ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" березня 2017 р. м. Київ К/800/18702/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Калашнікової О.В.,
Суддів: Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
секретар судового засідання - Бугаєнко Н.
за участю
представника позивача - Єнчева О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі № 815/479/16 за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включити ОСОБА_3 на підставі Договору №30023606 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%» від 16.01.2015 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року позов задоволено. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників АТ «Імексбанк» які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору №30023606 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%» від 16.01.2015 року.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16.01.2015 року між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір банківського рахунку №30023605 відповідно до умов якого банк відкрив позивачу поточний рахунок та зобов'язався приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять. Виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
На виконання умов договору на поточний рахунок позивача були перераховані грошові кошти у сумі 12000 доларів США. Вказані кошти були перераховані ОСОБА_4 на виконання грошових зобов'язань перед позивачем за договором позики від 25.07.2014 року.
16 січня 2015 р. між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір №30023606 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року вклад «ПКлієнт3м6%» на суму 12000 доларів США з процентною ставкою 6 відсотків річних строком на 3 місяці з датою повернення вкладу 21.04.2015 року.
26 січня 2015 року Правлінням НБУ прийнята постанова №50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №16 від 26.01.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "Імексбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в AT "Імексбанк" - ОСОБА_5.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23.04.2015 року продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації Банку до 26.05.2015 року включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду № 105 від 27.05.2015 року на підставі постанови правління НБУ від 21.05.2015 року №330 "Про відкликання банківський ліцензії та ліквідацію ПАТ "Імексбанк" розпочата процедура ліквідації ПАТ "Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015 року.
21.07.2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" із заявою, в якій просив негайно включити його до списку вкладників ПАТ «Імексбанк» та невідкладно виплатити йому кошти з рахунку № 26206889630976/26203110003101 в сумі 12000 дол. США.
Також 21.07.2015 року позивач звернувся з аналогічною заявою до директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
21.10.2015 року в зв'язку з інформацією отриманою від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" про включення позивача до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на виплату гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач повторно звернувся з заявою до директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом від 22 вересня 2015 р. № 6009 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Ю.П. Северин звернувся до Директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6, в якому зазначив, що від слідчого управлінням ГУМВС України в Одеській області було отримано відповідь № 4/8934 від 03.08.2015 р., в якій повідомляється про те, що в ході досудового слідства встановлено, що 15.01.2015 р. НБУ була винесена постанова № 16/БТ "Про віднесення АТ "Імексбанк" до категорії проблемних". Вказана постанова забороняла здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На підставі постанови НБУ посадовими особами АТ "Імексбанк" видано наказ № 20-в від 16.01.2015 р. про дотримання встановлених обмежень, з яким повинні були ознайомитися працівники банку. Клієнти-вкладники Банку не могли знати про вищевказані документи, тому що вони не є публічними, не доводилися до клієнтів банку та після винесення таких документів АТ "Імексбанк" ще значний час працював у звичайному режимі для клієнтів банку, доки не було запроваджено тимчасову адміністрацію. Вищезазначене вказує на те, що ствердження про скоєння посадовими особами АТ "Імексбанку" злочину спільно з клієнтами-вкладними є помилковим. Також в листі повідомляється, що клієнти-вкладники банку не є суб'єктами кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, тому відносно клієнтів-вкладників банку досудове слідство не проводилося. Викладене спростовує раніше зроблені припущення про надання вищевказаним клієнтам Банку (вкладникам) переваг на вчинення правочинів (банківських операцій з розміщенням та/або перерахування коштів на рахунках в установі АТ "Імексбанк"), віднесених Уповноваженою особою до категорії "сумнівних", а також судження про їх можливу нікчемність.
Враховуючи вищевикладене, та також згідно п.6 розд. ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14, просив розглянути питання щодо внесення відповідних змін до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, доданого до листа.
У переліку вкладників за №366 наявний позивач - ОСОБА_3 з сумою 189720,06 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач безпідставно не включив позивача до Загального реєстру владників АТ «Імексбанк» які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно листа Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Ю.П. Северина № 6009 від 22.09.2015 р., а тому позов підлягає задовленню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Статтею 3 Закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Статтею 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року (далі - Положення).
Статтею 27 Закону, розділом ІІІ Положення Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4-6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Згідно ч.5 ст.27 Закону протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, складання переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню відноситься виключно до повноважень Уповноваженої особи Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників відповідно до отриманого Переліку вкладників.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частиною 3 статті 38 визначені підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними.
Частиною 2 ст.37 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду має право, крім іншого, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Суди задовольняючи позовні вимоги вказали, що не зважаючи на звернення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" Ю.П. Северина № 6009 від 22.09.2015 р. до директора-розпорядника Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 не був включений у Загальний реєстр вкладників з визначенням суми, що підлягає відшкодуванню (189720,06 грн.), чим суттєво порушено його права як вкладника.
З цього приводу колегія суддів вбачає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.01.2015 р. НБУ була винесена постанова №16/БТ "Про віднесення АТ "Імексбанк" до категорії проблемних". Вказана постанова забороняла здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На підставі постанови НБУ посадовими особами АТ "Імексбанк" видано наказ № 20-в від 16.01.2015 р. про дотримання встановлених обмежень, з яким повинні були ознайомитися працівники банку.
Разом з тим, 16.01.2015 року (тобто, після винесення постанови НБУ №16/БТ) між позивачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір банківського рахунку №30023605, на виконання умов якого на поточний рахунок позивача були перераховані грошові кошти у сумі 12000 доларів США.
Проте, судами не встановлено, коли саме були перераховані зазначені кошти на поточний рахунок позивача, що має суттєве значення для вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено дані обставини та не надано їм відповідної правової оцінки, в результаті чого суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову.
За правилами ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 65905845, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/479/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: