Ухвала суду № 65905608, 06.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 р.Справа № 820/5941/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Пянової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р. по справі №820/5941/16

за позовом ОСОБА_1

до Національної поліції України , Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України треті особи Центральна апеляційна атестаційна комісія №1 Національної поліції України , Департамент захисту економіки Національної поліції України

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення (висновку),

ВСТАНОВИЛА:

31.10.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України, третя особа Департамент захисту економіки Національної поліції України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним дії Національної поліції України щодо проведення атестації поліцейського ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 13.10.2016 та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07 липня 2016 року № 275 о/с "По особовому складу" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки Харківської області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 9 листопада 2016 року;

- зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 року залучено Центральну апеляційну атестаційну комісію №1 Національної поліції України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі в адміністративній справі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України від 18.08.2016 та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно ОСОБА_1.

Скасовано рішення (висновок) Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 13.10.2016 та зазначене в розділі V "Висновок апеляційної атестаційної комісії" атестаційного листа, а саме: "відхилити скаргу поліцейського", прийняте відносно ОСОБА_1.

Скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.11.2016 № 275 о/с "По особовому складу" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновлено майора поліції ОСОБА_1 (М-131104) на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області з 09.11.2016.

Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40111732) на користь ОСОБА_1 (вул. Садова, 3-а, с. Кутузівка, Харківський район, Харківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.11.2016 по 13.02.2017 (67 робочих днів) у сумі 14904 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 15 коп.

Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 (М-131104) на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області з 09.11.2016.

Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40111732) на користь ОСОБА_1 (вул. Садова, 3-а, с. Кутузівка, Харківський район, Харківська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09.11.2016 по 13.02.2017 в межах суми стягнення за один місяць (21 робочий день) в сумі 4671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 45 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Третя особа, Департамент захисту економіки Національної поліції України, не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 року у справі №820/5941/16 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права; невідповідність висновків рішення суду першої інстанції обставинам справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 06.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 01.04.2003 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом № 170 о/с від 11.11.2015р. відповідно до п.9 та п. 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено прибулих з Міністерства внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та встановлення посадових окладів відповідно до штатного розпису з 07.11.2015, у т.ч. ОСОБА_1 (М-131104) призначити оперуповноваженим управління захисту економіки в Харківській області з присвоєнням спеціального звання "капітан поліції" (підстава - заява ОСОБА_1 від 07.11.2015 року).

Наказом Національної поліції України від 20 листопада 2015 року № 210 о/с, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про національну поліцію України" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС від 17.11.15 № 1465, призначено проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом Національної поліції України від 23 листопада 2015 року № 102 "Про організацію заходів з тестування особового складу Національної поліції України", з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої можливості та відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року №1465, наказано керівникам структурних підрозділів Національної поліції України серед іншого забезпечити доведення до відома всього особового складу під підпис умови проведення атестування працівників, визначені згаданою Інструкцією.

Наказом Національної поліції України від 2 серпня 2016 року № 661 "Про створення центральної атестаційної комісії № 3 та затвердження її персонального складу" затверджено персональний склад центральної атестаційної комісії № 3 НПУ.

На підставі вищезазначених наказів проведено атестацію позивача - капітана поліції ОСОБА_1, що підтверджує відповідний атестаційний лист від 05.08.2016 року.

Згідно атестаційного листа, за висновком прямого керівника від 05.08.2016 року, капітан поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

Водночас, згідно з висновком Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України від 18.08.2016 року, останній займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

З висновком Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України позивач не погодився та подав скаргу до Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 Національної поліції України.

Висновком Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 Національної поліції України від 13.10.2016 року скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Позивач вважаючи протиправними дії Національної поліції України, а також вважаючи такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню рішення Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України та Департаменту захисту економіки Національної поліції України, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з встановлених обставин та наявних доказів по справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Національної поліції України в Харківській області щодо проведення атестації поліцейського ОСОБА_1, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до ч.2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Крім того, аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, котра затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.

Згідно з ч.ч.3, 4, 5 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Разом з тим, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Вищевказана правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Відповідно до пп.2 п.1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню. Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, Національною поліцією України, на яку покладено тягар доказування, не доведено, що ОСОБА_1 підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення його атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", а також не надано доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.

Крім того, висновком безпосереднього керівництва, капітан поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

Також, відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до п.10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом №170 о/с від 11.11.2015 року ОСОБА_1, який прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено оперуповноваженим управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням спеціального звання "майор поліції".

Колегія суддів зазначає, що в вищезазначеному наказі міститься словосполучення "в порядку переатестування", однак, норми Закону України "Про Національну поліцію", у тому числі розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.

Отже, посилання в наказі Національної поліції України №170 о/с від 11.11.2015 року на не передбачену Законом процедуру переатестації не може створювати відповідних правових наслідків.

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою, при цьому такий наказ не містить умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Однак, враховуючи той факт, що позивач добровільно погодився на проходження атестації, та пройшов процедуру атестації, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Національної поліції України.

Щодо позовних вимог в частині скасування рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 18.08.2016 року та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте відносно ОСОБА_1, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Відповідно до п.п. 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з п. 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до п. 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Відповідно до змісту атестаційного листа, ОСОБА_1 охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивного боку, зокрема як організованого, рішучого працівника, який приділяє багато часу підвищенню свого освітнього та культурного рівня та який добре знає чинне законодавство і нормативні акти, які регламентують діяльність поліції, має позитивні результати в службовій діяльності, прагне вдосконалення службової діяльності, здатний працювати у складних умовах.

За висновком безпосереднього керівництва, майор поліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

Колегія суддів зазначає, що Центральною атестаційною комісією №3 Національної поліції України не було надано доказів та не доведено, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались в повному обсязі обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, в оскаржуваному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1

Всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, Центральною апеляційною атестаційною комісія №1 Національної поліції України не було надано доказів на підставі яких нею було прийнято рішення щодо позивача про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення через службову невідповідність.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявними у справі матеріалами вказаний висновок атестаційної комісії об'єктивно не підтверджений.

Так, в атестаційному листі на ОСОБА_1 відображені позитивні відомості про нього (зокрема, щодо результатів службової діяльності згідно з функціональними обов'язками, його дисциплінованості, тощо) із висновком прямого керівника про відповідність займаній посаді.

Крім того, позивач успішно пройшов тестування на застосування загальних навичок (набрав 42 бали із 60 можливих) та професійне тестування (набрав 37 балів із 60 можливих).

Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово був нагороджений грамотами, подяками та нагороджений нагрудним знаком.

Колегія суддів звертає увагу, що використання під час проходження атестування поліцейських комп'ютерної тестової програми Midot IntegriTest, на результати проходження позивачем якого посилається Центральна атестаційна комісія №3 Національної поліції України , не передбачено ані Законом України Про Національну поліцію, ані Інструкцією, а тому результати такого тестування не можуть бути враховані атестаційною комісією при прийнятті рішення щодо відповідності поліцейського займаній посаді.

Крім того, протокол атестаційної комісії № 15.00025763.0046652 від 18.08.2016 р. серед переліку матеріалів, які було досліджено членами атестаційної комісії під час проведення атестування позивача, не містить відомостей про проходження позивачем тесту Midot IntegriTEST та його результатів, а також про дослідження результатів цього тесту, а відтак колегія суддів вважає необґрунтованим посилання Центральною атестаційною комісією №3 Національної поліції України на результати тесту Midot IntegriTEST.

Отже, Центральна атестаційна комісія №3 Національної поліції України, як суб'єкт владних повноважень, не надала належних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її висновки, і не довела правомірності прийнятого нею рішення у формі висновку - "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 3 Національної поліції України від 18.08.2016 року та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" прийняте без врахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, не підтверджено належними доказами, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вийти за межі заявлених позовних вимог та оцінити правомірність рішення (висновку) Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 НПУ від 13.10.2016 року та зазначене в розділі V "Висновок апеляційної атестаційної комісії" атестаційного листа, а саме: "відхилити скаргу поліцейського", прийняте відносно ОСОБА_1

Так, суд першої інстанції правомірно вирішив, що рішення Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України також підлягає скасуванню з огляду на тотожні обставини, а також зважаючи на той факт, що апеляційною комісією фактично не досліджувались підстави, які були покладені в основу рішення атестаційної комісії № 3.

Щодо позовних вимог позивача про скасування наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції в Харківській області від 07.07.2016 № 275 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Оскільки, на момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, колегія суддів вважає за можливе застосування до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів зазначає, що Департаментом захисту економіки Національної поліції в Харківській області не було доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, зокрема: акту відповідного службового розслідування, документів, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

Таким чином, беручи до уваги визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення атестаційної та апеляційної атестаційної комісій, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" відбулось неправомірно, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07.07.2016 р. № 275 о/с "По особовому складу" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи неправомірність наказу про звільнення позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що майора поліції ОСОБА_1 належить поновити на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області з 09.11.2016.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає судовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Україн

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 року по справі №820/5941/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2017р. по справі №820/5941/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.