Ухвала суду № 65908726, 29.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/572/17 Справа № 198/824/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванченко О.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Іванченко О.Ю.

суддів: - ОСОБА_2,

- ОСОБА_3

за участю секретаря - Пиріч Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 12016040620000247 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Юр`ївка, Юр`ївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Юр`ївка, вул. Центральна, буд. № 206, раніше судимого:

- 10 грудня 2013 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України до пакарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, та на підставі с. 75 КК України встановлено іспитовий строк 1 (один) рік з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України;

- 05 червня 2014 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 3 .ст.185 КК України, на підставі 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 1 (один) місяць. Звільнено 29 квітня 2016 року з Пятихатківської ВК №122 умовно-достроково на 10 місяців 6 днів;

- 13 жовтня 2016 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за області за вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 2 .ст.185 КК України, на підставі 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 10 (десять) місяців 6 (шість) днів;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України,

Учасники судового провадження :

прокурор - Грамма О.А.,

обвинувачений - ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА :

Не погодившись з вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року, перший заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом і викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину і правильність кваліфікації його діяння просить вирок суду змінити в частині призначеного обвинуваченому покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

За вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. В іншій частині вирок залишити без змін

Свої вимоги мотивує тим, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочини, передбачені ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 вчинив 15 липня 2016 року та 16 листопада 2016 року, відповідно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4 вчинив до ухвалення вироку Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, злочин, передбачений ч. 1 ст.263 КК України - вже після ухвалення даного вироку, тому судом першої інстанції обгрунтовано призначено покарання із застосуванням ч. 4 ст.70 та ч. 1 ст.71 КК України.

Проте ст. 71 КК України, встановлено порядок призначення покарання за сукупністю вироків. Зокрема, ч. 1 ст.71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Втім, суд першої інстанції, у резолютивній частині вироку, застосовуючи положення частини 1 статті 71 КК України, до призначеного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України частково приєднав невідбуту частину покарання, визначеного за ч. 4 ст.70 КК України, що в свою чергу призвело до неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року, ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, ОСОБА_4 призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, більш суворим, призначеним цим вироком за ч. 2 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 71 КК України, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком за ч. 1 ст. 263 КК України, невідбутої частини покарання, що складає чотири роки позбавлення волі, призначеного вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року у сукупності з покаранням призначеним цим вироком за ч. 2 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 встановлено з моменту початку виконання вироку.

Вирішено питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.

Прийнято рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин: 15 липня 2016 року близько 00:00 годин перебуваючи будинку №43 по вул.Щастя с.м.т.Юр`ївка Дніпропетровської області за місцем мешкання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 разом з останніми вживав алкогольні напої. Реалізуючи виникший умисел, спрямований на грабіж чужого майна, перебуваючий у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 вихопив своєю рукою з руки ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Nokia 1200», вартістю 173,33 гривень, з сім-картою мобільного оператора «МТС» на рахунку котрої знаходилися кошти в сумі 50 гривень, та з корисливих мотивів відкрито, повторно його викрав, заподіявши ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 223,33 гривень, після вчиненого з місця події зний та розпорядився викрадним на власний розсуд.

Окрім того, в кінці червня 2016 року близько 15:00 годин ОСОБА_4 перебуваючи біля пляжу водойми, розташованої між с.м.т. Юр`ївка Дніпропетровської області та с. Новогригорівка Юр`ївського району Дніпропетровської області, виявив залишену там невстановленою особою пластикову коробку з бойовими припасами, а саме шістнадцятьма спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм., призначеними для стрільби з нарізної спортивної і мисливської зброї гвинтівок «ТОЗ-8М», «СП-2», «МЦ-3», «МЦ-12», «Стріла-2», «Стріла-3», карабінів «ТОЗ-11», «ТОЗ-16», «ТОЗ-17», пістолетів «Марголіна», «МЦУ», «МЦ-12», «ІЖ-3», та дев`ятьма мисливськими патронами промислового виробництва калібру 7,62 мм., призначеними для стрільби з нарізної мисливської вогнепальної зброї карабінів «Форт-201», «Форт-202», «Форт-205», «Сайга», «ОП СКС».

Розуміючи характер та призначення знайденого ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне поводження із бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, придбав залишив собі патрони у зазначеній вище кількості і у цей день, без передбаченого законом дозволу, приніс за місцем свого мешкання на вул.Центральна-206 с.м.т.Юр`ївка Дніпропетровської області, де почав зберігати.

26 листопада о 10:45 годин ОСОБА_4 тримаючи при собі, без передбаченого законом дозволу, вказані вище бойові припаси, прибув до магазину, розташованому по вул.Центральна-131 с.м.т.Юр`ївка Дніпропетровської області, де працівники поліції, на підставі ст.34 ЗУ «Про Національну поліцію», під час здійснення поверхневої перевірки ОСОБА_4 виявили у останнього пластикову коробку з бойовими припасами, а саме шістнадцятьма спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм., призначеними для стрільби з нарізної спортивної і мисливської зброї гвинтівок «ТОЗ-8М», «СП-2», «МЦ-3», «МЦ-12», «Стріла-2», «Стріла-3», карабінів «ТОЗ-11», «ТОЗ-16», «ТОЗ-17», пістолетів «Марголіна», «МЦУ», «МЦ-12», «ІЖ-3», та дев`ятьма мисливськими патронами промислового виробництва калібру 7,62 мм., призначеними для стрільби з нарізної мисливської вогнепальної зброї карабінів «Форт-201», «Форт-202», «Форт-205», «Сайга», «ОП СКС», котрі ОСОБА_4 в червні 2016 року, без передбаченого законом дозволу, придбав, носив та зберігав.

В ході апеляційного розгляду прокурор, підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення апеляційної скаргу першого заступника прокурора Дніпроптровської області.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників які приймали участь в ході апеляційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга першого заступника прокурора Дніпропе тровської області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України, за вказаних у вироку обставин, а також щодо кримінально-правової кваліфікації його дій, не учасниками кримінального провадження не оспорюються сторонами, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

Що стосується тверджень прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність то вони ґрунтуються на матеріалах справи і заслуговують уваги.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Як встановлено в ході апеляційного розгляду та вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочини, передбачені ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 вчинив 15 липня 2016 року та 16 листопада 2016 року, відповідно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4 вчинив до ухвалення вироку Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, злочин, передбачений ч. 1 ст.263 КК України - вже після ухвалення даного вироку, тому судом першої інстанції обгрунтовано призначено покарання із застосуванням ч. 4 ст.70 та ч. 1 ст.71 КК України

Відповідно до роз!яснень, які містяться у п.25 Постанови Пленуму рховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких, коли після постановления вироку справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановления першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 : за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після становлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків

Проте ст. 71 КК України, встановлено порядок призначення покарання за сукупністю вироків. Зокрема, ч. 1 ст.71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Втім, суд першої інстанції, у резолютивній частині вироку, застосовуючи положення частини 1 статті 71 КК України, до призначеного покарання за ч. 1 ст. 263 КК України частково приєднав невідбуту частину покарання, визначеного за ч. 4 ст.70 КК України, що в свою чергу призвело до неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту

Виходячи з вищевикладеного вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 підлягає зміні в частині призначеного покарання відносно ОСОБА_4.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 щодо ОСОБА_4 в частині призначеного покарання, змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, більш суворим, призначеним цим вироком, призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

За вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

___ __ __

О.Ю.ОСОБА_7ОСОБА_8ОСОБА_3