Постанова № 65903324, 07.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2017 року № 810/1068/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Яготинського районного споживчого товариства до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

16 березня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося Яготинське районне споживче товариство (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2016 р. № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактична перевірка позивача відбулася незаконно, під час дії мораторію на її проведення, а тому податкове повідомлення-рішення за її результатами є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивач у місці здійснення своєї господарської діяльності зберігав підакцизну продукцію марковану маркою попереднього зразка з закінченим терміном придатності. Зазначив, що за таке порушення до позивача було застосовано штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 2015 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 41/95-ВР) у сумі 17000 грн 00 коп. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно. Крім того, зазначив, що мораторій на перевірки не поширюється на перевірки суб'єктів господарювання, зокрема, які реалізують підакцизний товар (а.с. 45-50).

У судовому засіданні 6 квітня 2017 р. представник позивача просив суд здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

1 червня 1999 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-11).

12 жовтня 2016 р. відповідачем було проведено фактичну перевірку магазину позивача, що розташований за адресою: м. Яготин, вул. Шевченка, 10, з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, за результатами якої 13 жовтня 2016 р. було складено акт (довідку) № 1119/10-36-40/30441567 (а.с. 30-31).

У названому акті перевірки зазначено, що перевіряючими встановлено факт реалізації пляшки лікеру "Sheridan`s" 0, 375 л, 15,5% об., по ціні 315 грн 00 коп., термін придатності два роки, дата виготовлення 25 вересня 2013 р., яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка ААБХ000089 09/13 2, 877 рн. (а.с. 30 на звороті).

24 жовтня 2016 р. відповідачем на підставі висновків названого акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у сумі 17 000 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) (а.с. 29).

У зв'язку з тим, що позивач вважає назване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України № 481/95-ВР.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481/95-ВР.

Згідно з вимогами абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а

марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Відповідно до вимог абз. 15 ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 17 названого Закону виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 грн.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, під час перевірки господарської одиниці позивача відповідачем було встановлено факт реалізації пляшки лікеру "Sheridan`s" 0, 375 л, 15,5% об., по ціні 315 грн 00 коп., термін придатності два роки, дата виготовлення 25 вересня 2013 р., яка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка ААБХ000089 09/13 2, 877 рн. (а.с. 30).

Факт реалізації пляшки названої настоянки підтверджується копією фіскального чеку від 12 жовтня 2016 р. № 0087 (а.с. 59).

У зв'язку з тим, що відповідач вважає, що названий алкогольний напій був маркований недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, чим порушено вимоги ст. 11 Закону № 481/95-ВР, ним було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 29).

При вирішенні справи судом враховано таке.

Згідно з вимогами п. 226.1 с. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до вимог п. 226.3 ст. 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Як убачається з п. 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин), наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам.

Отже, наявність марки акцизного збору є обов'язковою умовою для ввезення на митну територію України та/або продажу, зберігання алкогольних напоїв.

Згідно з вимогами пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до вимог пп. 222.1.2. п. 222.1 ст. 222 ПК України суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Як убачається з пп. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України, підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Таким чином, марка акцизного збору є підтвердженням факту оплати акцизного податку і, що така оплата здійснюється в момент придбання марок акцизного податку.

Як вже зазначалося, вимогами абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно з вимогами п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічне визначення немаркованих алкогольних напоїв міститься і в абз. 5 п. 20 Положення.

Наведене свідчить, що немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено, або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок. Відповідно і відповідальність, передбачена абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, встановлена з метою покарання за ухилення від сплати акцизного податку.

Проте, у випадку продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка відсутнє ухилення від сплати акцизного податку, оскільки ПК України визначає, що сума сплаченого акцизного збору (фактично марка акцизного збору) повинна відповідати сумі такого податку визначеній на дату розливу продукції (абз. 4 п. 226.9 ст. 226 ПК України).

Отже, марками відповідного зразка є марки, які відповідають сумі акцизного податку на дату розливу продукції.

Відповідно до вимог абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України № 481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

При цьому, алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання (абз. 6 ч. 4 ст. 11 Закон України № 481/95-ВР).

Наведене свідчить, що марки акцизного податку попереднього зразка, все одно є марками акцизного податку встановленого зразка, оскільки на дату розливу продукції така марка відповідала визначеній сумі акцизного податку.

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що відповідачем не оспорюється відповідність марки акцизного податку, що була виявлена при здійсненні перевірки позивача, сумі акцизного податку на дату розливу продукції, тому, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закон України № 481/95-ВР, алкогольний напій з такою маркою міг знаходитися в обігу.

Крім того, збіг терміну реалізації попередньо маркованої належним чином продукції не утворює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 17 Закону № 481/95-ВР.

Водночас, судом враховано, що відповідальність за продаж алкогольних напоїв після закінчення терміну придатності передбачена Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII).

Зокрема, згідно з вимогами п. 10. ч. 1 ст. 23 названого Закону за реалізацію товару, строк придатності якого минув, настає відповідальність у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається з акта перевірки, у ньому зазначено, що датою виготовлення пляшки - лікеру "Sheridan`s" 0, 375 л, 15,5% об., по ціні 315 грн 00 коп. є 25 вересня 2013 р., строк придатності - 2 роки, що також підтверджується фотокартками названого лікеру (а.с. 60-60-62, 64).

Тобто, у даному конкретному випадку позивачем було реалізовано лікер, строк придатності якого сплив 25 вересня 2015 р.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, а тому відповідальність, передбачена названою нормою, була застосована до позивача неправомірно.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

Наведене свідчить, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 відповідачем було винесено протиправно, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 24 жовтня 2016 р. № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Яготинського районного споживчого товариства судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.