Рішення № 65912341, 10.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.2017 Справа № 904/1048/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Дніпро

до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області, м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 33 344,51 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 1019 від 12.12.2016р.

Від відповідача:ОСОБА_2 ПРЕДСТАВНИК - ДОВ. № 55/30-835 від 21.04.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «УКРТЕЛЕКОМ» звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області заборгованість у розмірі 33 344,51 грн., яка з складається з:

- основної заборгованості у розмірі 31 756,74 грн.;

- 3 % річних у розмірі 288,94 грн.;

- інфляційних втрат у розмірі 1 298,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 30500/Ю-2107 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 21.03.2016 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

В ході розгляду справи позивач заявив про оплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 31 756,74 грн., в іншій частині позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що станом на 22.02.2017 ним здійснено погашення суми основного боргу за телекомунікаційні послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 22.02.2017.

Також відповідач зазначає, що відповідно до ст. 2 БК України, він, як регіональний орган Служби безпеки України, - є державною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету України. та здійснює бюджетні зобов'язання на підставі затвердженого розпорядником кошторису, за дорученням якого, Державне казначейство України здійснює платежі за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Кошторисом відповідача, ані на 2016 рік, ані на 2017 рік не передбачено виплату жодних санкцій, у тому числі, заявлених позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

У судовому засіданні 20.02.2017 оголошувалась перерва до 20.03.2017.

Ухвалою суду від 20.03.2017 продовжено строк розгляду справи до 15.04.2017 та у судовому засіданні 20.03.2017 оголошувалась перерва до 10.04.2017.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 10.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" (далі позивач, виконавець) та Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі відповідач, замовник) укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти № 30500/Ю-2107, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобовязується у 2016р. надати замовнику послуги з передання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, повязані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі послуги), що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору, а замовник зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі умови Укртелекому, затверджені виконавцем, та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком» http://ukrtelecom.ua).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна цього договору становить 91 500,00 грн., у тому числі ПДВ 15 250,00 грн.

Для розрахунків за цим договором застосовуються тарифи, що діяли на момент надання послуг (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після предявлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання наданих послуг) або рахунка-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг) за кожний розрахунковий період.

Замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги (п.п. 5.1.2. Договору).

Згідно п. 7.2. Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2016р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України, ч. 7 ст. 180 ГК України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що склалися між сторонами, починаючи з 01.01.2016р.

Пунктом 8.6. Договору при виконанні договору у випадках, не передбачених договором та умовами Укртелекому, сторони керуються законодавством, в тому числі Законом України «Про телекомунікації» і Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг в діючий на момент надання послуг редакції. Інші відносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюється умовами Укртелекому, з якими замовник ознайомлений, погоджується та зобовязується їх виконувати в повному обсязі. Укладаючи цей договір замовник своїм підписом підтверджує. Що він ознайомлений з положеннями Закону України «Про телекомунікації», правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та Умовами Укртелекому, що є складовою частиною цього договору. Кожна із сторін самостійно організовує ознайомлення з діючим законодавством України та Умовами Укртелекому. Укртелеком декларує, що за рішенням НКРЗ від 28.09.2006р. № 384 він включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 74.

Відповідно до п. 5.3. Умов та порядку телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» до Договору № 30500/Ю-2107 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 21.03.2016 року, у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом якщо інше непередбачено договором.

Згідно п. 5.3. Умов та порядку телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» до Договору № 30500/Ю-2107 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти від 21.03.2016 року, у разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунку абонент може звернутися до Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок. Неотримання рахунка не звільняє Абонента від зобовязань щодо оплати послуг.

На виконання умов договору позивачем у період з травня 2016р. по грудень 2016р. були надані телекомунікаційні послуги відповідачу на загальну суму 34 756,74 грн., що підтверджується рахунками-актами (а.с.43-58).

Відповідач за надані послуги розрахувався частково у сумі 3 000,00 грн., в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 31 756,74 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

При цьому, однією з характерних особливостей послуг є їх споживання в процесі надання, тобто безпосередньо під час здійснення певної діяльності, хоча вони й передбачають досягнення певних результатів, невід'ємних від самої роботи.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Враховуючи умови договору, строк оплати наданих послуг, є таким, що настав.

23.02.2017 відповідач сплатив позивачеві суму основного боргу у розмірі 31 756,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 22.02.2017 (а.с. 90).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд припиняє провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у звязку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

На підставі викладеного, в частині стягнення 31 756,74 грн. основної заборгованості провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку з її погашенням відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 288,94 грн. 3% річних за період з 21.06.2016 по 20.01.2017 та 1 298,83 грн. інфляційних втрат за період з липня 2016р. по жовтень 2016р.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що 3 % річних за період з 21.06.2016 по 20.01.2017 становить 288,28 грн. та підлягають до стягнення.

В частині 3% річних у сумі 0,66 грн. слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з липня 2016р. по жовтень 2016р. становлять 1 261,28 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 37,52 грн. слід відмовити.

Заперечення відповідача судом не приймаються на підставі наступного.

В статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що отримання бюджетного фінансування не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Таким чином, посилання відповідача на відсутність фінансування не звільняє його від відповідальності.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 3% річних 288,28 грн. та інфляційних втрат 1 261,28 грн.

В частині стягнення основного боргу у сумі 31 756,74 грн. провадження у справі слід припинити.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Служби безпеки України у Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 23, код ЄДРПОУ 20001496) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, б. 26, ідентифікаційний код 25543196) 3 % річних у сумі 288,28 грн., інфляційні втрати у сумі 1 261,28 грн., витрати зі сплатою судового збору у сумі 1 598,17 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу у сумі 31 756,74 грн. провадження у справі -припинити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 11.04.2017

Суддя ОСОБА_3