Рішення № 65912175, 06.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.2017 Справа № 904/1344/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про зобов'язання розглянути на сесії заяву "Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014"

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 27.02.2017р., ОСОБА_2 - директор, наказ № 1к від 16.02.1995р.

Від відповідача: ОСОБА_3 представник - дов. б/н б/д

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради (надалі - Відповідач) про зобов'язання Відповідача розглянути на черговій сесії міської ради заяву Позивача від 10.03.2016р. Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 р..

В ході судового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив та надав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності рішенням у справі № 904/1075/17.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що в рамках судової справи № 904/1075/17 позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" від 31.03.2014 р. та результати її розгляду мають суттєве значення для вирішення даної справи по суті.

В свою чергу, позивач проти зупинення провадження у справі заперечив. Свої заперечення обґрунтовує безпідставністю клопотання відповідача про зупинення провадження та тим, що орган місцевого самоврядування може в будь-який час прийняти рішення з питань, які є предметом розгляду в даній справі, і законодавство України та акти вищих органів України не встановлюють обов'язок суду зупинити провадження у справі з підстав розгляду іншої справи, в якій розглядається незаконність прийняття акту органу міського самоврядування.

Також позивач зазначає, що 22.04.2016 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" від 10.03.2016 про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 була розглянута постійною комісією Криворізької міської ради з питань земельних відносин, містобудування, комунальної власності міста і за результатами її розгляду були зроблені незаконні висновки про недоцільність розгляду даної заяви на черговій сесії міської ради з підстав не оскарження позивачем по суті даного рішення. Надаючи такий висновок, відповідна постійна комісія Криворізької міської ради порушила вимоги закону і її рішення з огляду на приписи Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні є такими, що не дають права Криворізькій міській раді відмовляти в розгляді питань, віднесених до виключної компетенції ради.

Суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Частиною 1 ст.79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно п.3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у звязку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у звязку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох повязаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, правовий аналіз даної статті свідчить про право суду, а не обов'язок на зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду повязаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен зясовувати, як повязана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (&66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України).

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі Красношапка проти України).

В даному випадку, у справі № 904/1344/17 встановлюються обставини, повязані з неприйняттям своєчасного рішення органом місцевого самоврядування і досліджуються документи, які стосувалися саме цього питання, а в справі № 904/1075/17 досліджуються документи та обставини, які стосуються законності окремих пунктів вже прийнятого рішення, отже у суду відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Крім того, відповідач не надав суду жодних належних та обґрунтованих доказів щодо неможливості розгляду на сесії міської ради заяви позивача та прийняття по ній будь-якого рішення до вирішення господарським судом питання щодо визнання не законними пунктів рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014р. № 2626.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009р. чітко встановлюється, що орган місцевого самоврядування може змінити раніш прийняте рішення, і зобов'язані вчинити дії з розгляду питань порушених суб'єктом господарювання в сфері регулювання земельних відносин.

Як встановлено у вищезазначеному рішенні, Конституційний Суд України дійшов такого висновку (п. 4.1.), що в основному Законі України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які розглянути звернення (стаття 40). Законом України "Про звернення громадян" встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення (абзац п'ятий частини першої статті 19).

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюються право на зміну та скасування власних рішень.

Таке право випливає із конституційного провадження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Тобто, Конституційний суд України чітко встановив, що органи місцевого самоврядування можуть змінювати або скасовувати прийняті ними рішення в разі відсутності заперечень з боку суб'єкта господарювання, стосовно якого вони прийняті.

06.04.2017 відповідач надав відзив на позов в якому зазначив, що рішення міської ради від 31.03.2014 № 2626 прийнято компетентним органом в межах наданих законом повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, ухвалення оскаржуваного рішення жодним чином не порушує інтересів та прав позивача по справі, з огляду на те, що воно не містить у собі відмови щодо надання земельної ділянки у користування.

Також відповідач зазначає, що рішенням міської ради від 31.03.2014 № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС"" було розглянуто звернення ТОВ "ФОРС" щодо зміни категорії земель, а саме: зміни категорії "землі житлової та громадської забудови" на категорію "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення". Вимоги ТОВ "ФОРС" визнані безпідставними і необґрунтованими, категорія земельної ділянки залишена без змін. а саме: "землі житлової та громадської забудови".

12.03.2016 ТОВ "ФОРС" звернулось до Криворізької міської ради із заявою від 10.03.2016 про внесення змін до рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 № 2626 в частині приведення положень рішення, які визначають категорію земельної ділянки. у відповідності до технічної документації із землеустрою стосовно цієї земельної діяльності та зареєстрованих відомостей в системі Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки. в тому числі і категорії даної земельної ділянки, як "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення", яка розташована за адресою: м-н Східний у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

За результатами розгляду звернення ТОВ "ФОРС" від 10 березня 2016 року заявнику була направлена відповідь від 12.04.2016 за вих. № 931, в якій, крім іншого, зазначалось, що питання доцільності підготовки відповідного рішення на чергове засідання міської ради буде винесено на розгляд постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, містобудування, комунальної власності міста.

Відповідно до протоколу № 6 від 22.04.2016р. постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування, комунальної власності міста. заяву ТОВ "ФОРС" від 10.03.2016 залишено без розгляду, а підготовку відповідного проекту рішення на чергове засідання міської ради вирішено вважати недоцільною, так як обставини, викладені у зверненні фактично вже були предметом розгляду на сесії Криворізької міської ради, про що свідчить рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 № 2626.

Також відповідач зазначив, що договірні відносини між ТОВ "ФОРС" та Криворізькою міською радою виникли стосовно земельної ділянки, розташованої на мікрорайоні Східний -3, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, цільове використання якої, відповідно до рішення міської ради від 29.08.2007 № 1710, визначено згідно Українського класифікатора цільового використання землі (надалі - УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 - код 1.11.3., як землі комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг). а не землі промисловості, транспорту. зв'язку, оборони та іншого призначення (код УКЦВЗ - 3).

Крім того, на час виникнення договірних відносин, листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 затверджений Український класифікатор цільового використання землі, відповідно до якого землі населених пунктів комерційного використання не включають в себе землі промисловості, транспорту, зв'яжу, енергетики, оборони та іншого призначення.

Водночас, пунктом 28 договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 07.11.2007 № 0407100800883) встановлено обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, розташованої на мікрорайоні Східний-3, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, а саме: забороняється змінювати цільове використання земельної ділянки без проекту землеустрою.

При цьому, на орендаря, відповідно до п. 33. Договору, покладено обов'язок виконувати та не порушувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на "землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення", з урахуванням державної реєстрації земельної ділянки в системі Державного земельного кадастру, є необґрунтованим, оскільки віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Також відповідач зазначає, що автостоянки, розміщені в межах житлових мікрорайонів міста, існують та використовуються виключно для довгострокового зберігання автомобілів мешканців прилеглих житлових будинків. відведення земельних ділянок в межах житлової забудови для розміщення автостоянок має на меті задоволення відповідних потреб власників автомобілів та запобігання скупчення автомобілів на прибудинкових територіях, зменшення забруднення атмосферного повітря, поліпшення екологічної ситуації. Такі автостоянки межують з внутрішньо квартальними проїздами та під'їзними шляхами до житлових будинків. які є розгалуженням вулично-дорожньої мережі міста. і ні за якими критеріями не можуть бути віднесені до автомобільних доріг загального користування, до складової частини яких входять майданчики для стоянки автотранспорту і відпочинку учасників дорожнього руху у тому тлумаченні. що існує в Земельному кодексі України та Законі України "Про автомобільні дороги".

20.03.2017 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.04.2017, 04.04.2017 оголошувалась перерва до 06.04.2017.

У судовому засіданні 06.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014 Криворізькою міською радою було прийнято рішення №2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС"", пунктом 1 якого вирішила вважати безпідставними та необґрунтованими вимоги, викладені в зверненні Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС", щодо внесення змін до договору оренди (державна реєстрація від 07.11.2017 № 040710800883), шляхом укладання додаткової угоди до нього про продовження терміну дії на підставі рішення міської ради від 26.09.2012 № 1427 „Про продовження договорів оренди земельних ділянок.

Пунктом 2 вказаного рішення передбачено направити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФОРС" проект додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди (державна реєстрація від 07.11.2017 № 040710800883) для розгляду та підписання відповідно до чинного законодавства України та залишити категорію земельної ділянки без змін, а саме: землі житлової та громадської забудови.

10.03.2016 Позивачем була направлена заява до Криворізької міської ради Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 р., в якій він просив відповідача розглянути на черговій сесії міської ради заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 в частині приведення положень рішення, які визначають категорію земельної ділянки, у відповідність до технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки, розташованої за адресою: м-н Східний-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, та зареєстрованих відомостей в системі Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:03:011:0002), в тому числі і категорії даної земельної ділянки, як землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Цю заяву Відповідач отримав 12.03.2016, про що свідчить відмітка в поштовому повідомленні (зворотній бік а.с.21).

Однак, дана заява на пленарному засіданні міської ради розглянута не була.

Наведене стало приводом для звернення позивача до господарського суду з позовом до Криворізької міської ради (надалі - відповідач) у зв'язку з бездіяльністю останнього та зобовязанням Криворізької міської ради розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" від 10.03.2016 Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 р..

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" про зобов'язання Криворізької міської ради розглянути на черговій сесії міської ради заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" від 10.03.2016.

Відповідно до п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин, у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають спори про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

З урахуванням пункту 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин, яким встановлено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Відповідно до приписів статті 13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обовязки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 172 ЦК України).

Криворізька міська рада у справі, що розглядається, виступає як субєкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у її власності, Рада відповідно до ст. 5 Земельного Кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Відповідно до пункту "а)" частини першої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, розпорядження землями територіальних громад.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеві самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав господарському суду доказів розгляду на сесії заяви Позивача від 10.03.2016 р. Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 р..

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що Відповідачем не надано доказів розгляду у встановленому порядку зазначеного звернення Позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 вказаного Закону спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Водночас, суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Суд зазначає, що своїм рішенням він лише зобовязує міську раду розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву позивача, при цьому не зобовязуючи відповідача прийняти будь-яке певне рішення.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2015 № 910/23355/14 (а.с. 54-57).

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Криворізьку міську раду (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) розглянути з прийняттям рішення на черговій сесії міської ради заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, автостоянка, код ЄДРПОУ 21885304) від 03.04.2015 Про внесення змін до рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 р..

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, автостоянка, код ЄДРПОУ 21885304) 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 11.04.2017

Суддя ОСОБА_4