Ухвала суду № 65906355, 05.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2017 р. м. Київ К/800/47887/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Кравцова О. В.,

при секретарі судового засідання: Гуловій О. І.,

за участю представників відповідачів: Гуленка Ю.М., Бабенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника позивача - ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд ГВФО) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі - Уповноважена особа Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна М. А.), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду ГВФО із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М. А. включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду ГВФО;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М. А. подати до Фонду ГВФО інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду ГВФО;

- зобов'язати Фонд ГВФО включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ВіЕйБі Банк";

- зобов'язати відповідачів подати суду звіт про виконання даної постанови в термін не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 03 жовтня 2014 року між ним та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу "НВУ "Квартальний"" за № 851033/2014.

Таким чином на рахунках ПАТ "ВіЕйБі Банк" знаходилось 200000,00 грн., які належать позивачу.

Однак, 20 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 733, якою ПАТ "ВіЕйБі Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Позивач вказує, що виплату гарантованої суми відшкодування ним отримано не було.

Вважаючи дії відповідачів такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а також такими, що грубо порушують права і законні інтереси позивача як вкладника, ОСОБА_3 звернувсь до суду з вимогою зобов'язати відповідача вчинити дії, які полягають у включенні належних позивачу коштів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ВіЕйБі Банк" за рахунок Фонду ГВФО.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "ВіЕйБі Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М. А. включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "ВіЕйБі Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО та надати додаткову інформацію до Фонду ГВФО.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою відмовлено у позові.

У касаційній скарзі представник позивача - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу "НВУ "Квартальний"" за № 851033/2014, відповідно до умов якого банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення операцій за рахунком.

Пунктом 1.1 вищевказаного договору передбачено, що предметом договору є розміщення вкладником у банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту "НВУ" в національній валюті України на строк 13 місяців з дня укладення договору з щомісячною виплатою процентів.

У відповідності до пункту 1.2 укладеного договору банк відкрив клієнту вкладний рахунок № НОМЕР_1, на який може бути перерахований вклад та нараховані, але не отримані вчасно вкладником проценти за цим вкладом по закінченні строку його дії.

Однак, 20 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 733, якою ПАТ "ВіЕйБі Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Постановою Правління Національного банку України № 188 від 19 березня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду ГВФО № 63 від 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено Уповноважену особу Фонду ГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну Марину Анатоліївну строком на один рік, з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 включно.

27 лютого 2015 року позивач звернувсь до Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, проте жодної відповіді з цього приводу отримано не було.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "ВіЕйБі Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому дії відповідачів суперечать приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, виходив з того, що оскільки позивач уклав договір банківського вкладу з банком, то повернення йому грошових коштів має бути лише за рахунок самого банку, а не за рахунок коштів Фонду ГВФО.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції, а рішення суду апеляційної інстанції вважає помилковим, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу "НВУ "Квартальний"" за № 851033/2014, предметом якого є відкриття та обслуговування вкладного рахунку в гривні № НОМЕР_1.

Разом з цим, позивачем здійснено поповнення рахунку через касу банку на суму 200000,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 144170 від 03 жовтня 2014 року, яке міститься в матеріалах справи.

Так, внаслідок прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та безпосередньо ліквідації банку, ОСОБА_3 як владник набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду ГВФО в межах граничного розміру відшкодування у відповідності до частини другої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак, ОСОБА_3 не включено до переліку вкладників ПАТ "ВіЕйБі Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду ГВФО.

27 лютого 2015 року позивач звернувсь із заявою щодо повідомлення його про причини невключення до переліку вкладників ПАТ "ВіЕйБі Банк", проте Уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіною М. А. жодної відповіді надано не було.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що сам факт надходження коштів на вкладний рахунок № НОМЕР_1 відповідачами не заперечується.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що відповідачами не доведено наявність підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Слід зазначити, що позивачем укладено договір банківського вкладу в день віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії проблемних, однак в листі Національного банку України № 47-605/26193 від 20 квітня 2015 року міститься інформація про те, що наявність постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "ВіЕйБі Банк" до категорії проблемних № 631/БТ від 03 жовтня 2014 року становить банківську таємницю.

З урахуванням вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність", рішення Виконавчої дирекції Фонду ГВФО "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 05 липня 2012 року № 2 та постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" від 17 серпня 2012 року № 346, наслідком віднесення банку до категорії проблемних є здійснення Фондом ГВФО моніторингу проблемного банку з метою отримання чіткого уявлення про фінансово-господарську діяльність та фінансовий стан проблемного банку, ймовірності його віднесення до категорії неплатоспроможних.

Отже, на момент укладення договору банківського вкладу між позивачем та ПАТ "ВіЕйБі Банк" були відсутні будь-які обмеження укладення договорів банківського вкладу.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що ОСОБА_3 є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, а тому позивач протиправно не був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає бездіяльність необґрунтованою та такою, що порушує вимоги чинного законодавства.

Тому, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив частково позовні вимоги щодо включення позивача до переліку вкладників ПАТ "ВіЕйБі Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО за договором банківського вкладу № 851033/2014 від 03 жовтня 2014 року.

Київський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, законне рішення суду першої інстанції помилково скасував.

Статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 159, 167, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Калашнікова

О. В. Кравцов