КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8856/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
06 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,
представника позивача Андрюхіна Д.В.,
представника відповідача Перепелюка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0017272211.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача. В обґрунтування своїх доводів апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ТОВ "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" подано письмові заперечення на апеляційну скаргу. Позивач просить залишити зазначену скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.
Вирішуючи спір, суд правильно встановив, що 04.02.2014 між позивачем та "Interchemprod and Invest Ltd" було укладено контракт №W040214, відповідно до якого позивач (продавець) зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити пшеницю 2-го класу у кількості 2000 метричних тонн +/- 10% загальною вартістю 520 000,00 доларів США +/-10%. Відповідно до п. 5.1 контракту №W040214 від 04.02.2014 покупець проводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського переводу протягом 90 днів з дати надання Продавцем документів зазначених в пп. 5.2 (копії комерційного рахунку Продавця та копії вантажної митної декларацію на партію товару).
На виконання зазначеного контракту №W040214 від 04.02.2014 та у відповідності до вантажної митної декларації №504050000/2014/102166 від 17.05.2014 позивачем поставлено "Interchemprod and Invest Ltd" пшеницю 2-го класу у кількості 1 853,920 МТ на загальну суму 482 019,20 доларів США (строк оплати до 15.08.2014 року).
У свою чергу Interchemprod and Invest Ltd" перерахувало позивачу 482 019,20 доларів США, що підтверджується банківськими виписками від 21.08.2014 (86 000,00 доларів США), від 22.08.2014 (396 019,20 доларів США)
03.03.2014 між позивачем та "Interchemprod and Invest Ltd" було укладено контракт №FW030314, відповідно до якого позивач (продавець) зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити пшеницю 3-го класу у кількості 10 500,000 метричних тонн +/- 10% загальною вартістю 2 730 000,00 доларів США +/-10%. Відповідно до п. 5.1 контракту №W040214 від 04.02.2014 покупець проводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського переводу протягом 90 днів з дати надання Продавцем документів зазначених в пп. 5.2 (копії комерційного рахунку Продавця та копії вантажної митної декларацію на партію товару).
На виконання умов контракту №FW030314 від 03.03.2014 та у відповідності до ВМД: №504050000/2014/102165 від 17.05.2014 (6 000,000мт на суму 1 560 000,00 доларів США), №504050000/2014/102344 від 26.05.2014 (2 463,860мт на суму 640 603,60 доларів США) - позивачем було поставлено "Interchemprod and Invest Ltd" пшеницю 3-го класу у кількості 8 463,860 МТ на загальну суму 2 200 603,60 доларів США (строк оплати по вантажній митній декларації №504050000/2014/102165 від 17.05.2014 до 15.08.2014 та по вантажній митній декларації №504050000/2014/102344 від 26.05.2014 до 24.08.2014). Згідно з виписками з банківського рахунку позивача: від 21.08.2014 (1 067 000,00 доларів США), від 22.08.2014 (183 980,80 доларів США), від 26.08.2014 (580 000,00 доларів США), від 28.08.2014 (191 000,00 доларів США), від 02.09.2014 (178 622,80 доларів США) - "Interchemprod and Invest Ltd" на виконання контракту № FW030314 від 03.03.2014 перерахувало позивачу 2 200 603,60 доларів США.
18.04.2014 між позивачем та "Interchemprod and Invest Ltd" укладено контракт №FC180414, відповідно до якого позивач (продавець) зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити пшеницю, ячмінь кормовий у кількості 6 300,000 метричних тонн +10/-5% загальною вартістю 1 272 600,00 доларів США +10%. Відповідно до п. 5.1 контракту №FC180414 від 18.04.2014 покупець проводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського переводу протягом 90 днів з дати надання Продавцем документів зазначених в пп. 5.2 (копії комерційного рахунку Продавця та копії вантажної митної декларацію на партію товару).
На виконання умов контракту № FC180414 від 18.04.2014 та у відповідності до ВМД: №500040406/2014/002206 від 29.04.2014 (2 773,818мт на суму 560 311,24 доларів США), №500040406/2014/002954 від 04.06.2014 (3 514,582мт на суму 709 945,56 доларів США) - позивачем було поставлено "Interchemprod and Invest Ltd" ячмінь кормовий у кількості 6 288,400 МТ на загальну суму 1 270 256,80 доларів США (строк оплати по ВМД №500040406/2014/002206 від 29.04.2014 до 28.07.2014 року та по ВМД №500040406/2014/002954 від 04.06.2014 до 02.09.2014). Згідно з виписками з банківського рахунку позивача: від 25.07.2014 (568 089,73 доларів США), від 03.09.2014 (121 377,20 доларів США), від 11.09.2014 (290 789,87 доларів США), від 18.09.2014 (290 000,00 доларів США) - "Interchemprod and Invest Ltd" на виконання контракту № FC180414 від 18.04.2014 перерахувало позивачу 1 270 256,80 доларів США.
Також, 21.05.2014 між позивачем та "Interchemprod and Invest Ltd" було укладено контракт №2105, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити позивачу (Покупцю) 55 000 +/-5% метричних тонн фосфоритів на загальну суму 5 225 000,00 доларів США (відповідно до додаткової угоди №1 від 18.06.2014 до контракту №2105 від 21.05.2014 - у кількості 65 000 +/-5% метричних тонн фосфоритів на загальну суму 6 175 000,00 доларів США). Відповідно до п. 2.2 контракту №2105 від 21.05.2014 за погодженням сторін можлива попередня оплата або/і часткова попередня оплата.
Відповідно до наявних в матеріалах виписок з банківського рахунку ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" від 21.05.2014 (969 000,00 доларів США), від 12.06.2014 (1 000 000,00 доларів США), від 13.06.2014 (492 550,40 доларів США), від 19.06.2014 (1 000 000,00 доларів США), від 20.06.2014 (2 580 829,68 доларів США) - позивачем на виконання умов контракту №2105 від 21.05.2014 було перераховано "Interchemprod and Invest Ltd" попередню оплату у розмірі 6 042 380,08 доларів США.
15.08.2014 між ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" та компанією "Interchemprod and Invest Ltd" було укладено додаткову угоду №2 до контракту №2105 від 21.05.2014. Відповідно до п.п. 1, 2, 3 даної додаткової угоди: сторони прийшли до згоди розірвати Контракт №2105 від 21.05.2014 за умов взаємної згоди; у зв'язку з неможливістю Продавця виконати поставку повністю сплаченого Покупцем об'єму, Продавець згідно пункту 5.4. Контракту №2105 від 21.05.2014 повертає Покупцеві отриману попередню оплату у розмірі 6 042 380,08 доларів США впродовж 25 банківських днів з моменту укладання цієї Додаткової Угоди.
Відповідно до виписок з банківського рахунку позивача: від 27.08.2014 (580 000,00 доларів США), від 28.08.2014 (389 000,00 доларів США) - "Interchemprod and Invest Ltd" на виконання умов додаткової угоди №2 до контракту №2105 від 21.05.2014 було здійснено повернення попередньої оплати позивачу у розмірі 969 000,00 доларів США.
Водночас, у період з 14.11.2014 по 20.11.2014 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними експортними контрактами від 04.02.2014 №W040214, від 03.03.2014 №FW030314, від 18.04.2014 №FC180414 та імпортним контрактом від 21.05.2014 №2105 згідно листів ПАТ "ЗЛАТОБАНК" від 20.09.2014 №3208 та №3205 (вх. ДПІ від 10.09.2014 №51921/10 та №51920/10) та від 07.10.2014 №3705 та №3706 (вх. ДПІ від 13.10.2014 №58327/10 та 58326/10), за результатами якої складено акт від 27.11.2014 № 1719/26-59-22-11/31958717.
Згідно з актом, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:
ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" валютної виручки у розмірі 482 019,20 дол. США (екв. 6 420 668,42грн.) за контрактом від 04.02.2014 №W040214 з компанією "Interchemprod and Invest Ltd" (Сполучене Королівство);
ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" валютної виручки у розмірі 2 200 603,60 дол. США (екв. 29 081 102,14 грн.) за контрактом від 03.03.2014 №FW030314 з компанією "Interchemprod and Invest Ltd" (Сполучене Королівство);
ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" валютної виручки у розмірі 702 167,07 дол. США (екв. 9 182 632,69грн.) за контрактом від 18.04.2014 №FC180414 з компанією "Interchemprod and Invest Ltd" (Сполучене Королівство);
ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" валютних коштів у розмірі 969 000,00 дол. США (екв. 13 086 387,97грн.) та ненадходження на рахунок ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" валютних коштів у розмірі 5 073 380,08 дол. США (екв. 77 115 935,29 грн.) за контрактом від 21.05.2014 №2105 з компанією "Interchemprod and Invest Ltd" (Сполучене Королівство).
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.12.2014 № 0017272211, яким нараховано ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" пеню за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення валютного законодавства, у розмірі 5 750 709,25 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Вважаючи висновки відповідача з приводу порушення ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 № 0017272211 - протиправним, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" допущено не було, а тому відсутні підстави для нарахування та стягнення пені у відповідності до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
За правилами ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до ст. 4 цього Закону порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Як правильно встановив суд попередньої інстанції, 15.08.2014 між позивачем та компанією «Interchemprod and Invest Ltd» було укладено додаткову угоду №2 до контракту №2105 від 21.05.2014. Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Додаткової угоди: сторони прийшли до згоди розірвати Контракт №2105 від 21.05.2014 за умов взаємної згоди; у зв'язку з неможливістю Продавця виконати поставку повністю сплаченого Покупцем об'єму, Продавець згідно з пунктом 5.4. Контракту №2105 від 21.05.2014 повертає Покупцеві отриману попередню оплату
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).
Згідно абзацу 11 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони на припинення зобов'язання шляхом розірвання договору (контракту).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки з 21.05.2014 року сторони контракту вже не були пов'язані договірними зобов'язаннями в частині поставки товару, то відповідно порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" допущено не було, а тому відсутні підстави для нарахування та стягнення пені у відповідності до ст. 4 цього Закону.
Апелянтом наведених висновків суду першої інстанції не спростовано.
Наразі колегія суддів враховує також усталену практику розгляду подібних спорів Вищим адміністративним судом України (ухвали від 12 листопада 2015 року у справі №К/800/60631/14, від 9 лютого 2016 року у справі №К/800/61619/14).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2014 ТОВ "Торговий дім "Агрохімхолдинг" подано позовну заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з "Interchemprod and Invest Ltd" суми заборгованості у розмірі 5 073 380,08 доларів США за контрактом №2105 від 21.05.2014. Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08.10.2014 було вищезазначені справу прийнято до провадження у МКАС при ТПП України (справа №438в/2014).
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
За таких обставин з 08.10.2014 зупиняється нарахування пені по контракту №2105 від 21.05.2014 у зв'язку прийняттям Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України до розгляду позовної заяви позивача до "Interchemprod and Invest Ltd" про стягнення заборгованості за контрактом №2105 від 21.05.2014.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до прийнятих на виконання цієї правової норми постанов Правління Національного банку України від 14.11.2013 №453 (термін дії з 20.11.2013 до 17.05.2014), від 12.05.2014 №270 (термін дії з 20.05.2014 по 20.08.2014) «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», на які посилається відповідач при виявленні порушення Закону №185-94/ВР та нарахування пені в акті перевірки, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Однак вказані постанови Правління Національного банку України не вносять зміни до Закону, а лише визначають терміни розрахунки на період дії Постанови НБУ, а саме з 20.11.2013 до 17.05.2014 та з 20.05.2014 по 20.08.2014. При цьому в період з 17 по 19 травня діяли норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.
Отже, враховуючи закріплений у статті 58 Конституції України принцип незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, постанова Правління НБУ від 12.05.2014 № 270, яка діяла з 20.05.2014 до 20.08.2014 не застосовується правовідносин, які виникли до набрання нею чинності, зокрема між позивачем та "Interchemprod and Invest Ltd", які з урахуванням дати проведення поставки та дати здійснення оплати, виникли: 17.05.2014 по контракту від 04.02.2014 №W040214, 17.05.2014 по контракту від 03.03.2014 №FW030314, 29.04.2014 по контракту від 18.04.2014 №FC180414.
Поряд із цим, оскільки постанова Правління НБУ від 14.11.2013 № 453 діяла лише до 17.05.2014, то на вказані платежі поширюється дія положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно з яким термін розрахунку по імпортних операціях становить 180 днів.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі не наводить мотивів на спростування висновків суду першої інстанції щодо непоширення на спірні правовідносини дії постанов Правління НБУ від 14.11.2013 №453 та від 12.05.2014 №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті».
Окрім того, з приводу наведеного контролюючим органом у акті розрахунку пені, колегія суддів звертає увагу на таке. Стосовно контракту від 03.03.2014 № FW030314 зазначено, що пеня по залишку валютної виручки у розмірі 309,20 доларів США нарахована по 28.08.2014, хоча відповідно до виписки з банку від 26.08.2014 виручка надійшла 26.08.2014; стосовно контракту від 03.03.2014 року №FW030314 зазначено, що пеня по залишку валютної виручки у розмірі 178 622,80 доларів США нарахована по 05.09.2014, проте згідно з випискою із банку, зазначена виручка надійшла 02.09.2014: щодо контракту від 21.05.2014 №2105 зазначено, що пеня по залишку валютних коштів у розмірі 389 000,00 доларів США нарахована по 29.08.2014, водночас, відповідно до виписки з банку від 28.08.2014, вказані кошти надійшли 28.08.2014.
Таким чином, здійснений відповідачем розрахунок пені (5 750 709,25 грн.), з урахуванням якого ним прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не може бути визнаний обґрунтованим.
Також у матеріалах справи міститься висновок експерта про результати проведення судово-економічної експертизи від 29.03.2016 №18240/15-45, у відповідності до якого сума пені становить 5 643 487,68 грн.
Проте, як звернув увагу суд, в додатку 1 до висновку судово-економічної експертизи № 18240/15-45 експертом помилково зазначено невірну дату здійснення оплати товару відповідно до умов договору FW030314, зокрема зазначено дати "29.08.2014 та 30.08.2014" у які фактична оплата товару не здійснювалось, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.
Крім того, експертом не надавалася оцінка обставинам наявності або відсутності порушення строку зарахування коштів, а так само наявності або відсутності у контролюючого органу права нараховувати пеню у відповідності до статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактом від 21.05.2014 №2105 у разі його розірвання, в наслідок чого припиняються зобов'язання щодо поставки товару за цим контрактом, оскільки таке питання носить правовий характер і його вирішення не віднесене до компетенції експерта-економіста.
Натомість названий висновок містить в собі лише математичне обґрунтування нарахування пені, про що цілком обґрунтовано зауважив суд першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про те, що порушення вимог статей 1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" припиняються в момент зарахування виручки на поточний рахунок позивача, а не на розподільчий, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 № 1172/8493 (далі за текстом - Інструкція №492) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
За правилами п. 5.2 Інструкції № 492 поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» №280 від 17.06.2004 встановлено, що розподільчі рахунки є рахунками виключно суб'єктів господарювання, на яких знаходяться кошти таких суб'єктів - клієнтів банку (Клас 2 - Операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами), підклас 26 "Кошти клієнтів банку", підклас 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання").
Отже, порушенням вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є саме порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, яке тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, а не рух коштів з розподільчого рахунку на валютний рахунок одного і того ж платника..
Згідно з п. 5.3 Інструкції №492 та положень вищевказаних Постанов правління Національного Банку України, кошти валютної виручки, які надходять з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами, зараховуються на поточний рахунок підприємства через розподільчий рахунок, тобто кошти валютної виручки зараховуються на поточний рахунок підприємства і одночасно обліковуються на його розподільчому рахунку для цілей внутрішньо банківського бухгалтерського обліку.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що юридичні особи мають право відкривати як поточні рахунки в банках в національній валюті, так і рахунки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та зарахування на них коштів в іноземній валюті.
Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.
У даному випадку колегія суддів враховує також позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 25 жовтня 2016 року у справі №К/800/44844/15 та ухвалі від 03 жовтня 2016 року по справі № К/800/26412/14.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено існування правових підстав для нарахування позивачеві передбаченої ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.12.2014 № 0017272211, на думку судової колегії, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 11 квітня 2017 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.
Судове рішення № 65905233, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8856/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: