Ухвала суду № 65906381, 06.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2017 року м. Київ К/800/5628/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УМВС України в Херсонській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 по день фактичного поновлення на посаді.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 року по день фактичного поновлення на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими групами і злочинними організаціями міжнародними зв'язками управління карного розшуку УМВС України у Херсонській області.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (і.к. 08592322) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 17 199,60 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок) гривень.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 №420 о/с з 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими групами і злочинними організаціями з міжнародними зв'язками управління карного розшуку УМВС у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі №821/3686/15-а, яка набрала законної сили, скасовано вказаний наказ УМВС України в Херсонській області та поновлено капітана міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими групами і злочинними організаціями з міжнародними зв'язками управління карного розшуку УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015р. Рішення суду в частині поновлення на посаді звернено до негайного виконання на підставі ст.256 КАС України, ст.235 КЗпП України.

Питання щодо виплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при розгляді справи №821/3686/15-а судом не вирішувалося на підставі ч.2 ст.11 КАС України.

Також судами встановлено, УМВС України в Херсонській області не виконало постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 у справі №821/3686/15-а в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, як і не виконало вимог п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114, щодо виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу при незаконному звільненні, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду про стягнення відповідних сум в судовому порядку.

Оскільки судовим рішенням у справі №821/3686/15-а встановлено неправомірність видання УМВС України в Херсонській області наказу від 06.11.2015 №420 о/с про звільнення ОСОБА_1, останній перебував у вимушеному прогулі у період з дати свого звільнення, тобто з 07.11.2015, до дня ухвалення органом, що розглядав трудовий спір, рішення про поновлення працівника на попередній посаді, тобто до 13.04.2016.

У зв'язку з цим, на підставі ст.235 КЗпП України, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням підлягає виплаті позивачу за період з 07.11.2015 по 13.04.2016, а саме за 110 робочих днів.

За правилами п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, з УМВС України в Херсонській області підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням (ст.235 КЗпП України) за період з 07.11.2015 по 13.04.2016 в сумі 14 333 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника (ст.236 КЗпП України) за період з 14.04.2016 по 18.05.2016 в сумі 2 866,60 грн., а всього 17 199,60 грн.

У касаційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що визначивши період вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що судом попередньої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка