, 31.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2017Справа №910/1594/17

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»простягнення 3733 грн. 82 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Лазор А.І. - представник за довіреністю б/н від 31.12.2016;

від відповідача: Гайдамащук О.В. - представник за довіреністю № 16/1228 від 27.12.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 3733 грн. 82 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не у повному обсязі виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу I-VAN, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7007733, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1594/17, розгляд справи призначено на 21.02.2017.

20.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, повинна визначатися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез), оскільки станом на дату ДТП - 04.12.2014, строк експлуатації вказаного транспортного засобу перевищував 5 років (відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів). Однак, вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, у наданому позивачем Висновку № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014, на підставі якого позивачем було визначено розмір страхового відшкодування, визначена без врахування коефіцієнта фізичного зносу, з огляду на що відповідачем було здійснено власний розрахунок коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6644) та вартості відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6644), що становить 6689 грн. 74 коп. Вказана грошова сума у розмірі 6689 грн. 74 коп. була виплачена позивачу 01.12.2015, з огляду на що відповідач у повному обсязі виконав свій обов'язок з виплати позивачу страхового відшкодування за Полісом АІ/7007733, та, відповідно, підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.03.2017.

07.03.2017 через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що Звіт суб'єкта оціночної діяльності є лише попереднім оціночним документом, в якому визначається можлива, а не кінцева сума, яка необхідна для відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. При цьому, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за Полісом обов'язкового страхування та виходячи з розміру фактично здійснених позивачем витрат (виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування).

У судовому засіданні 07.03.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 17.03.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 31.03.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.03.2017 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 31.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстровану у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014220490005749 (вих. № 61/5749 від 10.12.2014), виданої Київським РВХМУ ГУМВС України в Харківській області, постанови старшого слідчого СВ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 21.04.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220490005749, та постанови Київського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 у справі № 640/8711/15-п (провадження № 3/640/1167/15), яка набрала законної сили 02.06.2015, встановлено, що 04.12.2014 ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом автобусом I-VAN, державний номер НОМЕР_2, порушив п.п. 1.5, 11.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем КІА, державний номер НОМЕР_3, з автобусом I-VAN, державний номер НОМЕР_4, та його послідуючим зіткненням з автомобілем ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, та Шкода, державний номер НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.05.2015 у справі № 640/8711/15-п (провадження № 3/640/1167/15) ОСОБА_5 визнано винним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

29.11.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт» (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3520/13-Тз/ЗП1, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача - Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, наведеними у Додатку № 2 до вказаного договору.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору добровільного страхування № 3520/13-Тз/ЗП1 від 29.11.2013, до переліку застрахованих транспортних засобів входить автомобіль ГАЗ, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 16.2 Договору добровільного страхування № 3520/13-Тз/ЗП1 від 29.11.2013 строк його дії встановлено до 29.12.2014.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_6 від 15.10.2013), вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 12759 грн. 25 коп.

Згідно зі страховим актом № 3520/13-Тз/ЗП1-1, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на підставі вказаного Звіту, розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування № 3520/13-Тз/ЗП1 від 29.11.2013 становить 10423 грн. 56 коп., на підставі якого та листа вигодонабувача (Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк») позивачем 25.03.2015 було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування № 3520/13-Тз/ЗП1 від 29.11.2013 у розмірі 10423 грн. 56 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (страхувальника за договором добровільного страхування).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу I-VAN, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7007733 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 0 грн. 00 коп. (відповідно до копії Полісу АІ/7007733, долученої відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 07.03.2017, та електронного витягу з бази МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 01.12.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6689 грн. 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0049612 від 01.12.2015, яке долучено відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 07.03.2017 (регресне відшкодування за договором АІ/7007733).

Звертаючись з даним позовом до суду , позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 3733 грн. 82 коп., що, на думку позивача, є недоплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування за Полісом АІ/7007733 (10423 грн. 56 коп. - «мінус» 6689 грн. 74 коп.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування № 3520/13-Тз/ЗП1 від 29.11.2013, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу I-VAN, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7007733, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу I-VAN, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/7007733).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Однак, проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2006, а отже на дату ДТП (04.12.2014) та на дату проведення оцінки (Звіт № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014) строк його експлуатації перевищував п'ять років, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, та, відповідно, про необхідність здійснення розрахунку суми страхового відшкодування за Полісом АІ/7007733 саме з урахуванням такого коефіцієнту фізичного зносу.

З долученого позивачем до позовної заяви Звіту № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014 вбачається, що суб'єктом оціночної діяльності було визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, без коефіцієнта фізичного зносу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, повинна визначатися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез), оскільки станом на дату ДТП - 04.12.2014, строк експлуатації вказаного транспортного засобу перевищував 5 років (відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів). Однак, вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, у наданому позивачем Висновку № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014, на підставі якого позивачем було визначено розмір страхового відшкодування, визначена без врахування коефіцієнта фізичного зносу, з огляду на що відповідачем було здійснено власний розрахунок коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6644) та вартості відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6644), що становить 6689 грн. 74 коп. Вказана грошова сума у розмірі 6689 грн. 74 коп. була виплачена позивачу 01.12.2015.

Суд зазначає, що неодноразово ухвалами від 21.02.2017 та від 17.03.2017 зобов'язував позивача надати суду звіт із визначенням вартості відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (з огляду на строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу та положень п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).

При цьому, ухвалою суду від 17.03.2017 було зобов'язано відповідача надати суду звіт із визначенням вартості відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу / висновок щодо розміру коефіцієнта фізичного зносу (Ез) вказаного автомобіля, складені суб'єктом оціночної діяльності.

Однак, сторони не виконали вказаних вимог ухвал суду.

При цьому, разом із відзивом на позовну заяву відповідачем долучено до матеріалів справи розрахунок суми матеріального збитку по справі № 2300065585/Р (щодо транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_1), з якого вбачається, що відповідачем при визначенні суми страхового відшкодування за Полісом АІ/7007733 (відповідно, при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1) було застосовано коефіцієнт фізичного зносу Ез = 0,6644, з огляду на що вартість відновлювального ремонту вказаного пошкодженого ТЗ (з урахуванням визначених суб'єктом оціночної діяльності вартості робіт, вартості матеріалів та вартості деталей, що підлягають заміні, у долученому позивачем до позовної заяві Звіті № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014) становить 6689 грн. 74 коп. (при цьому, відповідачем було зменшено вартість робіт, вартість матеріалів та вартість деталей, що підлягають заміні, які вказано у долученому позивачем до позовної заяві Звіті № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014 на суму ПДВ).

Крім того, 15.03.2017 відповідачем долучено до матеріалі справи додаток до розрахунку матеріального збитку по справі № 2300065585/Р, в якому були визначено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, та встановлено його на рівні 0,6644 (Ез = 0,6644).

Разом з тим, з огляду на те, що вказаний додаток до розрахунку матеріального збитку по справі № 2300065585/Р (відповідно до якого Ез = 0,6644) не підписаний особою, яка його склала, та з нього не вбачається, що вказаний розрахунок було складено суб'єктом оціночної діяльності, тобто особою, яка має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, у суду відсутні підстави приймати вказаний додаток до розрахунку у якості належного та допустимого доказу, що підтверджує розмір коефіцієнта фізичного зносу автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, - Ез = 0,6644.

При цьому, як встановлено судом, ухвалою суду від 17.03.2017 було зобов'язано відповідача надати суду звіт із визначенням вартості відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу / висновок щодо розміру коефіцієнта фізичного зносу (Ез) вказаного автомобіля, складені суб'єктом оціночної діяльності.

Однак, відповідач не виконав вказаних вимог ухвали суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, повинна визначатися з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу; наданий позивачем Звіт № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014 містить інформацію про вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, визначену без врахування коефіцієнта фізичного зносу, у зв'язку з чим він не є належним та допустимим доказом в частині визначення вартості відновлювального ремонту вказаного пошкодженого ТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу; наданий відповідачем додаток до розрахунку матеріального збитку по справі № 2300065585/Р (відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу Ез = 0,6644) та, відповідно, сам розрахунок суми матеріального збитку (відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1 (з урахуванням Ез = 0,6644) становить 6689 грн. 74 коп., не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, з огляду на відсутність відомостей про їх складення особою, яка має свідоцтво оцінювача, тобто є суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до п. 7.37 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою Ез = 1-С/Цн, де С - ринкова вартість КТЗ, Цн - ціна нового КТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури.

Так, зі Звіту № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_6 від 15.10.2013), вбачається, що ринкова вартість (С) автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 71804 грн. 25 коп.

З огляду на те, що у вказаному звіті суб'єктом оціночної діяльності не досліджувалось питання щодо коефіцієнта фізичного зносу вказаного пошкодженого ТЗ, у Звіті № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014 відсутні відомості щодо ціни нового КТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури (Цн).

Як встановлено судом, 15.03.2017 відповідачем долучено до матеріалі справи додаток до розрахунку матеріального збитку по справі № 2300065585/Р, в якому були визначено коефіцієнт фізичного зносу автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, та встановлено його на рівні 0,6644 (Ез = 0,6644). При цьому, у вказаному додатку зазначено, що С (ринкова вартість) становить 69935 грн. 00 коп., а ціна нового автомобіля (Цн) становить 208388 грн. 00 коп.

Разом з тим, як встановлено судом, вказаний додаток до розрахунку матеріального збитку по справі № 2300065585/Р (відповідно до якого Ез = 0,6644) не підписаний особою, яка його склала, та з нього не вбачається, що вказаний розрахунок було складено суб'єктом оціночної діяльності, тобто особою, яка має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, з огляду на що відсутні підстави приймати вказаний додаток до розрахунку у якості належного та допустимого доказу, що підтверджує розмір коефіцієнта фізичного зносу автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, - Ез = 0,6644, в тому числі й відомості, що С (ринкова вартість) становить 69935 грн. 00 коп., а ціна нового автомобіля (Цн) становить 208388 грн. 00 коп.

При цьому, у судовому засіданні 31.03.2017 відповідач подав електронний витяг (роздруківку) з «Бюллетеня автотовароведа № 79», з якого вбачається, що станом на 15.12.2014 ціна нового автомобіля ГАЗ (аналога) становить 208390 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що Бюлетень автотоварознавця - це офіційний періодичний додаток до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24 липня 2009 року, який містить дані за цінами на нові та вживані транспортні засоби на всій території України з таблицями коригувань по пробігу, терміну експлуатації та індивідуальної комплектації, а також вартість нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт в регіонах України, значення коефіцієнтів підвищення вартості запасних частин до транспортних засобів виробництва країн зарубіжжя, коментарі фахівців з питань автотоварознавства. Вказаний бюлетень призначений для практичного використання судовими експертами, працівниками правоохоронних та податкових органів, фахівцями-автотоварознавцями, оцінювачами транспортних засобів, нотаріусами, фахівцями страхових компаній, організацій і фірм, пов'язаних з оцінкою транспортних засобів на території України і складанням калькуляцій відновлювального ремонту.

За таких обставин, суд приймає у якості належного та допустимого доказу надану відповідачем у судовому засіданні 31.03.2017 інформацію з «Бюллетеня автотовароведа № 79» щодо визначення ціни нового автомобіля ГАЗ, яка становить 208390 грн. 00 коп., тобто Цн = 208390 грн. 00 коп.

При цьому, позивачем не було надано будь-яких доказів у підтвердження іншого розміру ціни нового автомобіля ГАЗ, ніж та, яка вказана у Бюлетні автотоварознавця № 79.

Таким чином, враховуючи формулу, за якою здійснюється розрахунок коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 1-С/Цн), суд дійшов висновку, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, становить 0,6554 (1 - 71804,25 грн. / 208390,00).

Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1-Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,6554) становить 8091 грн. 77 коп. (4820,73 + 816,95 + 7121,57 (1 - 0,6554)).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

У Звіті № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014, складеному суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_6 від 15.10.2013), встановлено, що Сс (вартість деталей, що замінюються) становить 7121,57 грн. (з ПДВ); Ср (вартість ремонтних робіт) становить 4820,73 грн.; См (вартість матеріалів) становить 816,95 грн.

Як встановлено судом, позивачем було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування № 3520/13-Тз/ЗП1 від 29.11.2013 на рахунок страхувальника за вказаним договором (відповідно до платіжного доручення № 10999 від 25.03.2015).

При цьому, доказів фактичного виконання ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, позивачем суду не надано (акту виконаних робіт).

З огляду на викладене, наявні підстави для зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ.

Як встановлено судом, у Звіті № 903 з визначення вартості відновлювального ремонту від 17.12.2014 зазначено, що Сс (вартість деталей, що замінюються) становить 7121,57 грн. (з ПДВ); Ср (вартість ремонтних робіт) становить 4820,73 грн.; См (вартість матеріалів) становить 816,95 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зменшення вартості деталей, що підлягають заміні (Сс) на суму ПДВ (20%), оскільки суб'єктом оціночної діяльності було визначено Сс з урахуванням ПДВ.

Разом з тим, оскільки із вказаного Звіту не вбачається, що вартість ремонтних робіт (Ср) та вартість матеріалів (См) було визначена суб'єктом оціночної діяльності з урахуванням ПДВ, підстави для зменшення розмірів См та Ср відсутні.

Таким чином, враховуючи положення п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відсутність доказів документального підтвердження факту оплати ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, та беручи до уваги, що виплата страхового відшкодування була здійснена на користь страхувальника за договором добровільного страхування, суд дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/7007733 становить 7682 грн. 76 коп. (4820,73 грн. + 816,95 грн. + 5934,64 грн. (1 - 0,6554)).

При цьому, суд зазначає, що у випадку документального підтвердження факту оплати ремонту автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, наявні підстави для доплати у розмірі ПДВ.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7007733 становить 0 грн. 00 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/7007733 становить 7682 грн. 76 коп.

Як встановлено судом, 01.12.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6689 грн. 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0049612 від 01.12.2015, яке долучено відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 07.03.2017 (регресне відшкодування за договором АІ/7007733).

Беручи до уваги, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/7007733 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 10423 грн. 56 коп.)) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (8091 грн. 77 коп.), враховуючи здійснену відповідачем часткову виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 6689 грн. 74 коп., враховуючи положення п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо зменшення страхової виплати на суму ПДВ за відсутності доказів фактичного здійснення ремонту), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення 3733 грн. 82 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 993 грн. 02 коп.

Що стосується поданих позивачем 07.03.2017 через канцелярію суду письмових пояснень, в яких позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за Полісом обов'язкового страхування та виходячи з розміру фактично здійснених позивачем витрат (виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування), тобто у сумі 10423 грн. 56 коп., суд зазначає наступне.

Так, у спорах, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.

За загальним правилом згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проте, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 - межами ліміту відповідальності; стаття 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (у випадку його наявності), розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пункту 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).

Так, відповідно до пункту 22.1 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які, зокрема, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

При цьому, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, та франшизи за Полісом обов'язкового страхування, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Наведене вище не суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, яка вказує, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування (тобто у даному випадку - позивача) визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.

Проте як наведено вище судом, ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стосується не обсягу зобов'язання страховика за договором добровільного страхування, а обсягу відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування перед третіми особами у випадку завдання його страховиком шкоди цим третім особам.

Відтак, викладений висновок суду щодо обов'язку відповідача як страховика за договором обов'язкового страхування здійснити виплату (страхове відшкодування) вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей пошкодженого у ДТП автомобіля третьої особи не суперечить та кореспондується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, де вказано, що страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування набув права зворотної вимоги до страхувальника винної особи у сумі страхового відшкодування у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Однак, межі відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування не повинні обов'язково дорівнювати сумі, право вимоги якої перейшло до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код: 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код: 33908322) страхове відшкодування у розмірі 993 (дев'ятсот дев'яносто три) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 52 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 07.04.2017

Суддя І.М. Отрош