Ухвала суду № 65905671, 06.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2017 року м. Київ К/800/3581/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Кравцов О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної казначейської служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Казначейства в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2017 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 213,214 Кодексу адміністративного судочинства України, а особі, яка її подала, надано строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали для усунення наявних у ній недоліків.

Скаржник надіслав усунення недоліків.

Після дослідження змісту оскаржуваних судових рішень приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що керуючись положеннями затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (зі змінами та доповненнями) Порядку внесення коштів па спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, дійшов висновку, що позивачкою була надано усі передбачені вказаним Порядком документи, і її звернення 29.04.2014р. відбулося до належного органу - Державної казначейської служби України, оскільки на теперішній час орган Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який позивачкою було внесено заставу, а саме - Головне управління Казначейства в Автономній Республіці Крим, знаходиться на окупованій території, а Кабінетом Міністрів України не визначено місце розташування Головного управління Казначейства в Автономній Республіці Крим поза межами тимчасово окупованої території, що в свою чергу унеможливлює виконання зазначеним органом казначейства повноважень щодо повернення коштів, внесених на рахунок ТУ ДСА в Автономній Республіці Крим в якості застави.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень суд вбачає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку по справі.

Крім того, приходжу до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Казначейства в Автономній Республіці Крим про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кравцов О.В.