Рішення № 65912410, 11.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.2017 Справа № 904/2017/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м.Дніпро

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Путивль, Сумська область

про стягнення 11 547,70 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Єрмолов Є.М. - представник (дов. № 7585-К-О від 27.12.2016)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" та відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 11 547,70 грн. за договором б/№ від 23.12.2011, з яких 3 200,00 грн. основна заборгованість, 5 274,84 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 871,26 грн. пеня, 201,60 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 порушені зобов'язання за договором банківського обслуговування від 23.12.2011 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. При цьому, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед позивачем, між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 11223SUPWS05N від 11.08.2015, відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання у повному обсязі зобов'язань відповідачем-2 за договором банківського обслуговування від 23.12.2011.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 порушено провадження по справі та призначено до розгляду в засіданні на 20.03.2017.

14.03.2017 відповідач-2 надіслав поштою заперечення проти позову, в якому просить витребувати у позивача додаткові докази, направити справу для розгляду до господарського суду Сумської області та відмовити позивачу у позові, у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України розгляд справи відкладався з 20.03.2017 на 10.04.2017.

10.04.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Подав через канцелярію суду заперечення на відзив відповідача - 2 та просив суд долучити до матеріалів справи виписку по рахунку відповідача-2.

Представник відповідача-1 відзив на позов не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 73). Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 72). Про причини неявки суду не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (банк) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с.15).

Вказана заява є двохстороннім правочином, оскільки містить підписи обох сторін, а також взаємні права та обов'язки.

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 23.12.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Доказів виконання за договором банківського обслуговування від 23.12.2011, в частині повного та своєчасного погашення заборгованості на момент розгляду спору відповідач-2 до суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

11.08.2015 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (поручитель), було укладено договір поруки №11223SUPWS05N (а.с.36).

Відповідно до пункту 1 договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (боржник) всіх своїх обов'язків за договором б/н від 23.12.2011, р/р НОМЕР_2 (кредитний договір).

Згідно пунктом 2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

За кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 4 договору поруки).

Пунктом 5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Позивачем на адресу відповідача-1 16.01.2017 була направлена претензія №11223SUPWS05N від 05.01.2017 про погашення заборгованості боржника за договором банківського обслуговування від 23.12.2011 (а.с.38).

Відповідь на вимогу відповідач-1 не надав.

Оскільки укладено договір поруки №11223SUPWS05N від 11.08.2015, тому відповідальність за невиконання кредитного договору від 23.12.2011 відповідачем-1 несе і відповідач-2. Таким чином, відповідач-1 та відповідач-2 є солідарними боржниками.

Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що він не укладав договір поруки №11223SUPWS05N від 11.08.2015, в зв'язку з чим просить суд передати справу за підсудністю до господарського суду Сумської області.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про передачу справи за підсудністю, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідно до ст.15 ГПК України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом, зазначивши одним з відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", місцезнаходження якого є: м. Дніпро.

Як вбачається з тексту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" за договором поруки взяло на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань по договору б/№ від 23.12.2011, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Посилання відповідача-2 на те, що договір поруки відповідач-2 не укладав, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством України та умовами як кредитного договору, так і договору поруки не встановлено обов'язок кредитора та поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, а волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є обов'язковим.

Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником (стороною) в зобов'язанні, забезпеченому порукою, при цьому, обсяг відповідальності боржника не змінюється, оскільки до поручителя переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а відповідно договір поруки жодним чином не впливає на права та обов'язки боржника.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено фактичних обставин стосовно того, що оспорюваний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Докази визнання недійсним договору поруки в судовому порядку, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, при винесенні ухвали про порушення провадження у справі, судом було дотримано вимоги ст. 15 ГПК України.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Банк виконав належним чином зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитний ліміт.

Частинами 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов і правил надання банківських послуг ).

Пункт 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Договір обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набув чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.2.1.6.1 Умов).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач-2, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у вищезазначеній заяві.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 до 20 (включно) числа поточного місяця або до 25 числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21 числа до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводитьсяя за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.2.1.4.1.1 Умов).

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2.1.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, Банк розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, "Приват 24", sms-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (пункт 3.2.1.4.1.3 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.4 Умов встановлено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку, або на будь-які пластикові картки (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки банку), а також на погашення будь-яких кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Невиконання відповідачем-2 зобов'язань, щодо своєчасного та повного повернення кредиту за договором банківського обслуговування від 23.12.2011 призвело до виникнення заборгованості у сумі:

- 3 200,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 5274,84 грн. - проценти за користування кредитом;

- 2871,26 грн. - пеня;

- 201,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідачем-2 доказів погашення заборгованості суду не надано.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 даного Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя.

Таким чином, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користуванням кредитом та пеню.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.32-33), судом встановлено, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно з цим, суд вважає за можливе скористатись своїм правом наданим ст. 83 ГПК України та зменшити розмір стягуваної пені на 50%, виходячи з такого.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені на 50% судом було враховано, що згідно з довідкою Буринського управління пенсійного фонду України Сумської області №210/02-20 від 01.03.2017 (а.с.59), відповідач-2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку в Буринському управлінні пенсійного фонду України Сумської області і одержує пенсію по інвалідності (3 група загального захворювання) згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 29.07.2013.

Розглядаючи позовні вимоги, суд вважає, що розмір стягуваних штрафних санкцій є явно неспіврозмірним із розміром основного боргу та наслідками поведінки винної сторони.

На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені на 50% від належної до стягнення суми, що буде становити суму пені - 1435,63 грн.

Розглянувши заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності, суд вказує на таке.

Відповідно до 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю у 5 років.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг).

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для застосування до цього спору трирічного строку позовної давності, а також позовної давності у 1 рік до вимог про стягнення пені, оскільки сторонами договору такий строк було визначено як 5 річний.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом, в межах встановлено строку позовної давності.

Клопотання відповідача-2 про витребування доказів, суд вважає безпідставним оскільки документи, що просить витребувати відповідач-2 у позивача наявні в матеріалах справи №904/2017/17, а тому суд не вбачає необхідності в їх витребуванні.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 по 50%, а саме по 800,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (41500, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 3 200,00 грн. основної заборгованості, 5274,84 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1435,63 грн. пені, 201,60 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (41500, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 800,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 35201640) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 3 200,00 грн. основної заборгованості, 5274,84 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1435,63 грн. пені, 201,60 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, про що видати наказ..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 35201640) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) - 800,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.04.2017

Суддя Я.С. Золотарьова