Ухвала суду № 65906216, 05.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 квітня 2017 року м. Київ К/800/5402/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до ректора Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського Рожка В.І. про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію,

в с т а н о в и л а :

Всеукраїнська громадська організація «Комітет конституційно-правового контролю України» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що 13 січня 2016 року звернулася до ректора Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського Рожка В.І. із запитом на інформацію, в якому просив надати належним чином засвідчені копії: статуту вищого навчального закладу (далі - ВНЗ); свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; ліцензію на провадження ВНЗ освітньої діяльності за відповідними спеціальностями та додатки до них; сертифіката про акредитацію освітньої програми АНЗ; структури ВНЗ; витягу ВНЗ із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; переліку структурних підрозділів та робочих органів ВНЗ з зазначенням їх адрес, телефонів, прізвищ керівників; Правил прийому до ВНЗ у 2016 році; Положення про приймальну комісію ВНЗ у 2016 році; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ у 2016 році; переліку та вартість платних освітніх та інших послуг, які надаються ВНЗ та його структурними підрозділами; планів роботи ВНЗ у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Проте листом від 29 січня 2016 року №72 Академія повідомила про те, що вона не може надати копії запитуваних документів, оскільки така інформація є службовою інформацією, а не інформацією, яка є предметом суспільного інтересу. Посилаючись на те, що, не надавши відповіді на запит на інформацію та відмовивши у наданні такої інформації, відповідач порушив положення Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», просив визнати протиправними дії ректора Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського Рожка В.І. щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію від 13 січня 2016 року та в ненаданні запитуваної інформації, а також стягнути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3700,00 грн. у зв'язку із підготовкою даної позовної заяви, відповідно до договору про надання юридичних послуг (правових послуг, правової допомоги) від 16 травня 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року визнано протиправними дії ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Рожка В.І., що полягають у відмові в задоволенні запиту на інформацію Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» від 13 січня 2016 року №16/1-16 та у ненаданні запитуваної інформації на вказаний запит; стягнуто із Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського на користь Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» витрати, понесені нею на правову допомогу, у розмірі 3700,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2017 року касаційна скарга, з урахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху в зв'язку з встановленням її недоліків із наданням строку для їх усунення.

У встановлений судом строк відповідач виконав вимоги ухвали суду.

Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено у Законі України «Про доступ до публічної інформації».

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»

Відповідно до статті 5 цього Закону доступ до публічної інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Отже, виходячи з наведеної норми, запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

За загальним правилом публічна інформація є відкритою, водночас положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема, встановлено види інформації до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша), та сукупність вимог, вимог дотримання яких є обов'язковим для обмеження доступу до таких видів інформації (частина друга).

За змістом пункту 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до службової може бути віднесена інформація, що: міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено можливість здійснення обмеження відповідно до закону доступу до інформації при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не надав доказів віднесення запитуваної позивачем інформації (копій документів) до службової, а тому відсутні підстави для обмеження доступу до неї.

За змістом положень частини 2 статті 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.

Так, відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Таким чином, оцінюючи запитувану позивачем інформацію на предмет наявності суспільного інтересу до неї, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зважаючи на те, що інформація, яку просив надати позивач стосується надання вищим навчальним закладом освітніх послуг (пов'язана із вступом до ВНЗ), то, з огляду на її характер, така інформація є суспільно необхідною (становить суспільний інтерес) й не може бути обмежена у доступі та, відповідно, надається у відповідь на запит, а тому відмова відповідача у задоволенні запиту не ґрунтується на нормах закону.

Посилання ж відповідача на судові рішення в адміністративній справі №2а-14689/12/2670 як на доказ правомірності своїх дій які оскаржуються у межах даної справи, судами попередніх інстанцій правильно не прийняті до уваги, оскільки у межах справи №2а-14689/12/2670 не досліджувалися (встановлювалися) обставини, якими обґрунтовано вимоги позивача у даній справі.

Що ж стосується стягнення із відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 3700 грн., то, як встановлено судом першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, такі витрати є документально підтвердженими.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» до ректора Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського Рожка В.І. про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник