Ухвала суду № 65905247, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14275/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада Плюс", Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України про визнання правочинну нечинним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ТОВ "Мірада Плюс" та Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про визнання недійсним правочину № 4 від 29.08.2013, укладений між відповідачами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 позовну заяву ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без розгляду.

01.12.2016 на адресу суду надійшла заява Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, оскільки судом не було вирішено питання про судові витрати, здійснені Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 відмовлено у задоволенні заяви підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» про ухвалення додаткового судового рішення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Підприємство "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 13.12.2016 та постановити нову ухвалу, якою заяву Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність поданої підприємством «Благодар» ВОІ СОІУ заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Згідно зі статтею 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 від 27 квітня 2006 року передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

При цьому відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. При цьому, сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов'язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.

При цьому необхідно враховувати, що явка до суду є поважною причиною відсутності на роботі і заробітна плата на цей час за працівником зберігається. Ці витрати лягають на роботодавця і йому не відшкодовуються. Тому, якщо сторона є найманим працівником, компенсацію втраченого заробітку вона вимагати не може, оскільки заробіток не втрачено.

Право на одержання компенсації за втрачений заробіток мають самозайняті особи (письменники, артисти, художники, лектори, лікарі, адвокати, приватні нотаріуси, аудитори, оцінщики, архітектори, тощо) та підприємці, які забезпечують себе роботою, а отже, і заробітком самостійно.

Водночас, заробіток може бути втрачено, якщо він був. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. Тому для компенсації втраченого заробітку суду слід надати докази, які підтверджують середньомісячний заробіток сторони.

Якщо сторона, на користь якої постановлено рішення не працює і не має самостійного доходу, вона має право одержати компенсацію за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, в даному випадку представник Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України займає посаду директора підприємства "Благодар" ВОІ СОІУ, він є зайнятою особою, а тому не має права одержати компенсацію за відрив від звичайних занять.

Водночас, оскільки така особа є найманим працівником, так як займає відповідну посаду на підприємстві, а не самозайнятою особою, з урахуванням наведених вище положень відсутні підстави для відшкодування їй і компенсацій за втрачений заробіток.

Стосовно питання компенсації добових та витрат, пов'язаних з переїздом до м. Києва, судом першої інстанції вірно зазначено, що за час судового розгляду справи, зокрема до судового засідання, що мало місце 20.10.2016, Підприємством "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України до суду не подавалось клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання представника через його перебування у відрядженні. При цьому, повідомлення від суду про проведення судового засідання саме 20.10.2016 Підприємство "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України отримав завчасно - 03.10.2016.

Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що представником ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві були долучені до матеріалів справи копії рішень Господарського суду міста Києва у справі № 910/14529/16, які свідчать про те, що 20.10.2016 представник підприємства "Благодар" ВОІ СОІУ ОСОБА_1 особисто брав участь у розгляді такої справи господарським судом.

Вищевикладені обставини спросовують в повному обсязі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також пояснення надані у судовому засіданні - 03.04.2017 представником підприємства "Благодар" ВОІ СОІУ ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що відповідачем в силу ст. 70 КАС України не надано ані суду першої інстанці, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів здійснення таких витрат у зв'язку з необхідністю прибути саме на засідання, призначене в межах розгляду справи № 826/14275/16 20.10.2016.

Крім цього, підприємство "Благодар" ВОІ СОІУ просить компенсувати витрати, що на його думку мали місце 19 та 20.10.2016, в той час як судове засідання по справі № 826/14275/16 відбувалось лише 20.10.2016. Крім того, відповідач просить стягнути з позивача суму коштів, витрачену його представником ОСОБА_1 на придбання зворотного проїзного документу на поїзд до м. Вінниці, що не передбачено нормами КАС України.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення на підставі ст. 168 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 168, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 10.04.2017.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.