Вирок № 65907135, 31.03.2017, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6867/15-к

Провадження № 1-кп/211/52/17

В и р о к

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2017 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бардін О. С.

при секретарі Зоріній С.М., Мариненко Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015040720003426 по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої ФОП, не заміжньої, маючої на утриманні неповнолітніх синів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_6, не судимої,

у вчинені злочинів, передбачених частинами 1 та 2 статті 190 КК України,

за участю: прокурора Ільницького О.В.

адвоката ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

обвинуваченої ОСОБА_1

за відсутністю: потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, являючись субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою 30.06.2005 року за № 22270000000009199 у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в порушення умов договору суборенди нежитлового приміщення № 3/2013 від 08.11.2013 року незаконно використовувала нежитлове приміщення № 3 по вул. Дніпропетровське шосе, 2 в м. Кривому Розі в якості магазину «КЕРАМА ЦЕНТР», в якому, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, не маючи власних виробничих та складських приміщень для виробництва та зберігання керамічної плитки, представницьких повноважень від офіційних виробників та постачальників керамічної плитки в Україні, договірних стосунків з власниками та перевізниками керамічної плитки, приймала від громадян закази на поставку керамічної плитки, отримуючи від них шахрайським шляхом грошові кошти, яка не мала намір повертати.

13 листопада 2014 року приблизно об 11:30 годині ОСОБА_1 за вказаною адресою, назвавши себе адміністратором магазину, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами запропонувала ОСОБА_20 придбати та у двотижневий строк доставити до місця його проживання на ІНФОРМАЦІЯ_7 вибрані ним 19 керамічних плиток марки «Декор SOТЕ ROSE кр 20*50» за ціною 44,30 гривень за одну, 10,2 квадратних метрів плитки «настінна SOТЕ біл 20*50» за ціною 137,4 гривень за 1 квадратний метр, 10,2 квадратних метрів плитки «настінна SOТЕ чорн 20*50» за ціною 137,4 гривень за 1 квадратний метр, 64 плитки «Фриз «Stіск Gгеесе W 15*295» за ціною 12,10 гривень за одну, за умови обовязкової попередньої оплати покупцем 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки в сумі 4419,06 гривень та сплатою решти коштів після доставки вказаної плитки у повному обсязі.

ОСОБА_20, обнадіяний спокусливою ціновою вигодою, уклав з ОСОБА_1 договір купівлі вказаної плитки, яку ОСОБА_1 не збиралася поставляти, передавши тому рахунок-фактуру № СФ-0000220 від 13.11.2014 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 289 від 14.11.2013 року та отримавши від нього грошові кошти в сумі 3200 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки.

Отримані від ОСОБА_20 кошти ОСОБА_1 витратила на власні потреби.

26 листопада 2014 року приблизно о 10:15 годині ОСОБА_1 в приміщенні вказаного магазину з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, пообіцяла ОСОБА_10 за будь-яких умов доставити у тритижневий строк до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_8 вибрану ним керамічну плитку марки «ALDEA» та «МООDERN WOOD» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем 70% від суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 14037,89 гривень.

ОСОБА_10, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки. ОСОБА_1, не маючи намір на виконання умов договору, склала і передала ОСОБА_10 рахунок-фактуру № СФ-0000231 від 26.11.2014 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, а ОСОБА_10, перебуваючи у стані легковажної довірливості, добровільно передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8000 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки.

ОСОБА_1, отримавши гроші, склала і видала ОСОБА_10 квитанцію до прибуткового касового ордеру № 301 від 28.11.2014 року на суму 8000 гривень, але поставку вказаної керамічної плитки не мала намір виконувати та не виконала.

19.03.2015 року приблизно о півдні ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_1 у приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» і на його вимогу вона надала розписку про повернення боргу в сумі 8000 гривень не пізніше 27.03.2015 року, але гроші так і не повернула.

15 грудня 2014 року приблизно о 10:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні вказаного магазину з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором магазину, пообіцяла ОСОБА_8 за будь-яких умов доставити до місця її проживання ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом 14 днів вибрану нею керамічну плитку марки «АМІСНЕ ВЕІGЕ» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем у розмірі 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 9689,32 гривень.

ОСОБА_8, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передала їй грошові кошти в сумі 6000 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку, а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_8 рахунок-фактуру № СФ-0000239 від 15.12.2014 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, а покупцем чоловіка ОСОБА_8 - ОСОБА_22 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 308 від 15.12.2015 року на суму 6000 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_8 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

18 грудня 2014 року приблизно о 10:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні вказаного магазину з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністраторам магазину, пообіцяла ОСОБА_6 за будь-яких умов доставити до місця її проживання ІНФОРМАЦІЯ_10 протягом 14 днів вибрану нею керамічну плитку марки «TORRO BROWN» у повному обсязі, за умови обовязкової попередньої оплати покупцем усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 44999,97 гривень.

ОСОБА_6, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки, передала їй грошові кошти в сумі 45000 гривень, із яких 35000 гривень готівкою, 10000 гривень безготівковим переказом за допомогою електронного терміналу «Приват Банк», встановленого у приміщенні магазину, на банківський рахунок, зазначений у рахунку фактурі № СФ-0000244 від 18.12.2014 року, відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_21, фактично яким за допомогою банківської карти розпоряджалася ОСОБА_1 одноособово, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на її адресу зазначеної керамічної плитки а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання у повному обсязі за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_6 рахунок-фактуру № СФ-0000244 від 18.12.2014 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 313 від 18.12.2015 року на суму 45000 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 зобовязання перед ОСОБА_6 щодо поставки вказаної керамічної плитки виконала частково, здійснивши поставку керамічної плитки на адресу ОСОБА_6 у кількості 43 квадратних метрів, на загальну суму відповідно до видаткової накладної № СК12-00579 від 23.12.2014 року 17184 гривні, а решту товару пообіцяла доставити пізніше.

18.03.2015 року приблизно о півдні в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» ОСОБА_1, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності в майбутньому, мотивуючи свої дії відсутністю товару, запропонувала ОСОБА_6 укласти письмовий, договір купівлі-продажу будівельних матеріалів на суму 21235,50 гривень з обов'язковою умовою остаточної поставки товару не пізніше 10.04.2015 року, але фактично виконувати свої зобов'язання щодо повернення 21235,50 гривень наміру не мала.

14 січня 2015 року приблизно о 10:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором магазину, пообіцяла ОСОБА_23 за будь-яких умов доставити до місця її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_11 протягом 14 днів вибрану нею керамічну плитку марки «ПАЛАЦЦО» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем у розмірі 70 % від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 8446,68 гривень.

ОСОБА_12, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передала їй грошові кошти в сумі 6000 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на її адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором склала і передала ОСОБА_12 рахунок-фактуру № СФ-0000004 від 14.01.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 328 від 14.01.2015 року на суму 6000 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_12 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

14 січня 2015 року ОСОБА_1 в денний час в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_11 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_12 у двотижневий строк вибрану ним керамічну плитку марки «MASSIV BIANCO INSERTO» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 25376,24 гривень.

ОСОБА_11, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передав їй грошові кошти в сумі 20000 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_11 рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 14.01.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 327 від 14.01.2015 року на суму 20000 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_11 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

02 березня 2015 року приблизно о півдні в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» ОСОБА_1, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності в майбутньому, повернула ОСОБА_11 1000 гривень та надала розписку про повернення решти боргу у сумі 19000 гривень не пізніше 03.03.2015 року, після чого протягом двох тижнів за вимогою потерпілого повернула йому ще 5500 гривень, а решту не повернула, зобовязання щодо поставки керамічної плитки не виконала.

28 січня 2015 року приблизно о 10:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_14 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_13 у період з 30.01.2015 року по 02.02.2015 року вибрану ним керамічну плитку марки «КІМОНО» за умови обовязкової попередньої оплати усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 2653,80 гривні.

ОСОБА_14, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передав їй грошові кошти в сумі 2653,80 гривні готівкою в якості оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_14 рахунок-фактуру № СФ-0000000 від 28.01.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 333 від 28.01.2015 року на суму 2653,80 гривні.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_14 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

29 січня 2015 року приблизно о 14:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_24 за будь-яких умов доставити до місця її проживання ІНФОРМАЦІЯ_14 у строк протягом одного тижня керамічну плитку марки «VIVADA/VIVIDO настінна плитка GIALLO» за умови обовязкової попередньої оплати усієї суми вартості замовленої, яка склала 761,40 гривень.

ОСОБА_24, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передала їй грошові кошти в сумі 100 гривень готівкою, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на вказану адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_24 рахунок-фактуру № СФ-0000014 від 29.01.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 337 від 29.01.2015 року на суму 100 гривень.

02 лютого 2015р. співмешканець ОСОБА_24 ОСОБА_25 за її проханням в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» передав в якості передоплати за поставку керамічної плитки 661,40 гривню, а ОСОБА_1 видала йому квитанцію до прибуткового касового ордеру № 340 від 02.02.2015 року на суму 661,40 гривню.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_24 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

07 лютого 2015 року приблизно о 12:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_9 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_15 у двотижневий строк вибрану ним керамічну плитку марки «РЕЛАКС» за умови обовязкової попередньої оплати 50% від уієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 3369,26 гривень

ОСОБА_9, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передав їй грошові кошти в сумі 2000 гривень готівкою в якості оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1 усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_14 рахунок-фактуру № СФ-0000019 від 07.02.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 345 від 07.02.2015 року на суму 2000 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_9 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

18 лютого 2015 року приблизно о 14:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_26 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_16 у двотижневий строк вибрану ним керамічну плитку марки «ЛАКШМІ» за умови обовязкової сплати усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 5415,71 гривень.

ОСОБА_26, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та перерахував за її вказівкою грошові кошти в сумі 5412,71 гривень безготівковим переказом за допомогою електронного терміналу «Приват Банк», встановленого у приміщенні магазину, на банківський рахунок, зазначений у рахунку фактурі № СФ-0000027 від 18.02.2015 року, відкритий на імя ФОП ОСОБА_21, фактично яким розпоряджалася ОСОБА_1 одноособово, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала і передала ОСОБА_26 рахунок-фактуру № СФ-0000027 від 18.02.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 354 від 18.02.2015 року на суму 5415 гривень.

23 лютого 2015 року приблизно опівдні ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_26 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_16 у двотижневий строк вибрану ним керамічну плитку марки «Французький дуб» за умови обовязкової попередньої оплати усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 1905,12 гривень.

ОСОБА_26, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та перерахував за її вказівкою грошові кошти в сумі 1905,12 гривень безготівковим переказом за допомогою електронного терміналу «Приват Банк», встановленого у приміщенні магазину, на банківський рахунок, зазначений у рахунку фактурі № СФ-0000031 від 23.02.2015 року, відкритий на імя ФОП ОСОБА_21, фактично яким розпоряджалася ОСОБА_1 одноособово, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала і передала ОСОБА_26 рахунок-фактуру № СФ-0000027 від 23.02.2015 року, зазначивши постачальником в вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 358 від 23.02.2015 року на суму 1905,12 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_26 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

24 лютого 2015 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_19 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_17 у двотижневий строк вибрану ним керамічну плитку марки «PLANET BLANCO» за умови обовязкової попередньої оплати усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 5132,40 гривні.

ОСОБА_19, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з ОСОБА_1 договір купівлі вказаної керамічної плитки та передав грошові кошти в сумі 5132 гривні готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала і передала ОСОБА_19 рахунок-фактуру № СФ-0000032 від 24.02.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 359 від 24.02.2015 року на суму 5132 гривні.

25 лютого 2015 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_19 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_17 у двотижневий строк вибрану ним керамічну плитку марки ««VESTA» за умови обовязкової попередньої оплати усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 5713,03 гривні.

ОСОБА_19, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з ОСОБА_1 договір купівлі вказаної керамічної плитки та передав грошові кошти в сумі 5713,03 гривні готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала і передала ОСОБА_19 рахунок-фактуру № СФ-0000033 від 25.02.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 360 від 25.02.2015 року на суму 5713,03 гривні.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_19 не виконала.

12 березня 2015 року приблизно об 11:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_5 за будь-яких умов доставити до місця її проживання ІНФОРМАЦІЯ_18 в строк до 22.03.2015 року вибрану нею керамічну плитку марки «SENO» за умови обовязкової попередньої оплати в розмірі 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 5254,73 гривні.

ОСОБА_5, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з ОСОБА_1 договір купівлі вказаної керамічної плитки та перерахувала за вказівкою ОСОБА_1В грошові кошти в сумі 3600 гривень безготівковим переказом за допомогою електронного терміналу «Приват Банк», встановленого у приміщенні вказаного магазину, на банківський рахунок зазначений у рахунку фактурі № СФ-0000040 від 12.03.2015 року, відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_21, фактично яким розпоряджалася ОСОБА_1 одноособово, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на її адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала і передала ОСОБА_5 рахунок-фактуру № СФ-0000040 від 12.03.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 369 від 12.03.2015 року на суму 3600 гривень.

20 березня 2015 року приблизно о 09:00 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_5 за будь-яких умов доставити до місця її проживання керамічну плитку марки «PILCH». ОСОБА_5, знаходячись під психологічним, тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з ОСОБА_1 договір купівлі керамічної плитки марки «PILCH» за умови обовязкової попередньої оплати в розмірі 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 686 гривень, та перерахувала грошові кошти в сумі 400 гривень безготівковим переказом за допомогою електронного терміналу «Приват Банк», встановленого у приміщенні вказаного магазину, на банківський рахунок, зазначений у рахунку фактурі № СФ-0000040 від 12.03.2015 року, відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_21, фактично яким за допомогою банківської карти розпоряджалася ОСОБА_1 одноособово, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на її адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала та видала потерпілій рахунок фактуру № СФ-0000044 від 20.03.2015 року на суму 686 гривень та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 371 від 20.03.2015 року на суму 400 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_5 щодо поставки керамічної плитки не виконала.

17 березня 2015 року приблизно об 11:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_7 за будь-яких умов доставити до місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_19 в строк до 19.03.2015 року керамічну плитку марки «ФІОРІ» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 3322,55 гривні.

ОСОБА_7, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передала їй грошові кошти в сумі 3322 гривні готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на вказану адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, склала та передала ОСОБА_7 рахунок-фактуру № СФ-0000043 від 17.03.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 370 від 17.03.2015 року на суму 3322 гривні.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_7 щодо поставки вказаної керамічної плитки не виконала.

20 березня 2015 року приблизно о 16:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_18 за будь-яких умов доставити до місця його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_20 протягом 5 днів вибрану ним керамічну плитку марки «ЛОРЕНЦО», за умови обовязкової попередньої оплати покупцем у розмірі 60% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 9335,67 гривень.

ОСОБА_18, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклав з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передав їй грошові кошти в сумі 6000 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на його адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_18 рахунок-фактуру № СФ-0000045 від 20.03.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 372 від 20.03.2015 року на суму 6000 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_18 щодо поставки йому вказаної керамічної плитки не виконала.

21 березня 2015 року приблизно о 10:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_27 за будь-яких умов доставити до місця її помешкання по вул. Лісового, 24/15 в м. Кривому Розі в строк протягом одного тижня керамічну плитку марки «СІТІ» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем у розмірі 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 4230,12 гривень.

ОСОБА_27, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та передала їй грошові кошти в сумі 1000 гривень готівкою в якості попередньої оплати за майбутню поставку на вказану адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_27 рахунок-фактуру № СФ-0000046 від 21.03.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21, та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 373 від 23.03.2015 року на суму 1000 гривень.

25 березня 2015 року приблизно о 10:30 годині ОСОБА_27, перебуваючи у стані легковажної довірливості, виходячи із почуття довіри до ОСОБА_1, знов прийшла до приміщення магазину де передала решту грошових коштів ОСОБА_1 за майбутню поставку керамічної плитки згідно рахунку фактури № № СФ-0000046 від 21.03.2015 року, у сумі 1500 гривень, а ОСОБА_1, використовуючи довіру з боку потерпілої, отримавши від ОСОБА_27 гроші, склала і видала їй квитанцію до прибуткового касового ордеру № 46 на суму 1500 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_27 А В. щодо поставки їй вказаної керамічної плитки не виконала.

25 березня 2015 року приблизно о 10:30 годині ОСОБА_1 в приміщенні магазину «КЕРАМА ЦЕНТР» з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, діючи повторно, назвавши себе адміністратором вказаного магазину, пообіцяла ОСОБА_13 за будь-яких умов доставити до місця її помешкання по вул. Свердлова, 16/7 в смт Широке протягом 1 дня вибрану нею керамічну плитку марки «ВУЛКАНО» за умови обовязкової попередньої оплати покупцем у розмірі 70% від усієї суми вартості замовленої керамічної плитки, яка склала 1516 гривень.

ОСОБА_13, знаходячись під психологічним тиском з боку ОСОБА_1, викликаним спокусливою ціновою вигодою, уклала з нею договір купівлі вказаної керамічної плитки та перерахувала за її вказівкою грошові кошти в сумі 1000 гривень безготівковим переказом за допомогою електронного терміналу «Приват Банк», встановленого у приміщенні вказаного магазину, на банківський рахунок, зазначений у рахунку фактурі № СФ-0000047 від 25.03.2015 року, відкритий на ім'я ФОП ОСОБА_21, фактично яким за допомогою банківської карти розпоряджалася ОСОБА_1 одноособово, в якості попередньої оплати за майбутню поставку на її адресу зазначеної керамічної плитки, а ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вона не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, склала і передала ОСОБА_13 рахунок- фактуру № СФ-0000047 від 25.03.2015 року, зазначивши постачальником у вказаному рахунку-фактурі товару ФОП ОСОБА_21 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 374 від 25.03.2015 року на суму 1000 гривень.

В подальшому ОСОБА_1 свої зобовязання перед ОСОБА_13 щодо поставки їй вказаної керамічної плитки не виконала.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у вчинені злочину визнала спочатку частково, потім повністю та пояснила, що працювала за домовленістю з ОСОБА_21 адміністратором у магазині «КЕРАМА ЦЕНТР» з листопада 2013 року. Працювала з клієнтами, приймала закази. В 2014 році долар пішов у вверх, вона намагалась задовольнити замовлення клієнтів, до жовтня 2014 року ще виходило виконувати їх. Потім долар різко піднявся більше 20 грн., та замовлення стали неприбуткові. Вона почала брати передоплату, але замовлення все одно були неприбуткові, та не змогла задовольнити замовлення. Приміщення, де розташовувався магазин орендував ОСОБА_21 Клієнтам вона представлялась як адміністратор. Також працювала дівчина, яка проходила стажування, вона слідкувала за залом, прибирала, допомагала в обслуговуванні клієнтів. Вона приймала її на стажування. У ОСОБА_21 були угоди з постачальниками, але з ними спілкувалась вона, домовлялась по замовленням з постачальниками також вона, договори також укладала вона від імені ОСОБА_21 Вона сподівалась, що ситуація зміниться. Плитка була в наявності у залишку. Потім вона привозила плитку лише під заказ, сплачувала рахунок, замовляла машину. Гроші вона передавала ОСОБА_21 до червня 2014 року. У 2014 році замовлень було дуже багато, до жовтня 2014 року вона виконала всі замовлення. Гроші від клієнтів поступали на рахунок . У обвинувальному акті написано, що вона отримала гроші від 16 клієнтів, але частково гроші повернув банк. За гроші, які поступили від потерпілих по справі, вона розрахувалась по попереднім заказам, сподіваючись, що все налагодиться.

Вина обвинуваченої крім її визнання та пояснень підтверджується також поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, кожен з яких підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що підсудна приймала в них заказ на доставку керамічної плитки, вони сплачували їй готівку або через термінал передоплату, але плитку вони так я не отримали.

Відповідно до частини 3ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

Обвинувачена пояснила, що правильно розуміє зміст цих обставин, її позиція є добровільною і розуміє, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії підсудної судом кваліфікуються за частиною 1 статті 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство); за частиною 2 статті 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Вчинені злочини відносяться до нетяжких частина 1 ст.190 КК України та середньої тяжкості частина 2 ст.190 КК України.

За місцем проживання підсудна ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на утриманні має неповнолітніх синів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судима (т.3 а.с. 23,24,25,26,32,33,34 запити, довідки, характеристика, копії свідоцтва).

Враховуючи тяжкість злочину, особу підсудною, помякшуючу обставину, те, що на утриманні підсудної перебувають двоє неповнолітніх дітей, суд вважає, що покарання повинно бути призначено у виді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання, так як можливе перевиховання підсудної без ізоляції від суспільства.

Цивільні позови потерпілими предявлені не були.

Відповідно до ст. 124 ч. 2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно довідки витрати на проведення експертизи складають 1473,12 грн. (т.2 а.с. 195).

В ході досудового слідства ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28.10.2015 року ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді особистого зобовязання строком на 2 місяці до 26.12.2015 року (т.3 а.с. 53,54 ухвала). В подальшому запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

п р и с у д и в :

визнати ОСОБА_1 винною у вчинені злочинів, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за частиною 1 статті 190 КК України у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин, за частиною 2 статті 190 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до статті 75 КК України від відбування основного покарання ОСОБА_1 звільнити, якщо вона протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину та виконає покладенні на неї судом обовязки.

Відповідно до статті 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: копії рахунків-фактури, квитанцій до прибуткового ордеру, заяви про повернення коштів, видаткових накладних, заяви про повернення грошових коштів, гарантійних листів, договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів від 18.03.2015 року, рахунку-фактури № СФ-0000042 від 13.03.2015 року, касових чеків про банківські перекази, виписок з карткових рахунків, банківських документів, які зберігаються в матеріалах справи, після набрання вироком залишити в матеріалах кримінальної справи.

Відповідно дочастини 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в сумі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) гривні 12 копійок (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, 24060300, № рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274).

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_28