Постанова № 65905675, 04.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2544/16

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

04 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

секретар судового засідання: Шемчук Ю.А.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

представників третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 міської ради до управління з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 30 грудня 2015 року, індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року ОСОБА_5 міська рада звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 30 грудня 2015 року, індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила колегію суддів задовольнити їх в повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні заперечували проти вимог апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь представника відповідача в судовому засіданні не визнавалась обовязковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи без їх участі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, в комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького перебуває об'єкт нерухомого майна - підземний пішохідний перехід, розташований на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської загальною площею 1461,5 кв. м. Вказаний об'єкт побудований на умовах спільного фінансування за бюджетні кошти і кошти інвесторів та прийнятий в експлуатацію на підставі розпорядження ОСОБА_5 міської адміністрації №1663 від 19 липня 1993 року.

За фізичними та юридичними особами, які брали участь у будівництві вказаного об'єкта зареєстровано право власності на нежитлові приміщення, розташовані в підземному переході на перехресті вулиць Кам'янецька - Подільська площею 36,6 кв. м, 38,4 кв. м, 38,1 кв. м, 38,1 кв. м, 38,4 кв. м, 47,5 кв. м, 37,5 кв. м, 20,8 кв. м. Загальна площа цих об'єктів становить 295,4 кв. м. На решту площі підземного переходу управлінням житлово-комунального господарства ОСОБА_5 міської ради на підставі розпорядження міської адміністрації ОСОБА_5 міської Ради народних депутатів №1663 від 19.07.1993 року, видано свідоцтво на право власності від 18 грудня 2006 року. Згідно даного свідоцтва, за територіальною громадою міста Хмельницького, в особі ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_5 БТІ зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна - підземний пішохідний перехід, розташований на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської в м. Хмельницькому загальною площею 1461,5 кв. м., що підтверджується витягом Хмельницького БТІ від 18.12.2006 року №12934461.

Відповідно до наказу управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів №1248 від 24 квітня 2013 року, підземному пішохідному переходу загальною площею 1461,5 кв. м., на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської в м. Хмельницькому присвоєно адресу - вул. Кам'янецька, 21/1-А.

Згідно змісту інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №73874467 від 24.11.2016 року, яка знаходиться в матеріалах справи, державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 13 травня 2013 року, з відкриттям розділу, до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію за територіальною громадою міста Хмельницького в особі ОСОБА_5 міської ради права власності на підземний перехід, загальною площею 1461,5 кв. м., розташований на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської (вул. Кам'янецька, 21/1-А).

Належне територіальній громаді майно, починаючи з 1997 року, передавалося на підставі відповідних рішень виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради (№1639 від 11 червня 1997 року та №110 від 10 лютого 2000 року) в користування ПМП "Ковчег", а з 2001 року - ПП "Либідь" як правонаступнику ПМП "Ковчег". Згідно останнього договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 09 листопада 2011 року управління житлово-комунального господарства передало в оренду ТОВ "Либідь" (правонаступник ПП "Либідь") на 4 роки 11 місяців частину підземного переходу на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської, м. Хмельницького загальною площею 695 кв. м для розміщення власних павільйонів та організації торгівлі за умови збереження функціонального призначення переходу; в тому числі площа загального користування 311,3 кв. м, до 02 жовтня 2016 року.

На виконання рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 міської ради №41 від 24 січня 2013 року, 16 травня 2013 року укладено договір про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 09 листопада 2011 року. Пунктом 1 вказаного договору змінено сторону орендодавця з територіальної громади міста Хмельницького, в особі управління житлово-комунального господарства, на управління комунального майна та доповнено договір стороною - міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (отримувач коштів, балансоутримувач). Також пунктом 2 вказаного договору змінено адресу об'єкта оренди на вул. Кам'янецька, 21/1 - А.

Після закінчення терміну дії вказаного договору оренди, виконавчим комітетом ОСОБА_5 міської ради прийняте рішення №730 від 27 жовтня 2016 року, яким відмовлено ТОВ "Либідь" в продовженні строку оренди нерухомого майна - частини підземного пішохідного переходу загальною площею 695 кв. м по вулиці Кам'янецькій, 21/1-А в м. Хмельницькому та укладенні договору оренди на новий термін.

24 листопада 2016 року листом №1189 управління комунального майна ОСОБА_5 міської ради повідомило позивача, що на частину підземного переходу, розташованого на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської в місті Хмельницькому (вул. Кам'янецька, 21/1-А) - нежитлове приміщення загальною площею 371,2 кв. м зареєстровано право власності за ПП "ОСОБА_6 Сі". Згодом вказане приміщення поділено на 9 окремих об'єктів.

Згідно із відомостями, які були надані ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації та управлінням з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради встановлено, що 30 грудня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7, за результатами розгляду документів, поданих ТОВ "Либідь", прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27715367, відповідно до якого за ТОВ "Либідь" зареєстроване право власності на нежитлові приміщення - приміщення магазинів загальною площею 371,2 кв. м, які розташовані в підземному переході на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської в місті Хмельницькому.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Cуд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі - Порядок).

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочинну та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочинну, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.9 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

За змістом п.п.36,37,42 ст.9 Порядку №868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення перехід або припинення прав на нерухоме майно, до яких зокрема віднесено укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі договору купівлі продажу від 06.02.1997 року, ПМП «Ковчег» набуло право власності на приміщення магазинів загальною площею 371,2 кв.м., що знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецької та Подільської, в м. Хмельницькому.

Відповідно до ст.128 Цивільного кодексу УРСР, чинного на час укладення вказаного договору, право власності на приміщення магазинів 06.02.1997 року перейшло до ПМП «Ковчег». Державна реєстрація зазначеного обєкту нерухомого майна була здійснена ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації з видачею відповідного реєстраційного посвідчення. В грудні 2015 року ТОВ «Либідь» як правонаступник всіх прав ПМП «Ковчег» звернулось до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції в Хмельницькій області для проведення державної реєстрації права власності на приміщення магазинів в Державному реєстрі прав та обтяжень.

30.12.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 було прийнято рішення про реєстрацію права власності ТОВ «Либідь».

Як встановлено в судовому засіданні, для проведення реєстрації прав на приміщення , ТОВ «Либідь» було надано державному реєстратору в оригіналі, прошитими та оформленими належним чином наступні документи: договір купівлі продажу від 06.02.1997 року, укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу УРСР в письмовій формі між ПМП «Ковчег» та ПП «Коріл»; Акт передачі приміщення від 06.02.1997 року, яким підтверджується зокрема факт передачі приміщення та момент виникнення прав на них відповідно до Цивільного кодексу УРСР, чинного на час укладення договору; реєстраційне посвідчення №9988 від 11.02.1997 року, видане ОСОБА_5 БТІ, в якому безпосередньо було зазначено, що воно є невідємною частиною правовстановлюючого документу та видається взамін реєстраційного напису, що також було передбачено в п. 2.2 Правил державної реєстрації обєктів нерухомого майна , що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 року та технічний паспорт на обєкт оформлений в установленому порядку станом на час реєстрації 18.12.2015 року.

Наведені обставини були встановлені в суді першої інстанції та підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_7, однак не були прийняті без будь - якої належної аргументації судом першої інстанції до уваги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що для проведення державної реєстрації ТОВ «Либідь» було надано реєстратору, документи, що відповідали встановленому законодавством переліку, в тому числі й вимогам пункту 42 Порядку 868 щодо подання технічного паспорту на обєкт, у зв'язку з чим державним реєстратором було правомірно прийнято рішення від 30.12.2015 року про державну реєстрацію права власності ТОВ" Либідь" на приміщення магазинів загальною площею в 371,2 кв.м., розташованих в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецькій та Подільській в м. Хмельницькому.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що проведення вищезазначеної реєстрації права, не являлось первинною реєстрацією новозбудованого обєкту, а також не являлось реєстрацією, що здійснюється в результаті переходу права від однієї особи до іншої. За своїм змістом та суттю державним реєстратором вирішувалось питання щодо внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності, яке виникло в 1997 році на обєкті, реєстрація якого була проведена у встановленому порядку до 01.01.2013 року.

У звязку з вищезазначеним, державний реєстратор не мав жодних підстав витребовувати будь які документи та діяти чи керуватись Правилами державної реєстрації обєктів нерухомого майна, затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 року, оскільки даний нормативний акт втратив чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 02.07.2012 року № 327 і був обовязковим лише при проведенні попередньої реєстрації приміщень в 1997 році.

Проте не надавши належної оцінки наведеним обставинам в контексті норм права, чинних на час винесення спірного рішення, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що реєстратором було порушено вимоги п.п. 1.6, 2.2. Правил державної реєстрації обєктів нерухомого майна, затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово комунальному господарству № 56 від 13.12. 1995 року, оскільки не витребувано технічний паспорт на приміщення, складений до 06.02.1997 року, при цьому не навівши жодної чинної правової норми, якою б було встановлено вимоги щодо подання технічного паспорту, виготовленого на час попередньої реєстрації.

В прийнятій постанові суд першої інстанції зазначив, що здійснюючи державну реєстрацію права власності за ТОВ» Либідь» державним реєстратором не було перевірено відсутність суперечностей між заявленим правом ТОВ «Либідь» на нежитлові приміщення магазину 371,2 кв.м., та вже зареєстрованим правом територіальної громади міста Хмельницького в особі ОСОБА_5 міської ради на підземний пішохідний перехід , площею 1461,5 кв.м., оскільки не здійснено перевірку наявності в реєстраційній книзі Хмельницького БТІ запису про реєстрацію Договору купівлі продажу від 06.02.1997 року та первинного права власності продавця приватного підприємства «Коріл». При цьому суд послався на порушення ст.ст. 9, 22, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 94 Порядку № 868.

Колегія суддів приходить до твердження, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки ґрунтується на хибному тлумаченні та неправильному застосуванні норм закону та Порядку № 868, що призвело до неналежної оцінки доказів та висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. ст. 9,30 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація права на нерухоме майно віднесена безпосередньо до компетенції саме державного реєстратора, який є державним службовцем та особою яка здійснює повноваження передбачені виключно відповідним законом.

Як зазначалось вище, відповідно до п.1 ч.2 ст.9 Закону України державний реєстратор під час розгляду заяви про реєстрацію прав власності встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема й відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у державному реєстрі прав та поданих документах також відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідність документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, утому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна.

Пунктом 94 Порядку 868, на порушення якого посилається суд в своєму рішенні, зокрема встановлено, що у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державний реєстратор використовує дані, що містяться на паперових носіях інформації, проте у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Також, в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7, яка здійснювала реєстрацію договору купівлі - продажу приміщення магазинів площею 371,2 кв.м., від 06.02.1997 року, укладеного між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег", які знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецькій та Подільській в м. Хмельницькому пояснила, що документи які подало ТОВ «Либідь» для проведення державної реєстрації права власності, були належними та достатні за встановленим переліком для прийняття рішення про проведення такої реєстрації.

Зі слів вказаного свідка зупинення розгляду заяви на реєстрації, витребування та запити щодо отримання додаткової інформації державний реєстратор здійснювала б в разі неподання заявником відповідних документів у разі відсутності відповідних відомостей.

Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції державним реєстратором зазначалось, що з даних державних реєстрів та поданих документів слідувало, що об'єкт нерухомості, права щодо якого було заявлено для реєстрації, а саме приміщення магазинів площею 371,2 кв.м., було розташоване в підземному пішохідному переході на перехресті вулиць Кам'янецька та Подільська в м. Хмельницькому, проте воно фактично є іншим об'єктом, ніж той, який перебуває у власності територіальної громади, а саме підземний пішохідний перехід площею 1461,5 кв.м.

Приміщення магазинів не являлось певною часткою підземного пішохідного переходу в розумінні ЦК України, воно було /є відмінним за площею, за своїм функціональним використанням, а також за часом виникнення права. Так зокрема, право ОСОБА_5 міської ради вперше зареєстроване в 2006 році.За таких обставин наявність суперечностей не вбачалось.

З іншого боку представниками ОСОБА_5 міської ради та Хмельницького БТІ в суді першої інстанції підтверджено, що в підземному пішохідному переході є зареєстровані права власності також і на ряд інших нерухомих об'єктів - нежитлових приміщень, загальною площею 295,4 кв.м., які також не являються частками підземного переходу, також відмінні за площами і призначенням та належать іншим суб'єктам.

Державним реєстратором, також було роз'яснено, що будь - яких додаткових відомостей на паперових носіях інформації щодо заявленого права в Реєстраційній службі Хмельницького міськрайонного управління юстиції, як в органі реєстрації, в наявності (на зберіганні, тощо) не було, а відтак твердження суду про порушення реєстратором п.94 Порядку № 868, є необґрунтованим.

Пунктом 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в такій реєстрації що визначені в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, ст. 24 вищенаведеного Закону зазначено вичерпний перелік випадків відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Однак, надані пояснення та наявні докази по справі не були взяті судом першої інстанції до уваги, та зроблено судом безпідставний та необґрунтований висновок щодо протиправності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_7 від 30 грудня 2015 року.

Враховуючи вищенаведені обставини, відсутність зареєстрованих обтяжень, достатність та належність поданих для реєстрації документів, у державного реєстратора реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 були відсутні безумовні та достатні підстави для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав ТОВ «Либідь» на приміщення магазинів площею 371,2 кв.м., розташованого в підземному пішохідному переході на перехресті вулиць Кам'янецькій та Подільській, м. Хмельницького.

Щодо посилань позивача на те, що за ПМП «Ковчег» не було проведено державної реєстрації приміщення магазинів площею 371,2 кв.м., в підземному пішохідному переході на перехресті вулиць Кам'янецькій та Подільській в 1997 році на підстав договору купівлі продажу від 06.02.1997 року, колегія суддів зазначає слідуюче.

На підтвердження відсутності реєстрації приміщень магазинів площею 371,2 кв.м. від 1997 року третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 БТІ було надано суду для огляду 3 реєстраційні книги, а саме: книга № 2, яка не прошита та не пронумерована, книга № 1 відомості до якої були перенесені з книги № 2 та книга № 9 записи про державну реєстрацію до якої внесені в 2010 році.

Надаючи оцінку вказаним книгам, суд першої інстанції зазначив, що оскільки у вказаних книгах відсутні відомості про державну реєстрацію договору купівлі продажу приміщення магазинів площею 371,2 кв.м від 06.02.1997 року, укладеного між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег", які знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецькій та Подільській, в м. Хмельницькому, то вказане свідчить про незаконність та протиправність реєстрації права власності ТОВ "Либідь" на нежитлове приміщення магазину загальною площею 371,2 кв. м. проведеної державним реєстратором ОСОБА_7 30.12.2015 року.

Колегія суддів надаючи оцінку відповідним висновкам суду першої інстанції в цій частині зазначає наступне.

Суд першої інстанції безпідставно, з порушенням правил належності та допустимості доказів дійшов висновку про відсутність запису за № 9988 від 11 лютого 1997 року в реєстраційних книгах про реєстрацію майна, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В суді апеляційної інстанції, на підтвердження відсутності відомостей про проведення реєстрації договору купівлі - продажу приміщень магазинів площею 371,2 кв.м. від 1997 року, які знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецькій та Подільській, в м. Хмельницькому, третьою особою на стороні позивача ОСОБА_5 БТШ надано для огляду реєстрову книгу на нежитлові об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам № 1 із записами з 03.04.1990 року - 29.05.1997 року, та з 30.05.1997 року - 20.06.2002 року, яка заведена та складена після 1998 року, шляхом переписування та внесення в них записів із книги № 2.

Перший запис в даній книзі датований від 15.03.1990 року під № "65".

Книга № 2, яка була надана суду представником третьої особи на стороні позивача, як доказ по справі не має відповідного найменування, належної нумерації, не прошита та не пронумерована, належно не скріплена відповідним підписом і печаткою, має дублювання та пропуски в нумерації записів, в більшості записів не має дати їх вчинення.

Відповідно до інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах , селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966 року, чинної станом на 15.03.1990 року, реєстрові книги повинні мати відповідну встановлену назву, мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою виконкому відповідної місцевої ради, містити дату кожного реєстраційного запису та підписом особи, що свідчить про його вірність.

Тобто, ведення даної книги суперечить Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу Української РСР.

Ведення відповідних книг вказаними нормативними актами було покладено саме на бюро технічної інвентаризації.

А відтак, книга № 1, яка переписана з книги № 2 не може бути прийнята судом, як доказ, в розумінні ст.ст. 69-70 КАС України, про не проведення державної реєстрації за ПМП "Ковчег" договору купівлі - продажу приміщення магазинів площею 371,2 кв.м., укладеного між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег" розташованого в підземному пішохідному переході на перехресті вулиць Кам'янецькій та Подільській, м. Хмельницького - 11.02.1997 року.

Книга реєстрації № 9, яка була надана суду апеляційної інстанції, також не може бути прийнята до уваги, оскільки ведення її розпочато в 2010 році, а реєстрація нерухомого об'єкту відбулась в 1997 році.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи була винесена ухвала про тимчасове вилучення доказів у приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_8

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було надано до суду наступні документи:

- копію договору купівлі продажу приміщення б/н від 06.02.1997 року, укладеного в простій письмовій формі між ПП" Коріл" та ПМП "Ковчег", предметом, якого був магазин загальною площею 371,2 кв.м., які знаходяться в підземному пішохідному переході по вул. Кам'янецька та Подільська, м. Хмельницького;

- акт передачі вказаного приміщення від 06.02.1997 року ;

- реєстраційне посвідчення від 11.02.1997 року за № 9988 виданого ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації на приміщення магазинів, розташованих на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської в м. Хмельницькому.

При дослідженні вказаних документів в суді апеляційної інстанції було встановлено, що дані докази, які надано до суду першої інстанції мали відмітку "копія згідно з оригіналом", які приймаються судом, як належний та допустимий доказ реєстрації договору купівлі - продажу укладеного між ПП "Коріл" та ПМП "Ковчег" - 11.02.1997 року за № 9988.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції з власної ініціативи було проведено витребування вищезазначених документів, проте не надано їм належної оцінки, без посилання у відповідному рішенні, як на доказ по справі.

Також, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник третьої особи на стороні позивача пояснила, що реєстраційне посвідчення, яке міститься в матеріалах справи за № 9988 від 11.02.1997 року не може бути прийнято судом як доказ, оскільки є підробленим і по даному факту ведеться досудове слідство.

Колегія суддів не може прийняти доводи представника Хмельницького БТІ, як доказ по справі, оскільки не було надано підтвердження щодо офіційного визнання правоохоронними органами або рішенням суду факту підробки даного реєстраційного посвідчення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому зазначено, що Реєстраційні справи відкриті на обєкти нерухомого майна, що розташовані у м. Хмельницькому, були передані ОСОБА_5 міськрайонним управлінням юстиції до Управління з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради.

В розпорядженні головного територіального управління юстиції є копія акту приймання - передачі реєстраційних справ від Хмельницького міськрайонного управління юстиції до Управління з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради від 20.05.2016 року.

Однак, при розгляді справи судом першої інстанції не було надано оцінку вказаному листу та не було вчинено усіх дій щодо витребування доказів, які мають важливе значення по даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За результатами судового розгляду справи представниками позивача та Хмельницького БТІ не подано доказів, які б спростовували вимоги апеляційної скарги, не доведено, що реєстратор під час державної реєстрації права власності ТОВ «Либідь» на нежитлові приміщення магазинів загальною площею 371,2 кв.м., які розташовані в підземному пішохідному переході на перехресті вулиць Кам'янецька та Подільська у м. Хмельницькому діяв не на підставі, та не в межах повноважень та не у спосіб, встановлений законом, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню а рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, в деяких випадках помилково застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин справи, не надання належної оцінки доказам по справі та невідповідності висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим , постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з урахуванням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 міської ради до управління з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 30 грудня 2015 року, індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 міської ради до управління з питань реєстрації ОСОБА_5 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 30 грудня 2015 року, індексний номер 27715367 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10