Ухвала суду № 65904701, 04.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2017 рокусправа № 804/6840/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:Спірічева Я.В.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника позивача: ОСОБА_4,

представника позивача: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області про скасування пунктів 1-9, 11-18, 21, 22, 23, 31, 33-35, 37, 40-56, 61, 64, 70-77, 82-86, 99, 105, 119, 126, 129,130, 141, 148, 173, 182, 196, 197, 202-205, 218, 225, 230, 248-299, 302, 308, 316, 320, 321, 322, 342-344, 354-357, 372, 400, 401-407, 410, 433, 435, 442-444, 448-455, 457-460, 462, 474, 477, 479, 480, 481, 483-485, 487, 508, 514, 515, 516, 518, 528, 529-531, 535, 539, 540, 542, 543, 546, 549, 550-553, 557, 559, 561, 565, 566, 571, 573, 577, 579, 597, 598, 600, 603, 604, 607, 611, 622, 627, 632, 639, 661, 681, 682, 684, 688-690, 718, 728, 729, 731, 732, 735,736, 739, 744-748, 750-753, 755, 758-760, 762, 763, 770, 771, 792, 797, 798, 800-806, 811, 813, 814, 823, 826, 847, 855, 856, 861, 863, 870-875, 877, 890, 902-909, 913-915, 919-922, 925-927, 931-935, 941, 947, 949, 952, 953, 956, 979, 980, 988, 989, 990, 991, 992, 995, 999, 1000, 1001, 1002, 1003, 1004, 1006, 1007, 1015, 1043, 1044, 1131, 1140, 1169, 1170, 1183, 1208-1212, 1222-1224, 1226-1235, 1240-1242, 1329, 1330, 1353, 1381, 1382, 1387, 1390, 1392-1394, 1396, 1398-1401 припису Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) №5/3.6 від 19.09.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано неправомірним та скасовано припис Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області №5/3.6 від 19.09.2016 року, виданий на підставі ОСОБА_4 перевірки дотримання Публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, повязаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини від 12.09.2016 року, в частині вимог, зазначених в пунктах 1-9, 11-18, 21, 22, 23, 31, 33-35, 37, 40-56, 61, 64, 70-77, 82-86, 99, 105, 119, 126, 129, 130, 141, 148, 173, 182, 196, 197, 202-205, 218, 225, 230, 248-299, 302, 308, 316, 320, 321, 322, 342-344, 354-357, 372, 400, 401-407, 410, 433, 435, 442-444, 448-455, 457-460, 462, 474, 477, 479, 480, 481, 483-485, 487, 508, 514, 515, 516, 518, 528, 529-531, 535, 539, 540, 542, 543, 546, 549, 550-553, 557, 559, 561, 565, 566, 571, 573, 577, 579, 597, 598, 600, 603, 604, 607, 611, 622, 627, 632, 639, 661, 681, 682, 684, 688-690, 718, 728, 729, 731, 732, 735, 736, 739, 744-748, 750-753, 755, 758-760, 762, 763, 770, 771, 792, 797, 798, 800-806, 811, 813, 814, 823, 826, 847, 855, 856, 861, 863, 870-875, 877, 890, 902-909, 913-915, 919-922, 925-927, 931-935, 941, 947, 949, 952, 953, 956, 979, 980, 988, 989, 990, 991, 992, 995, 999, 1000, 1001, 1002, 1003, 1004, 1006, 1007, 1015, 1043, 1044, 1131, 1140, 1169, 1170, 1183, 1208-1212, 1222-1224, 1226-1235, 1240-1242, 1329, 1330, 1353, 1381, 1382, 1387, 1390, 1392-1394, 1396, 1398-1401 припису.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом приписів чинного законодавства, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги порушив вимоги ст.159, п.п.1-3 ч.1 ст.161 КАС України. Також, апелянт зазначив, що визнання судом припису №5/3.6 від 19.09.2016 року неправомірним та його скасування свідчить про порушення дискреційного права Гооловного управління як адміністративного органу надзору. Відповідач повинен мати змогу вибирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним згідно Рекомендації № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративним органами, прийнятої Комітетом ОСОБА_6 Європи 11.03.1980 року.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що період з 22.08.2016 року по 12.09.2016 року посадовими особами Держпраці було проведено планову перевірку дотримання ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, повязаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини

За результатами проведення зазначеної перевірки позивачем складено акт № 5/3.6 від 12.09.2016 року, в якому зазначено про порушення відповідачем вимог законодавства, які були виявлено під час перевірки, в кількості 1868 порушень, які викладені в акті у вигляді таблиці.

Не погоджуючись із змістом та висновками ОСОБА_4 перевірки від 12.09.2016 року, позивач підписав його із запереченнями (зауваженнями) на 144 сторінках.

На підставі даних про порушення вимог чинного законодавства України, зафіксованих у ОСОБА_4 перевірки №5/3.6 від 12.09.2016 року, відповідачем було винесено припис № 5/3.6 від 19.09.2016 року, в якому від ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг вимагається усунути виявлені в результаті проведеної планової перевірки порушення, згідно вказаного у приписі переліку та строків їх усунення.

Не погодившись з положеннями вказаного припису, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було доведено наявність обставин, з яких вбачається неправомірність припису відповідача №5/3.6 від 19.09.2016 року в оскаржуваній позивачем частині.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями ч.3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, при оскарженні фізичною або юридичною особою до суду рішення субєкта владних повноважень, суд зобовязаний перевірити належність такого рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.3 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності висновків Відповідача, які були покладені в основу прийняття оскаржуваного припису.

Так, як вбачається зі змісту судового рішення, судом першої інстанції було здійснено аналіз кожного оскаржуваного пункту припису №5/3.6 від 19.09.2016 року на відповідність вимогам чинного законодавства, з врахуванням пояснень сторін та встановлено їх правову невідповідність.

Між тим, в апеляційні скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги порушив вимоги ст.159, п.п.1-3 ч.1 ст.161 КАС України та в порушення ст..138 КАС України не дослідив надані ним письмові заперечення та пояснення по справі.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Також, положеннями п. 1-3 ч.1 ст.161 КАС України визначено, під час прийняття постанови суд вирішує: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Отже, вказані посилання апелянта фактично стосуються недотримання судом першої інстанції вимог до судового рішення в частині його законності та обґрунтованості, не встановлення питань, які підлягають вирішенню судом під час прийняття рішення та неналежного дослідження доказів.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Тобто, на суди апеляційної інстанції покладено функцію по перегляду рішення суду першої інстанції на її відповідність приписам матеріального та процесуального права, яке має здійснюватись в межах заявлених доводів апеляційної скарги.

В даному випадку, Відповідачем в апеляційній скарзі не було наведено жодних нормативних та інших посилань, які б спростували висновки суду першої інстанції, свідчили про необґрунтованість або незаконність судового рішення та як наслідок підтверджували належність оскаржуваного припису. Також, апелянтом не було наведено жодних конкретних обґрунтувань, які б визначали факт не дослідження судом першої інстанції поданих ним заперечень та пояснень по даній справі.

Натомість, як вже зазначалось, судом першої інстанції були дослідженні обставини справи, здійснено аналіз положень припису №5/3.6 від 19.09.2016 року на відповідність положенням чинного законодавства (зокрема ч.3 ст.2 КАС України), враховано пояснення та заперечення Відповідача.

Отже, посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийняття оскаржуваного судового рішення є безпідставними та необґрунтованим.

Що стосується посилань апелянта на те, що визнання судом припису №5/3.6 від 19.09.2016 року неправомірним та його скасування свідчить про порушення дискреційного права Відповідача як адміністративного органу надзору, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.8 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під правовим актом індивідуальної дії розуміється правовий акт, яким здійснюється розвязання конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління зокрема шляхом встановлення прав або обовязків фізичних або юридичних осіб.

Отже, з зазначеного вбачається, що припис, за своєю правовою природою є рішенням субєкта владних повноважень (правовим актом індивідуальної дії), оскільки ним встановлюється обовязкова до виконання вимога до субєкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

В свою чергу, згідно ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Отже, вказаною нормою встановлено спосіб захисту порушених прав фізичних або юридичних осіб зокрема шляхом визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

В свою чергу, як вбачається з оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції було застосовано спосіб захисту порушених прав Позивача шляхом визнання неправомірним та скасування в частині припису №5/3.6 від 19.09.2016 року, що відповідає приписам чинного законодавства.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом в даному випадку не було перебрано на себе функції Відповідача, а було здійснено аналіз його рішення на відповідність приписам чинного законодавства та скасовано у звязку з його правовою невідповідністю та необґрунтованістю, що відповідає приписам процесуального законодавства.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Ю.М. Дадим

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко