Ухвала суду № 65905598, 05.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 р.Справа № 639/8824/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.02.2017р. по справі № 639/8824/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язати Жовтневе районне управління Пенсійного фонду України в м. Харків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, здійснити йому перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-864 від 04.04.2016, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року; стягнути з Жовтневого районного управління Пенсійного фонду України в м. Харків на його користь судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.02.2017 року частково задоволено позов.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864.

Скасовано рішення Комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова протокол № 3 від 27.01.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 за № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111, що діяла станом на лютий 2004 року), виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Донецької області про заробітну плату від 04.04.2016 за № 18-57-864, починаючи з 01.02.2017, без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з вищевказаного розрахунку.

Допустити до негайного виконання постанову в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (61002, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 6 пов., код ЄДРПОУ 22682980) судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надіслав лист про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 р. було замінено відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова на Шевченківське обєднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 12.02.2004 згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991, в редакції, що діяла на час призначення пенсії. Зазначені обставини не заперечуються сторонами, а також визнані відповідачем у судовому засіданні.

04.04.2016 позивачу прокуратурою Донецької області видана довідка № 18-57-864 про те, що він працював в прокуратурі Донецької області на посаді прокурора відділу. Заробітна плата станом на 01.12.2015 становить 10279,86 грн. (а.с. 13).

Згідно довідки від 01.08.2016 за № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої ОСОБА_1, позивач вибув з м. Донецьк до м. Харкова 01.08.2016 та фактично проживає за адресою: вул. Конторська, б. 37/34, кв. 16, м. Харків (а.с. 23).

15.08.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова здійснити йому перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-864 від 04.04.2016, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та визначити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року (а.с. 10).

Листом від 25.08.2016 за № 121/с-10/31 відповідачем повідомлено позивача, що для звернення з питання перерахунку пенсії, йому необхідно буде в подальшому подати заяву встановленого зразка, додавши до неї оригінал довідки про заробітну плату, копія довідки розглядатись не буде (а.с. 12).

25.10.2016 позивач повторно звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова із заявою щодо здійснення йому перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-864 від 04.04.2016, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та визначити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року (а.с. 11).

Листом від 10.11.2016 за № 150/с-10/31 УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повідомило позивача, що для проведення перерахунку пенсії позивачеві необхідно особисто звернутись до управління та подати заяву встановленого зразка, додавши до неї оригінал довідки про заробітну плату (а.с. 25).

З досліджених в судовому засіданні матеріалів пенсійної справи вбачається, що 19.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про здійснення йому перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 27.01.2017, протокол № 3, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VII, у зв'язку із скасуванням з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Не погодившись з відмовою відповідача позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не із заявою про призначення пенсії. Отже, управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова, на думку суду, повинно було керуватися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, в редакції чинній на момент призначення пенсії. Тому відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».

Приписи частин дванадцятої, сімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. №1789-XII, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії, передбачали, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Положеннями частин тринадцятої, двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, які діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин зазначені умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).

Пунктом 16 розділу III «Прикінцеві положення» цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

За таких обставин, на час спірних правовідносин позивач мав право на перерахунок пенсії відповідно до умов та в порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України із січня 2015 року, однак не прийняті ані до моменту його звернення за перерахунком пенсії, ані дотепер, що призвело до оспорюваної відмови у такому перерахунку.

Отже, маючи відповідне право, проте перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного органу, заявник не може його реалізувати.

Враховуючи висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини розцінюються колегією суддів як невиправдане втручання у право заявника.

Оскільки Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі постанови Пролетарського районного суду м. Донецька від 04.07.2013 року у справі № 2-а/262/71/2013 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від середнього заробітку, вказаного у довідці прокуратури Донецької області № 18-57-864 від 04.04.2016 року, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу (а.с. 13, 38-41).

При цьому, колегія суддів наголошує, що до перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відтак, зміни, внесені до Закону України «Про прокуратуру» після призначення позивачу пенсії, в частині зменшення відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється розмір пенсії, стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, висловленими, зокрема, в постановах від 10 грудня 2013 року №21-348а13 , від 17 грудня 2013 року №21-445а13, в постанові від 01.07.2014р. по справі № 21-244а14.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002).

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те , що відповідно абз.6. п. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24.12.2015) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, згідно п.2 Прикінцевих Положень Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно із п.п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 цей ОСОБА_2 набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Враховуючи те, що позивач є непрацюючим пенсіонером і пенсія призначена йому до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. (в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015р. і Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII).

При цьому, колегія суддів зазначає, що положення п.5 Прикінцевих положень Закону № 213 стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Щодо посилань апеляційної скарги про те, що з 01.06.2015 року норми Закону України «Про прокуратуру», в тому числі ті, що регулюють порядок здійснення перерахунку пенсій прокурорським працівникам, скасовано на підставі Закону № 213-VIII, у зв`язку з чим підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу відсутні, колегія зазначає наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення " від 02.03.2015 року №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу ", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Також колегія суддів зазначає, що виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону № 213 від 02.03.15 р. стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Крім цього, в тексті вказаного Закону чітко визначено, що з 01.06.15 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України. При цьому, право на перерахунок пенсії виникло ще при призначенні пенсії, а отже з 01.06.15 р. перешкоди для перерахунку призначеної пенсії відсутні.

Крім того, з 15.07.2015р. набрав чинності ОСОБА_2 України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015р., тобто після 01.06.2015р.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шевченківського обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.02.2017р. по справі № 639/8824/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.