Ухвала суду № 65908027, 04.04.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3072/16-к

Провадження № 1-кп/185/29/17

У Х В А Л А

04 квітня 2016 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Щербини О.О.,

суддів - Кононенко Т.О., Тимченка С.О.,

за участю секретаря Гармаш Ю.В.,

прокурора Сачави О.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

його представника - адвоката ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12016040370000279, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2016 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

та

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення підготовчого судового засідання у відповідності до ч.3 ст.315 КПК України прокурор, з наведенням відповідних мотивів, клопоче про необхідність вирішення питання щодо продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3, термін дії якого спливає о 18.00 год. 05 квітня 2016 року та ОСОБА_4, термін дії якого спливає о 18.59 год.04 квітня 2016 року.

З ясувавши думку учасників процесу із зазначеного питання, кожного окремо, де потерпілий та його представник заперечували проти задоволення клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_4, та підтримали зазначене клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_3, а обвинувачені та їх захисники, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та в свою чергу клопотали про зміну раніше застосованого запобіжного заходу на більш мякий , перевіривши зміст обвинувального акту, матеріали додані до обвинувального акту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, а також вимогами КК та КПК України, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних звязків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен окремо, раніше не притягались до кримінальної відповідальності та не були судимі, мають постійне місце роботи та проживання.

Обвинувачений ОСОБА_3 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

За місцем проживання обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3, кожен окремо, характеризуються позитивно.

Даних про незадовільний стан здоровя обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо кожного окремо, у суду не має.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини обвинувачених, кожного окремо, передбачено на строк до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна або без такої.

Разом з тим звертає на себе увагу й той факт, що відповідно до позиції потерпілого, яка була висловлена ним під час обговорення клопотання прокурора щодо необхідності продовжити строк тримання під вартою обвинувачених, останній заперечував проти прийняття такого рішення відносно обвинуваченого ОСОБА_4

Зокрема, потерпілий ОСОБА_1 зазначав, що саме обвинувачений ОСОБА_3 був ініціатором і активним учасником злочину, та саме останній здійснював на нього напад під час його вчинення, спричинивши тілесні ушкодження.

Натомість, обвинувачений ОСОБА_4, як зазначав потерпілий ОСОБА_1, не здійснював на нього нападу, а крім того, родина обвинуваченого ОСОБА_4 до розгляду справи по суті відшкодувала йому спричинені злочином збитки на суму 35000грн.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_3 у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш мякий, з огляду на тяжкість учиненого, свою роль у злочині, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання що загрожує даній особі в разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню та переховуватись від суду.

На користь зазначених переконань колегії суддів свідчить й практика ЄСПЛ, згідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Европейським суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості під час оцінки дій підозрюваного чи обвинуваченого щодо порушень ним цінностей суспільства.

В звязку з чим обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений.

Приймаючи рішення із зазначеного питання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 колегія суддів виходить з такого.

Статтею 29 Конституції України передбачено право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

Цим Законом визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом.

Зазначені гарантії права на свободу і особисту недоторканність, які передбачені ст. 29 Конституції України, закріплені і в положеннях ст. 3, ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.

У відповідності зі ст. 9 Конституції України, ч. 2 ст.1 КПК України Конвенція про захист прав і основних свобод людини має такий же статус, як і інші законодавчі акти, тобто є частиною національного законодавства України.

Наведені положення Європейської Конвенції, а також практика Європейського суду, у відповідності до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами України при розгляді кримінальних справ, як джерело права.

Згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практикою Європейського Суду з прав людини визначено, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути виправданим очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Таким чином, тяжкість пред'явленого обвинуваченому ОСОБА_4 звинувачення, за яким він ще не визнаний винним судом, поруч з позицією потерпілого щодо того, що останній не здійснював на нього напад під час заволодіння транспортним засобом, не може бути єдиним законним і безапеляційним аргументом для його тривалого утримання під вартою.

Крім того, відповідно до змісту рішення Європейського Суду з прав людини від 16 грудня 2007 року у справі «Попов проти Росії», підозрюваний або обвинувачений має бути звільнений з під варти на період розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати досить вагомих підстав, що виправдовують його утримання під вартою.

Владні органи зобов'язані надати переконливі підстави для будь-якого самого мінімального строку тримання під вартою.

Сукупність наведених обставин, а саме наявність у обвинуваченого постійного місця реєстрації, родини, місця роботи, відсутність кримінального минулого, та передусім позиція потерпілого щодо ролі обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину та відшкодування спричинених збитків на доволі значну суму свідчать про те, що зміна раніше обраного запобіжного заходу на більш мякий в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та буде запобігати ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, під час зазначеного підготовчого судового засідання захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожен окремо , клопочуть про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що за своїм змістом суперечить вимогам ст.291 КПК України.

Клопотання своїх захисників підтримали обвинувачені, кожен окремо.

Прокурор, потерпілий та представник останнього заперечували проти клопотання прокурора.

Вислухавши клопотання захисників, зясувавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши зміст обвинувального акту на його відповідність вимогам ст.291 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні зазначеного клопотання захисників, оскільки підстави, на, начебто, існуванні яких наполягають захисники обвинуваченого а саме: вручення обвинувального акту з додатками обвинуваченим та їх захисникам не прокурором, а слідчим; не зазначення в обвинувальному акті посади його авторів ( прокурора та слідчого) ; наявність суперечностей у встановленні суми збитків у кримінального провадженні, та, відповідно, вплив вказаного питання на визначення кваліфікації вчиненого злочину; не встановлення прокурором та слідчим та не зазначення у обвинувальному акті всіх пом якшуючих обставин й таке інше, не можуть бути, навіть за умови підтвердження доводів захисників, відповідно до ст.291, 314 КПК України підставою за для повернення обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,197, 314, 315, 316 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні клопотання захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

В задоволенні клопотання захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 18.00 год. 02 червня 2016 року.

Змінити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_4 до 02 червня 2016 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обовязки :

- в період доби, щодобово, за винятком випадків виходу на роботу, не залишати місце постійного проживання м.Тернівка, Дніпропетровської області, бульвар Артема, 4-а/58, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, або суду у визначений ними час.

Звільнити ОСОБА_4 з під варти негайно в залі суду.

Роз яснити ОСОБА_4, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівник органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою має право з являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, повязаних із виконанням покладених на нього обовязків.

Ухвалу про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту передати на виконання Павлоградському відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

Павлоградському відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Дніпропетровській області негайно поставити на облік ОСОБА_4, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого, прокурора, суд.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, на 09.30 год. _______ 2016 року в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Судовий розгляд кримінального провадження провести у відкритому судовому засіданні, колегіальним складом суду, за участю прокурора, потерпілого ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та свідків кримінального правопорушення.

Головуючий суддя: Щербина О.О.

Судді: Кононенко Т.О.

ОСОБА_8