Ухвала суду № 65903134, 10.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 квітня 2017 року 804/2359/17

Суддя Дніпропетровського адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа Камянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2017 Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа Камянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, про стягнення суми податкового боргу.

До адміністративного позову представником фіскальної служби подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, на обґрунтування якого позивач посилається на відсутність фінансування Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 600,00 гривень.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається наступне.

Адміністративний позов органу Державної фіскальної служби України є об'єктом справляння судового збору. Для визначення ставки судового збору використовується ставка, встановлена за подання позовної заяви, в даному випадку - майнового характеру.

Чинним законодавством передбачено можливість відстрочення сплати судового збору для особи, що звертається до суду. При цьому, вказане є правом, а не обов'язком суду. При вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, які мають бути підтверджені належними доказами. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Заявником не надано до позовної заяви належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють відстрочення сплати судового збору. Крім того, податковим органом не обґрунтовано та не підтверджено можливість сплати судового збору в майбутньому, лише в тексті клопотання про відстрочення сплати судового збору є посилання на відсутність коштів на відповідних рахунках позивача.

Таким чином, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки окрім іншого, фінансування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору здійснює Кабінет Міністрів України. Оскільки скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо сплати судового збору, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Наведені в клопотанні аргументи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки доказів звернення до відповідних органів щодо вирішення питання про виділення додаткових асигнувань для оплати судового збору та відмови у виділенні грошових коштів на відповідні видатки, заявником не надано.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 88, 106, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа Камянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2