Постанова № 65903297, 05.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р. Справа №805/1311/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі Кочетові В.К.,

за участю

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Торецьквугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення №0001224202 від 25.10.2016 року на суму 170грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Торецьквугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення №0001224202 від 25.10.2016 року на суму 170грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем 25.10.2016 року винесено рішення №0001224202 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яким позивачу нараховано штраф за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170,00грн. Вважає, що спірне рішення винесено відповідачем неправомірно, оскілки згідно квитанції №2 звіт позивача за червень 2016 року був доставлений до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС 08.07.2016 року з позначкою часу 09:06:05 з поміткою, що перевірку в ДФС виконано без помилок, про що наданий реєстраційний №9114562254. Проте, 20.07.2016 року через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України повідомило ДП «Торецьквугілля», що звіт за червень 2016 року не прийнято. 21.07.2016 року ДП «Торецьквугілля» вдруге відправило звіт за червень 2016 року. Згідно квитанції №2 вказаний звіт доставлений до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС 21.07.2016 року з позначкою часу 11:39:08 з поміткою, що пакет не прийнято, виявлені помилки: Звіт подано після терміну, вже є прийняті і оброблені звіти за вказаний період, та наданий реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач зауважує, що в липні 2016 року було впроваджено новий порядок формування та подання страхувальниками звіту з ЄСВ (змінені бланки, алгоритм подачі та прийняття звіту). На шлюзі прийняття електронних торгів електронних звітів провадилось оновлення бази даних, що сприяло виникненню постійних збоїв у роботі програми.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позову, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В матеріалах справи наявні заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що за результатами проведеної камеральної перевірки ДП «Торецьквугілля» з питань своєчасного подання звітності з ЄСВ встановлено порушення підприємством строків подання звіту за червень 2016 року. так, вказаний звіт підприємством було подано з порушенням передбачених законом строків, оскільки 08.07.2016 року відповідно до квитанції №2 до звітів пакет документів не прийнято. Зазначає, що звіт за червень 2016 року підприємством позивача без помилок було подано тільки 16.08.2016 року (реєстраційний номер НОМЕР_2). Таким чином, відповідно до приписів Інструкції №233 датою подання ДП «Торецьквугілля» звіту за червень 2016 року є 16.08.2016 року, у звязку з чим вважає, що спірне рішення винесено обґрунтовано.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач Державне підприємство «Торецьквугілля» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ 01.11.2005року за №33839013, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС є субєктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

25.10.2016 року відповідачем винесено рішення №0001224202 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», яким позивачу нараховано штраф за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170,00грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України спірне рішення залишено без змін.

Щодо строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративний позов, відповідно до ст. 99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, за наслідками адміністративного оскарження позивачем спірного рішення рішенням ДФС України від 10.02.2017 року №2611/6/93-93-11-02-02-25 скаргу позивача залишено без розгляду. До суду даний адміністративний позов надійшов 07.03.2017 року.

Суд зазначає, що вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На переконання суду, наслідки пропуску строку позовної давності в адміністративному процесі, підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивачем не пропущено.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (далі Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Державне підприємство «Торецьквугілля» в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обовязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 1 п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На підставі ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наказом Міністерства Фінансів України від 14 квітня 2015 № 435 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905) затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який набрав чинності 30 квітня 2015 року (далі - Порядок № 435).

В цей Порядок були внесені зміни шляхом прийняття наказу Міністерства Фінансів України від 11 квітня 2016 року № 411 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 червня 2016 року. Цим порядком передбачено формування та подання Звіту за новою формою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання Звіту за звітний період червень 2016 року має здійснюватись до 20 липня 2016 року за новою формою згідно Порядку № 435.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Торецьквугілля» згідно із Порядком № 435 подало звіт в електронній формі.

Спірним (звітним) періодом звітування є червень 2016 року і згідно п. 1 р. ІІІ Порядку №435 ДП «Торецьквугілля» сформовано Звіт за новою формою та направлено його в електронній формі, що підтверджується квитанцією №1 від 08.07.2016 року.

Згідно із п.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 10 квітня 2008 року №233, органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. до 18 год. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документу в електронному вигляді до органів ДПС до 16 год. платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Квитанцією №1 про одержання податкового документа в електронному вигляді від 08 липня 2016 року позивача повідомлено, що документ (Звіт) доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 08 липня 2016 року о 09:06:05 годині. Також повідомлено, що документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів, через певний час необхідно подбати про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного звіту на районному рівні.

Квитанцією №2 про приймання податкового документа в електронному вигляді від 08 липня 2016 року позивача повідомлено, що документ (Звіт) доставлено до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, перевірку в ДФС виконано, з позначкою часу 08 липня 2016 року о 09:06:05 годині, реєстраційний номер №9114562254.

У зв'язку з отриманням 20.07.2016 року з позначкою часу 14:46 повідомлення ДФС України про неприйняття звіту підприємства за червень 2016 року позивачем вдруге 20 липня 2016 року сформовано та відправлено Звіт до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС. При цьому, відповідно до даних прямого з'єднання від 20.07.2016 року податковий орган визнав доставку документів до районного рівня 2804 СДПІ З ОВП У м.ЗАПОРІЖЖІ МГУ ДФС саме 08.07.2016 р. в 09:06:05.

Згідно квитанції № 2 про приймання податкового документа в електронному вигляді від 21 липня 2016 року з позначкою часу 11:39:08 година повідомлено, що пакет не прийнято реєстраційний №9126517847 та зазначено, що вже є прийняті і оброблені звіти за вказаний період.

Отже зазначена інформація фактично свідчить про те, що підприємством позивача раніше подавався звіт за вказаний період (червень 2016 року), який був прийнятий та оброблений, тобто саме 08.07.2016 року.

Відповідач в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що дані про направлення другої квитанції від 08.07.2016 року в електронній базі податкового органу відсутні, а тому рішення про неприйняття звіту підприємства було прийнято не 08.07.2016 року, а саме 20.07.2016 року з позначкою «пакет не прийнято». Також, відповідач вказує на те, що квитанція №2 від 08.07.2016 року, надана позивачем до суду, не відповідає ані формі, ані дійсності.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази щодо своєчасного направлення позивачем звіту до контролюючого органу (08 липня 2017 року), суд дійшов висновку, що позивачем не порушено вимоги діючого законодавства щодо подання звітності по податкового органу, а доводи відповідача про відсутність даних направлення другої квитанції від 08.07.2016 року не знайшли свого підтвердження.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що позивачем надано до суду неправдиві відомості про направлення звіту.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, суд зазначає, що вищенаведені обставини відображені в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №225/5959/16-а за позовом ОСОБА_2 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та не потребують доказування, оскільки їм надана належна правова оцінка.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення від 25.10.2016 року №0001224202 винесено відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, позовні вимоги Державного підприємства «Торецьквугілля» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Торецьквугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування рішення №0001224202 від 25.10.2016 року на суму 170грн., задовольнити повністю.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», від 25.10.2016 року №0001224202 на суму 170грн.

Стягнути зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Державного підприємства «Торецьквугілля» судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 05 квітня 2017 року.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.