Постанова № 65904840, 11.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернік А.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року справа №417/3401/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:головуючого судді: Шишова О.О. суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016р. у справі № 417/3401/16-а (головуючий І інстанції Чернік А.П.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Марківського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області (далі - відповідач, апелянт, Управління) в якому просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області №4956/02-38 від 11.11.2016 року про відмову в перерахунку пенсії, зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, призначеної відповідно до ст.37 закону України «Про державну службу» в редакції чинній на день призначення пенсії, з 01.12.2015 року без встановлення будь якого строку та обмежень у часі, у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013, на підставі довідки Управління соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації Луганської області від 09.11.2016 року № 3744 про заробітну плату. Просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача понесені витрати на сплату судового збору.

Постановою Марківського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2О - було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2

Визнано незаконним та скасувано рішення № 23 від 11.11.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про відмову ОСОБА_2 у проведенні у зв'язку з підвищенням заробітної плати перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області провести з 18.05.2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», на підставі довідки Управління соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації Луганської області від 09.11.2016 року № 3744.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 у зв'язку з проведенням перерахунку недоотримані суми пенсії.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова мотивована тим, що при перерахунку пенсії по заробітній платі позивачу, як державному службовцю, має застосовуватися норма, що діяла на момент призначення їй пенсії.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст.37-1 Закону N 3723-XII вже втратили чинність, тому в Управління були відсутні підстави для їх застосування.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Частиною 8 ст.183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, ОСОБА_2 з 16.07.2011 року перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області як отримувач пенсії за віком, призначеної на підставі ст. 37 № 3723-ХІІ .

09.11.2016 року ОСОБА_2. звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

До заяви позивачем надана довідка з Управління соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації Луганської області від 09.11.2016 року № 3744 про заробітну плату (а.с.11).

Згідно з довідкою про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, ОСОБА_2 працював в Управлінні соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації Луганської області та заробітна плата за посадою начальника Управління соціального захисту населення Марківської райдержадміністрації Луганської області, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з 01 грудня 2015 року становить: посадовий оклад 1730,00 грн., надбавка за 9 ранг 90грн., надбавка за вислугу років (40 %, стаж держслужби 35 років) 728,00 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (50% ) 1274,00 грн., премія (15%) 259,50 грн.(а.с.11).

Рішенням від 11.11.2016 № 4956/02-38 відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивача по заробітній платі з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ, відповідно до якого з 01.06.2015 норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 3723-ХІІ, скасовані, а тому з 01.06.2015 раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с.13,14).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийняв рішення в порядку скороченого провадження без його обґрунтування.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову помилковим, виходячи з наступного.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIIІ Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (далі ОСОБА_3 № 76-VIIІ), який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ і її викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому слід зазначити, що Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ Про державну службу (набрав чинності з 01.05.2016, далі ОСОБА_3 № 889-VІІІ) визнано ОСОБА_3 № 3723-ХІІ таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, ст.ст. 37, 37-1 Закону № 3723-ХІІ, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, з 01.05.2016 втратили чинність.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону від 02.03.2015 № 213-VIIІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу, "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів". "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу". "Про Національний банк України". "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу". Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

ОСОБА_3 законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Навпаки, в Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони № 76-VII, № 213-VIIІ та № 889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

У своєму позові позивач вказує на звуження його існуючих прав і свобод. Відносно цього, колегія суддів зазначає, що відмова в перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру отримуваної пенсії, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та ніяким чином не позбавляє його права на соціальний захист.

Право на пенсію позивач реалізував в 2011 році та нарахування його пенсії здійснюється у розмірах, встановлених статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення. Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Також позивач нагадує, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, а нормами, які визначають механізм проведення перерахунку йому пенсії є норми статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, який діяв на час призначення йому пенсії. Однак, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що право на призначення пенсії позивачу виникло з 09.02.2010, і їй було призначено пенсію згідно діючого на той час законодавства, без порушень і звуження права позивача на пенсійне забезпечення. При цьому слід зазначити, що розмір заробітної плати спеціаліста відповідної категорії було підвищено з 01.05.2016, тобто, на той момент, коли норми раніше діючого законодавства, якими передбачались перерахунки пенсії державним службовцям, вже втратили чинність.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням п. 10, 12 Прикінцевих положень Закону № 889-VІІІ, якими на теперішній час регулюється порядок первинного призначення пенсій державним службовцям, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як наслідок, можливість перерахунку пенсії позивачу з урахуванням загального проценту розрахунку пенсії 90% від суми заробітної плати (в тому числі з урахуванням надбавок і доплат до посадового окладу, зазначених у довідці №14 від 26.09.2016), суд вважає безпідставним і неможливим.

Стосовно не проведення Управлінням перерахунку пенсії позивачу на підставі нормативних документів, які втратили чинність, колегія суддів наголошує наступне: у мотивувальній частині Рішення від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Тобто, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в Управлінні відсутні підстави для їх застосування.

ОСОБА_3 № 889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (далі ОСОБА_3 № 1058-ІV).

Таким чином, пенсії, призначені згідно із Законом № 3723-ХІІ, перераховуються у відповідності до вимог Закону № 1058-ІV, тобто, тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.

Крім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Премєр-міністра України, Міністра соціальної політики України, його першого заступника та заступника, наказами Фонду та постановами правління Фонду, дорученнями Голови правління Фонду, актами органів місцевого самоврядування та наказами головного управління ПФУ в Донецькій області, Положенням про управління ПФУ в районах, містах, районах у містах а також в обєднаних управліннях, затвердженим постановою правління ПФУ № 28-2 від 22.12.2014.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів прийшла до такого висновку, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії положення ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в Управлінні відсутні підстави для їх застосування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не встановив належним чином обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову. Відтак, постанова місцевого суду підлягає скасуванню у відповідності до приписів п.4 ч.1 ст. 202 КАС України з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області на постанову Марківського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 р. у справі № 417/3401/16-а задовольнити.

Постанову Марківського районного суду Луганської області від 30 листопада 2016 р. у справі № 417/3401/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

ОСОБА_4