Ухвала суду № 65905768, 03.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 р.Справа № 820/4849/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017р. по справі № 820/4849/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Харківської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000061/2 від 19.05.2016; скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.05.2016 для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ПАТ НОВИЙ СТИЛЬ до митного поста Харків - Центральний Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація (далі - ЕМД), №807100000/2016/016400 на товар - S01.360.001 мет. П-опора MEGAN CHROME - 562шт. SO1. 360.001 мет. П-onopa MEGAN CHROME- 561шт. Металеві частини офісних меблів. Торговельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL, Виробник: Nowy Styl sp.z о.о., в якій заявлено митну вартість за основним методом - ціною договору 300855,15 грн.

Даний товар надійшов на адресу позивача за контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015, укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A.

Відповідач дійшов висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до частини першої статті 55 МК України дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару, у звязку з чим Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016.

Рішення про коригування митної вартості товарів було прийняте за другорядним (резервним) методом відповідно до положень ст.64 МКУ та заявлену декларантом митну вартість на рівні 1,86 євро/кг, було відкориговане до рівня 2,59 євро/кг.

На підставі даного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.

Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Харківською митницею ДФС у даній справі доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що 10.05.2016 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення представником AT «Новий Стиль» до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) №807100000/2016/016400 на товари, що надійшли на адресу позивача, в тому числі й товар №1 «S01.360.001 мет. П-опора MEGAN CHROME - 562шт. SOI. 360.001 мет. П-onopa MEGAN CHROME- 561шт. Металеві частини офісних меблів. Торговельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL, Виробник: Nowy Styl sp.z о.о.». У графі 38 вказаної ЕМД щодо товару №1 декларантом зазначено вагу нетто - 5637,46 кг.

Вказаний товар надійшов на адресу АТ «Новий Стиль» за зовнішньоекономічною угодою №01092015/VGH від 01.09.2015, укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A., Польща.

Пунктом 1.1. розділу 1 Контракту передбачено, що Продавець продає, Покупець покупає Товар, на умовах викладених у Контракті п. 1.2. зазначено, що конкретний асортимент Товару кожної партії встановлюються в інвойсах. Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в інвойсах на конкретну партію товару.

ПАТ НОВИЙ СТИЛЬ, на підтвердження митної вартості товару разом з декларацією та додатково, надано наступні документи: контракт № 01092015/VGH від 01.09.2015, додаткові угоди до контракту, специфікацію від 05.05.2016 №68, пакувальний лист від 05.05.2016 до інвойсу, документи щодо транспортування товару (контракт № 141970 від 10.12.2014, міжнародну ТТН № А0867516, декларацію країни відправлення 16PL404010Е0035671), сертифікат походження товару EUR.1:PL/MF/AL0064761 від 05.05.2016, лист про непроведення страхування, лист про відсутність взаємозалежності, прайс - лист експортера товарів від 01.05.2016, звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016

Відповідно до ч. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості оцінюваного товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та встановлено, що заявлена позивачем митна вартість менша.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що в пакеті документів була відсутня про-форма інвойс, проте її наявність є обов'язковою відповідно до умов контракту ЗЕД, надана декларантом довідка про транспортні витрати від 05.05.2016 року, які мають включатися до митної вартості за умови поставки FCA, містить розбіжності щодо місця відправлення: місце відправлення зазначене у довідці про транспортні витрати є місто Кросно (Польша), хоча відповідно до митної декларації, у якій зазначені умови поставки товару, місцем відправлення повинно бути місто Ясло (Польша).

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України було проведено процедуру консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів шляхом направлення на адресу декларанта електронного повідомлення.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту було запропоновано надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Позивач надав митному органу лист від 17.05.2016р. № 2016/05-17-1 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації, а також додатково надав: інвойс на закупівлю товарів № VF 20160500376 від 05.05.2016р., прайс від 01.05.2016р., калькуляція виробника від 13.05.2016 р., звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016, запит ( повідомлення) митного органу, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, вважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену AT НОВИЙ СТИЛЬ митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) ( а.с.27).

Поряд з цим, фактично запит митного органу не був виконаний у належному обсязі, за результатами розгляду поданих позивачем документів, Харківська митниця ДФС не змогла визнати їх такими, що спростовують сумніви митного органу в обєктивності заявленої декларантом митної вартості товару з наступних підстав.

Інвойс №VF201605003 76 від 05.05.2016 та калькуляція собівартості від 13.05.2016,надані з листом №2016/05-17-1 від 17.05.2016, складені польською мовою, що не відповідає вимогам ст.254 МКУ щодо мови документів, які подаються для здійснення митного контролю та митного оформлення, та не мають підпису (копії додані до заперечень на позов). Переклади цих документів до митниці надані не були, що призвело до неможливості встановити будь які відомості з цих документів.

Прайс-лист від 01.05.2016, наданий з листом №2016/05-17-1 від 17.05.2016, є прайс-листом не виробника товару, а продавця, який у нашому випадку не є виробником, та не має підпису.

Відповідно до п.6 ч. З ст.53 МКУ передбачене надання декларантом до митниці в якості додаткових документів для обґрунтування заявленої митної вартості товарів прайс-листів виробника товару.

Враховуючи зазначене положення МКУ прайс-лист від 01.05.2016 року не міг бути використаний Харківською митницею ДФС як документ, що належним чином обґрунтовує заявлену декларантом митну вартість товару.

Отже, документами, наданими декларантом до Харківської митниці ДФС з листом №2016/05-17-1 від 17.05.2016, не були усунені вищевикладені розбіжності в документах, поданих під час митного оформлення, та не були підтверджені числові значення складових митної вартості товарів.

19.05.2016 року АТ «Новий Стиль» листом №2016/05-19-1 звернувся до Харківської митниці ДФС з проханням щодо винесення Рішення про коригування митної вартості товарів по ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016. При цьому, відповідно до Інвойсу №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016 передбачено строк оплати саме 19.05.2016. Однак, АТ «Новий Стиль» з листом №2016/05-19-1 від 19.05.2016 не надало до Харківської митниці ДФС жодних платіжних документів на підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена позивачем за товар, який надійшов за Інвойсом №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016.

Відповідно до ст.58 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі обєктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МКУ); використані декларантом відомості повинні бути обєктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МКУ).

Враховуючи викладені вище обставини справи колегія суддів дійшла висновку про те, що документи, подані декларантом до Харківської митниці ДФС разом з ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МКУ); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п.3 ч. ст.54 МКУ).

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до зазначених положень МКУ Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про неможливість застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості №807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54-58 МКУ, зокрема: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в звязку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у звязку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч.2 ст.53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в звязку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості

Враховуючи вищезазначене, рішення про коригування митної вартості товарів №807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 було прийняте за другорядним (резервним) методом відповідно до положень ст.64 МКУ та було оформлено з додержанням вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195. Відповідно до цього рішення про коригування митної вартості товарів №807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 митну вартість, заявлену декларантом на рівні 1,86 євро/кг, було відкориговано до рівня 2,59 євро/кг.

На підставі Рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00499 від 01.06.2016 року.

Юридичною підставою відмови у митному оформленні з наданням картки відмови, зазначено ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частини 2 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, частиною 3 зазначеної статті Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В даному випадку дана процедура проведена з декларантом.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст. 57 Митного кодексу України).

Частиною 1 статті 64 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Враховуючи вищевикладене відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Стосовно неможливості прийняття методу оцінки за ціною угоди, колегія суддів зазначає наступне.

З пояснень представника відповідача та наявних матеріалів справи вбачається, що попередні методи не були застосовані у звязку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в звязку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України; відсутність інформації щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та які оформлені за ціною угоди; відсутність даних та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару; наявність у митного органу інформації щодо фактів митних оформлень товарів, здійснених у найближчий час, відповідно до якої, за резервним методом здійснене митне оформлення подібних товарів, що надійшли раніше на адресу позивача за тим же самим контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015 (зазначене було предметом розгляду справи № 820/1780/16).

З матеріалів справи вбачається, що митне оформлення товару було здійснено позивачем за митною декларацією № 807100000/2016/018172 від 20.05.2016 (а.с. 22-25) з коригуванням митної вартості відповідно до наданого митницею рішення про коригування митної вартості № 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016, без використання права, передбаченого частиною сьомою статті 55 МК України (випуск товарів у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України).

При цьому, 20.05.2016 декларант, не оскаржуючи рішення про коригування митної вартості №807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації №807100000/2016/00471, подав до митного оформлення нову ЕМД №807100000/2016/018172, в якій самостійно визначив митну вартість товару №1 за «6» резервним методом на загальну суму 412962,74 грн. та розрахував суму ПДВ, яка підлягає сплаті, у розмірі 82592,55 грн.

Виходячи з норм митного законодавства, митна декларація заповнюється декларантом у звичайному порядку, згідно наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа від 30.05.2012 року №651 (далі - Наказ).

Відповідно до графи 47 Нарахування платежів Наказу графа заповнюється у разі сплати (необхідності застосування заходів забезпечення сплати відповідно до розділу X Митного кодексу України) митних платежів та/або сплати за МД єдиного збору, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір), та/або сплати плати.

При оформленні МД у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів у випадку, передбаченому статтею 55 Митного кодексу України, відображення сум митних платежів здійснюється окремими рядками, а саме: митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; митні платежі, нараховані згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; різниця між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Декларантом безпосередньо заповнена МД, про що свідчать його особові данні у графі 54 МД. Згідно графи 54 Місце та дата: У графі зазначаються згідно з пунктом 3 додатка до цього Порядку дані про місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 14 МД, та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та особистий підпис.

У графі також наводяться у міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв'язку) номер телефону особи, яка склала МД, та електронна адреса, що використовується для передавання електронних МД та інших електронних документів митним органам і отримання від митних органів зворотної інформації.

Відповідно до гр. 43 Метод визначення вартості Наказу Графа заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

У лівому підрозділі графи зазначено порядковий номер 6. Це вказує на те що декларантом самостійно обрано резервний метод визначення митної вартості.

Згідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 затверджено Положення про митні декларації, яке містить Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання.

Зміни до ЕМД від № 807100000/2016/018172 від 20.05.2016 позивачем не вносилися.

Таким чином, митна вартість самостійно визначена позивачем у відповідній ЕМД, є узгодженою сумою зобов'язання та могла бути змінена виключно в порядку, передбаченому Положенням про митні декларації. При цьому, позивач оскаржив спірні рішення та картку відмови вже після самостійного визначення митної вартості товарів за резервним методом та не скористався правом на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 05.02.2013 року по справі №К/9991/30497/11.

Відповідно до ч.8 ст.264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Враховуючи вищевикладене щодо позовної вимоги про скасування картки відмови колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне.

Судове рішення повинне бути спрямоване на відновлення порушених прав, свобод та інтересів та у випадку задоволення позовної вимоги, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало б його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі №826/4418/14.

Зважаючи на те, що скасування картки відмови не поновлюватиме митну декларацію, за якою було вперше заявлено до митого оформлення товар позивача, оскільки цей товар вже оформлений за іншою митною декларацією, вимога позивача про скасування картки відмови не є належним та правильним способом захисту прав позивача.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Харківською митницею ДФС доведено факт неможливості застосування визначення митної вартості товару за ціною договору (перший метод), та доведено правомірність і обґрунтованість застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017р. по справі № 820/4849/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.