Ухвала суду № 65904649, 10.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2017 рокусправа № 808/6528/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. в справі № 808/6528/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач має податковий борг за узгодженими грошовими зобовязаннями з податку на додану вартість в розмірі 1694940 грн., з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3929,42 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0001331702/0 від 02.07.2010 р. Крім того, апелянт вказує на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що призвело до порушення її процесуальних прав та розгляд справи за її відсутністю.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у звязку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1698869,42 грн., в тому числі з податку на додану вартість - 1694940 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, - 3929,42 грн.

Так, 02.07.2010 р. на підставі акту перевірки № 257/17-2/НОМЕР_1 від 23.06.2010 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001331702/0 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1694940 грн., в тому числі за основним платежем - 1128600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 566340 грн.; № 0001341702/0 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 3929,42 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2010 р. в справі № 2а-5017/10/0870 відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 02.07.2010 р. № 0001341702/0 та № 0001331702/0. Вказана постанова набрала законної сили 23.02.2015 р. на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.02.2015 р.

Відтак, податкові зобовязання, визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 02.07.2010 р. № 0001341702/0 та № 0001331702/0 з податку на додану вартість у розмірі 1694940 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 3929,42 грн. є узгодженими.

Узгоджені суми податкових зобовязань відповідачем не сплачені.

У зв'язку з наявністю податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача направлена податкова вимога № 1168-23 від 02.06.2015 р. Податкова вимога повернута контролюючому органу за закінченням терміну зберігання.

Сума боргу відповідачем не сплачена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача непогашеного податкового боргу, який підлягає стягненню.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляді на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Не сплачені у строк, встановлений Податковим кодексом України, суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1694940 грн. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 3929,42 грн., нараховані контролюючим органом відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями, які за наслідком судового оскарження, не скасовані, є податковим боргом.

Згідно з п. п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, згідно з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу з відповідача підлягає стягненню на користь бюджету сума податкового боргу в загальному розмірі 1698869,42 грн., у звязку з чим є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апелянта про протиправність збільшення суми грошового зобовязання податковими повідомлення-рішеннями 02.07.2010 р. № 0001341702/0 та № 0001331702/0 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки не є предметом даного позову. При цьому суд апеляційної інстанції вказує на те, що правомірність збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, у звязку з чим відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобовязання не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Щодо посилання апелянта на порушення норм процесуального права в частині розгляду справи за її відсутністю через неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія також їх не приймає до уваги через встановлення дотримання судом першої інстанції норм процесуального права.

Судом першої інстанції здійснено належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, проте поштові відправлення повернути у звязку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про небажання відповідача отримувати поштові відправлення, направлені судовими органами, тому відповідно до статті 37 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. в справі № 808/6528/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 р. в справі № 808/6528/15 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак

Суддя:Н.А. Олефіренко