Рішення № 6590414, 09.11.2009, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Справа N№ 2-2422

2009 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"17 вересня 2009 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого -– судді  Баранова В.І.,

при секретарі Калюжній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Відкритого акціонерного товариства Ккомерційний Ббанк “Надра” в особі начальника Ввідділення № 1 філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке РУ про зобов’язання сплати суми боргу за договором № 576629 від 19.08.2008 року, трьох відсотків річних від простроченої суми боргу, суми за час незаконного користування вкладом та стягнення грошових коштів з депозитного рахунку банку відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В::

Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідача, в якому просить зобов’язати останнього сплатити на її користь суму боргу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 576629 від 19 серпня 2008 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми за вказаним договором, суму за час незаконного користування вкладом, яка станом на 03.09.2009 року складає 113,4 євро, а також заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 % боргу за договором вкладу.

В обґрунтування позову вказує, що 19 серпня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір № 576629 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП Базовий № 814473, на суму 1913,60 євро строком на шість місяців з відсотковою ставкою 10,3 % річних. 11.02.2009 року позивачем завчасно було написано заяву з проханням повернути їй готівкову суму банківського вкладу з нарахованими відсотками у зв’язку з закінченням строку дії договору 19.02.2009 року., Ооднак відповіді на свою заяву позивач не отримала. Натомість позивач зазначає, що 19.02.2009 року в усній формі банк відмовив їй у видачі вкладу. 20.02.2009 року позивачці було видано частину вкладу в сумі 98,62 євро. Також позивач вказує, що на даний час не має інших джерел існування, окрім допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, яка складає 144, 1 гривні, та допомоги одинокій матері в сумі 167,1 гривні.

В подальшому позивач уточнила позовні вимоги, просила суд зобов’язати відповідача сплатити на її користь суму за час незаконного користування вкладом в розмірі 10,3% річних, що станом на 03.09.2009 року становить 113,40 євро.

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги, наполягала на зобов’язанні відповідача сплатити на її користь суми вкладу за договором строкового банківського вкладу № 576629 від 19.08.2008 року, в розмірі 1913,60 євро, та суми за час незаконного користування вкладом, в розмірі 113,40 євро, та відмовилася від позовних вимог в частині зобов’язання відповідача сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми за договором, та моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд вважає можливим розглядати справу за його відсутності в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

19.08.2008 року між ВАТ КБ “Надра”" в особі працівника Відділення №1 філії ВАТ КБ “Надра” ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №1-11-104 від 09.01.2008 р., та позивачем ОСОБА_1 дійсно був укладений договір № 576629 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, оформлений в рамках пакету послуг ПП Базовий № 814473, копія якого додана до матеріалів справи (/а.с.4)/, строком на шість місяців з відсотковою ставкою 10,3 % річних.

Грошовий вклад був внесений позивачем у валюті згідно договору банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір” № 576629 на суму 1913,60 євро.

На момент здійснення операції зазначена сума була еквівалентна 13627,31 грн., що підтверджується копією квитанції № 1792 від 19 серпня 2008 року (/а.с.7/).

На підставі вказаного договору банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 1913,60 євро у якості вкладу строком на 6 місяців від дати надходження вкладу на вкладний рахунок. Початок дії строку розпочинається з дня надходження вкладу на вкладний рахунок, що було зафіксовано у п. 2.2 договору.

Таким чином, згідно умов укладеного договору банківського вкладу, починаючи з 19.02.2009 року у позивача виникло право вимоги суми вкладу у банку.

11.02.2009 року позивач звернулася до банку із заявою, копія якої додана до матеріалів справи (/а.с.8)/, про повернення грошових коштів у зв’язку із закінченням строку дії договору банківського вкладу № 576629 від 19.08.2009 року .

Однак, відповіді на свою заяву позивач не отримала, натомість, як випливає з пояснень позивача у судовому засіданні, 19.02.2009 року в усній формі банк відмовив їй у видачі вкладу.

Згідно доданої до матеріалів справи відповіді банку за вих. № 413189 від 16.03.2009 року на лист позивача від 11.02.2009 року (/а.с.13)/, банк відповів позивачеві відмовою, мотивуючи цесвою відмову у поверненні вкладу банк мотивував тим, що для стабілізації роботи банку, захисту інтересів вкладників, кредиторів та забезпечення рівня ліквідності з 10.02.2009 року в ОСОБА_3 працює Тимчасова адміністрація, яку призначено Національним банком України, згідно Постанови Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 р.

Однак вказані посилання банку суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимог) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Відповідно до стст.атті 1075 ЦК України, договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно зі ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.  

Відповідно У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як вбачається зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 525 ЦК України закріплено, що оОдностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, згідно ст. 525 ЦК України, не допускається.

СЗгідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доводи директора Запорізького РУ ВАТ КБ Надра ОСОБА_4, які зазначені ним у відповіді на ім’я позивача (а.с.13), суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Статтею 56 Закону України “Про Національний банк України” встановлено, що нормативно-правові акти Національного банку України видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

На відміну від постанови Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 р., про яке йде мова у листі, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516 – зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за № 1256/8577, та є чинним по теперішній час.

Пунктом 3.3 цього Положення передбачено зобов’язання банку за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

В даному випадку, у відповідності до п.2.2 укладеного між сторонами договору банківського вкладу, строк дії договору закінчився ще 19.02.2009 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача у поверненні позивачеві вкладу є неправомірною, ВАТ ОСОБА_5 “Надра” в особі Відділення № 1 філії ВАТ КБ “Надра” Запорізьке РУ, відмовляючи позивачу в поверненні грошового вкладу з посиланням на постанову Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 р., порушив права вкладника, гарантовані чинним законодавством.

Отже, належним виконанням зобов’язання з боку відповідача є повернення депозиту та сплатиа відсотків за користування коштами в строк та в розмірі, які визначені в договорі.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути суму вкладу є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивачки про стягнення на її користь суми за час незаконного користування вкладом в розмірі 10,3 % річних, що станом на 03.09.2009 року становило 113,40 євро, суд вважає, що в задоволенні цієї вимоги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.1060 ЦК України, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.4.7 Договору № 576629 строкового банківського вкладу (депозиту) “Мій вибір”, укладеного між сторонами, у випадку, коли в день закінчення строку дії вкладу вкладник не звернувся до банку з вимогою отримання вкладу, строк дії вкладу, зазначений у п.2.2, подовжується на такий саме строк, при цьому базова процентна ставка по вкладу та бонуси, що були надані на дату укладення цього договору, встановлюються у розмірі, який визначений ставками по депозитах в рамках Пакетів послуг на дату подовження вкладу. При цьому встановлення нового розміру процентної ставки по вкладу не підпадає під випадки, зазначені у п.4.6 цього договору і тому вказаний пункт не може застосовуватись при подовженні строку дії вкладу, але за банком зберігається право переглянути встановлену після подовження дії вкладу процентну ставку на умовах, зазначених у п.4.6 цього договору.

У зв’язку з подачею позивачкою заяви про повернення їй суми вкладу 11.02.2009 року, копія якої додана до матеріалів справи /а.с.8/, суд вважає, що строк дії договору банківського вкладу між сторонами сплинув, тому ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При розгляді питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п.37 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, від сплати державного мита звільняються громадяни – за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами, грошових коштів, які були залучені до банків.

Згідно довідки ЗАТ КБ “ПриватБанк” від 17.09.2009 року, курс Національного банку України євро по відношенню до гривні склав на 17.09.2009 року: 1 євро = 11,74296 гривень. Отже, сума, яку відповідач повинен бути виплатити на користь позивача за рішенням суду, складає в гривневому еквіваленті 22471,33 грн. (1913,60 х 11,74296).

Таким чином, оскільки позивача у відповідно до п.37 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, звільнено від сплати судового збору, тому стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у сумі 224,71 грн. (1 % від суми 22471,33 грн.)

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню також сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.1058, 1060, 1061 ЦК України, Законом України “Про Національний банк України”, Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516, ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” сплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: м. Мелітополь Запорізької області, пр-т 50 років Перемоги, буд.17/1, кв.98, суму банківського вкладу (депозиту) в розмірі 1913 (одн а тисяча дев’ятсот тринадцять) євро 60 євроцентів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”

судовий збір в доход держави, в розмірі 224 (двісті двадцять чотири) гривні 71 копійка, перерахувавши їх на р/р 31412537700013 в ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач платежу місцевий бюджет м.Мелітополь, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676932, код 22090100, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, перерахувавши їх на р/р 31217259700013, код бюджетної класифікації – 22050000, ЄДПРОУ 34676932, банк: ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу – “Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Мелітопольському міськрайонному суді”.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.І.БАРАНОВ