Ухвала суду № 65906137, 10.04.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"10" квітня 2017 р. Справа № 806/2134/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Франовської К.С.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" лютого 2017 р. у справі за позовом Державної фіскальної служби України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 04.10.2016 у ВП №51515216.

В апеляційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у разі невиконання рішення суду в строк, наданий для самостійного виконання, незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом України "Про виконавче провадження".

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що 30.06.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51515216 на виконання виконавчого листа від 02.06.2016, виданого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/5359/15, яким зобов'язано Державну фіскальну службу України подати до Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням висновку про відшкодування ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 1 600 000,00 грн.

Вказаною постановою, боржнику надано строк до 07.07.2016 для добровільного виконання рішення суду.

ДФС отримало постанову про відкриття виконавчого провадження 04.07.2016.

Крім того встановлено, що на підставі отриманих узагальнених матеріалів (лист ДФС від 21.06.2016 №21398/7/99-99-12-03-02-17) Житомирською ОДПІ ГУ ДФС в Житомирській області подано до Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області висновок 22.06.2016 за №2951-07 на суму 1,6 млн. грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, та 08.07.2016 Головним управлінням Державної казначейської служби в Житомирській області виплачено ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" суму бюджетного відшкодування у розмірі 1,6 млн. грн., шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок в обслуговуючому банку платника.

В подальшому державним виконавцем листом від 29.09.2016 № 564/20.1/10 на адресу ДФС направлено вимогу про виконання виконавчого листа, виданого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/5359/15, та про необхідність повідомити відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС протягом п'яти робочих днів про його виконання.

04.10.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040,00 грн.

Не погоджуючись з наведеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що оскільки позивачем рішення суду виконано самостійно та у встановлені строки, тому постанова про стягнення виконавчого збору від 04.10.2016 у ВП №51515216 є протиправною.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що спірні відносини регулювались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною другою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до вказаного закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч.2 ст.25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" ( у редакції від 02.06.2016) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно приписів статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі добровільного невиконання боржником судового рішення у строк, визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем розпочинається процедура примусового виконання та виноситься постанова про стягнення виконавчого збору.

Встановлено, що на підставі отриманих узагальнених матеріалів (лист ДФС від 21.06.2016 №21398/7/99-99-12-03-02-17) Житомирською ОДПІ ГУ ДФС в Житомирській області подано до Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області висновок 22.06.2016 за №2951-07 на суму 1,6 млн. грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету, та 08.07.2016 вказані кошти перераховані на поточний банківський рахунок ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика". Вказане фактично свідчить на користь добровільного виконання рішення суду боржником та спростовує формальні доводи апелянта щодо посилання боржника в листі-відповіді від 05 липня 2016 р. на обставини, що виникли 08 липня 2016 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки рішення суду та вимоги ухвали про відкриття виконавчого провадження, ДФС були виконані позивачем добровільно у встановлені строки, а тому постанова про стягнення виконавчого збору від 04.10.2016 підлягає скасуванню.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" лютого 2017 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: К.С. Франовська

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Державна фіскальна служба України Львівська площа,8,м.Київ,04655

3- відповідачу: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вул. Городецького, 13,м.Київ,01001

- ,