ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2017 року м. Київ К/800/24918/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом у даній справі, який постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.08.2016р. було частково задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою (в частині) позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила судове рішення змінити в частині дати, з якої має бути здійснено перерахунок її пенсії.
Ухвалою від 06.09.2016р. Київський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху в зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору, а ухвалою від 06.10.2016р. повернув її позивачу на підставі п.1 чт.3 ст.108 КАС України.
Вважаючи, що ухвала від 06.09.2016р. постановлена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про її скасування та направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_4 посилалась на те, що судом апеляційної інстанції при постановленні зазначеної ухвали не враховано, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (який передбачає пільги щодо сплати такого збору для інвалідів Великої Вітчизняної війни та прирівняних до них у встановленому порядку осіб) з врахуванням положень ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, за змістом ст.7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а згідно з ч.5 ст.189 вказаного Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
В свою чергу, як передбачено ч.1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, ч.5 якої вимагає подання одночасно з позовною заявою документа про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
При цьому, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (далі - Закон №3674).
Так, статті 3 і 5 Закону №3674 встановлюють пільги щодо сплати судового збору й випадки, коли його не належить сплачувати.
Зокрема, відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону №3674 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Згідно ж з п.9 ч.1 ст.5 Закону №3674 від сплати судового збору звільняються й інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
При цьому, перелік осіб, які належать до інвалідів війни, та прирівняних до них осіб визначено у ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з тим, позивачем до позовної заяви додавалась копія посвідчення серії НОМЕР_1, відповідно до якого позивач є інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Проте, апеляційний суд, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про наявність в матеріалах справи копії зазначеного посвідчення й те, що позивач просить звільнити її від сплати судового збору саме як інваліда війни 3 групи, разом з тим зазначив про відсутність підстав для такого її звільнення саме відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону №3674; питання ж можливості звільнення від сплати судового збору за п.8 ч.1 ст.5 Закону №3674 судом апеляційної інстанції не досліджувалось.
Відповідно до ч.1 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги ОСОБА_4 без руху в зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.220,222,223,227,231 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Стародуб О.П.
Штульман І.В.
Судове рішення № 65906608, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 750/7118/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: