Постанова № 65904685, 11.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року справа №805/4992/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2

при секретарі судового

засідання:ОСОБА_3

за участю представника

позивача: ОСОБА_4 за довіреністю від 14.07.2016 р. № 5352

відповідача : ОСОБА_5 особисто

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргуОСОБА_5

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 21 лютого 2017 року

по адміністративній справі № 805/4992/16-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області

до ОСОБА_5

про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 31 998,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі позивач, податковий орган) у грудні 2016 року звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 (далі відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 31 998,89 грн. (а.с.4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з позивача суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 31 998 гривень 89 копійок на р/р 3321485700040, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37937273 (а.с.55-56).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.58-61).

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що постанова суду прийнята без його участі, оскільки про те, що судове засідання відбудеться 21.02.2017 року о 10 год. 00 хв. він дізнався в цей же день, отримавши відповідну ухвалу суду, чим порушено статтю 35 КАС України, з огляду на що він був позбавлений можливості відповідно до статей 11, 71 КАС України довести ті обставини, на яких ґрунтуються заперечення на адміністративний позов.

Щодо суті позовних вимог, заявник апеляційної скарги зазначив, що податкові повідомлення-рішення, які покладені в основу податкової заборгованості взагалі ним не були отримані. Крім того, позовні вимоги в частині стягнення з нього податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 31 998,89 грн. з 2014 рік по 2016 рік, нарахованого в період проведення антитерористичної операції є такими, що не відповідають чинному законодавству. Відповідач зауважив, що перебуває на обліку в м. Дружківка та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції та є безпосереднім учасником бойових дій, а тому на нього розповсюджується дія статей 6, 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII) та має бути застосована податкова пільга згідно п.30.1 ст. 30 Податкового кодексу України (далі ПК України). Також вказує, що він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати податку на підставі п. 281.1 ст. 281 ПК України.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача під час судового розгляду проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.

Позивач доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити, а постанову суду скасувати, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Відповідач під час судового розгляду апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а судове рішення скасувати.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідач зареєстрований як фізична особа та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області.

Податковою інспекцією сформовано податкову вимогу від 07.10.2016 року № 1133-17 (форма «Ф»), якою визначено загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями станом на 06.10.2016 року в розмірі 32070,79 грн. Дана вимога направлена на адресу відповідача, але повернута на адресу податкового органу 15.11.2016 року «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).

Згідно даних інтегрованої картки відповідача з орендної плати з фізичних осіб за ним обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 31 998, 89 грн. за період з 2014 року по 2016 рік (а.с.13-15).

Платнику податків податковим повідомленням-рішенням № 10251-15 від 27.06.2014 року згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі ПК України) та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу ХІІІ ПК України визначено суму податкового зобовязання за платежем орендна плата за землю з громадян на суму 7 955, 32 грн. (а.с.26), податковим повідомленням-рішенням № 2387560 від 30.06.2015 року на підставі вищезазначених статей визначено суму податкового зобовязання за платежем орендна плата за землю з громадян на суму 9 936, 21 грн. (а.с.27), та податковим повідомленням-рішенням № 95-1301 від 30.06.2016 року визначено суму податкового зобовязання за платежем орендна плата за землю з громадян на суму 14 238,59 грн. (а.с.28).

Відповідно до зазначених податкових повідомлень-рішень сума нарахованого податкового зобовязання підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до пункту 287.5 статті 287 та підпункту 288.7 статті 288 розділу ХІІІ ПК України.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, вищезазначені податкові повідомлення-рішення він не отримував, а тому не міг їх оскаржити в судовому порядку. Доказів отримання платником податків податкових повідомлень-рішень податковою інспекцією не надано.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 286.5. статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.5. статті 287 ПК України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно абзацу другого підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3. статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, не спростовано податковою інспекцією, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформовано податковий борг, позивачем до платника податку (відповідача у справі) поштою не направлялись, повідомлення про вручення податкового повідомлення-рішення, а також конверти з зазначенням причини про неможливість їх вручення в матеріалах справи відсутні та на вимогу суду не надані. Таким чином відсутній заявлений позивачем до стягнення податковий борг в розумінні ПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що сума податкового зобовязання є неузгодженою, перебіг терміну сплати якого не розпочато з огляду на неотримання відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів спростовує доводи заявника апеляційної скарги стосовно розповсюдження на нього дії пп.281.1.4. п.281.1. ст.281 ПК України, яким встановлено, що від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993, № 3551-XII передбачено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно посвідчення Серії АБ № 348666, виданого управлінням персоналу штабу військової частини А 1314 22 грудня 2015 року, ОСОБА_5 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Відповідно до довідки Донецького обласного військового комісаріату від 16 жовтня 2015 року № 05/2415 рядовий ОСОБА_5 в період з 31.03.2015 року по 02.10.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпечення її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань на посаді водій взводу охорони Дружківського міського військового комісаріату Донецької області оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Так, відповідач з 22 грудня 2015 року є особою, на яку розповсюджується дія Закону № 3551-XII, однак він не звільняються від сплати земельного податку, оскільки за приписами пункту 281.2. статті 281 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

З матеріалів справи вбачається, що цільове призначення земельної ділянки, яка належить відповідачу за договором оренди, є розміщення магазину промислової групи товарів, отже друга умова для звільнення від сплати земельного податку відсутня, а тому дія статті 281 ПК України на відповідача не розповсюджується.

Доводи відповідача щодо звільнення його від сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності на підставі статей 6,7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII є неприйнятними з огляду на те, що під дію цих норм підпадає субєкт господарювання. Відповідач не є субєктом господарювання в розумінні статті 55 Господарського кодексу України, оскільки не зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа підприємець.

Крім того, з 08.06.2016 року статті 6, 7 Закону № 1669-VII діють у новій редакції, та передбачають звільнення суб'єктів господарювання від орендної плати (скасування орендної плати) за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджені Кабінетом Міністрів України. Однак, місто Дружківку, на території якого розміщена орендована відповідачем земельна ділянка, до зазначених переліків не віднесено.

Відповідно до частині 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що податковим органом порушено порядок направлення податкових повідомлень-рішень, не надано суду жодних доказів щодо їх направлення, що доводить відсутність узгодженості грошового зобовязання, а також враховуючи доводи відповідача платника податку стосовно не отримання ним цих рішень, колегія суддів дійшла висновку про передчасне звернення податкової інспекції до суду за стягненням суми податкового боргу.

Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нової постанови.

Керуючись ч. 1 ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 805/4992/16-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі № 805/4992/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 31 998,89 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 11 квітня 2017 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 11 квітня 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя :Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_2