Ухвала суду № 65900628, 30.03.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4568/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Астахової О.О.

при секретарі Наумовій О.С.

з участю прокурора Ладного І.О.,

захисника Свєтлічного І.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Кравчука Сергія Васильовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, відстороненого від посади начальника відділу по роботі з учасниками антитерористичної операції та членами їх сімей Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в/ч, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу прокуратури м. Києва Кравчук С.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури м. Києва Ладним І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що третім слідчим відділом прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000305 від 09.03.2017 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Проведеним розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2017 року ОСОБА_5 вирішив придбати у місті Києві особисте житло, а саме квартиру, у зв'язку з чим, він звернувся за допомогою у пошуку квартири до брокера ОСОБА_6 У подальшому, в ході особистої зустрічі, яка відбулась зранку 21.02.2017 року, в приміщенні ТЦ «Променада Центр», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Овруцька, 18, ОСОБА_6 повідомила, що у неї є знайомий на ім'я «Валера» в Печерській РДА, який допомагає отримувати пільгові квартири. Того ж дня, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_6 домовилась зі своїм знайомим з Печерської РДА про зустріч за адресою: АДРЕСА_4.

Приблизно о 12 годині 21.02.2017 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під'їхали до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, в якому знаходиться управління праці та соціального захисту населення РДА Печерського району м. Києва, де до них вийшов начальник відділу по роботі з учасниками антитерористичної операції та членами їх сімей управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 Відразу після цього, ОСОБА_6 поїхала у власних справах.

У подальшому, під час розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 про свій намір придбати у місті Києві особисте житло, а саме квартиру. В цей час, у ОСОБА_2 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману в особливо великих розмірах.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_5 в особливо великих розмірах шляхом обману, ОСОБА_2 повідомив останньому про існування кооперативу «Наш Дім», який отримує від ТОВ «Укрбуд Девелопмент» декілька квартир 2-х та 3-х кімнатних в ЖК «Герцен Парк», розташованому за адресою: АДРЕСА_5 зазначивши при цьому, що ОСОБА_5 зможе придбати 3-х кімнатну квартиру за пів ціни, а саме: 40 000 доларів США завдяки включення його до складу вказаного кооперативу «заднім числом», на що останній погодився.

При цьому, в дійсності ОСОБА_2 не планував вживати будь-яких дій щодо вирішення питання по набуттю права власності ОСОБА_5 на квартиру в ЖК «Герцен Парк» в Шевченківському районі в місті Києві.

У подальшому, в період з 21.02.2017 року по 27.03.2017 року у ході неодноразових зустрічей та телефонних розмов, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_5 в особливо великих розмірах шляхом обману, неодноразово запевняв ОСОБА_5 про можливість придбання останнім квартири у ЖК «Герцен Парк», розташованому за адресою: АДРЕСА_5. Крім того, в ході вказаних розмов ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 про відсутність раніше обумовленої суми грошових коштів, а саме: 40 000 доларів США, у зв'язку з чим останній, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повідомив ОСОБА_5 про можливість придбання у власність 2-х кімнатної у тому ж житловому кооперативі за грошові кошти в розмірі 30 000 доларів США, на що останній погодився. При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обумовили, що грошові кошти передаватимуться у національній грошовій валюті - гривні та узгодженому курсу: 27 гривень за 1 долар США.

Після цього, 28.03.2017 року, приблизно о 14 год. 35 хв., начальник відділу по роботі з учасниками антитерористичної операції та членами їх сімей управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні розважального закладу «Шутерс», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Московська, 22, доводячи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 в особливо великих розмірах шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 810 000 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, за нібито сприяння в набутті права власності останнім квартири в житловому комплексі «Герцен Парк» в Шевченківському районі в місті Києві.

Після отримання грошових коштів ОСОБА_2 було затримано слідчим прокуратури міста Києва на місці вчинення злочину.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

28.03.2017 року ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення злочину.

29.03.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними доказами, зокрема: заявою ОСОБА_5 та його показаннями викладеними в протоколах допитів свідка; показаннями свідка ОСОБА_7; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.03.2017 року; протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України; протоколами проведених обшуків від 28.03.2017 року; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Злочин, вчинений ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

У клопотанні слідчого вказано, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, свідків, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для нього показань та наявні інші ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування підозрюваного ОСОБА_2 під вартою зможе забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов'язків, та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив його задовольнити, виходячи із обставин, якими воно обґрунтовується, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_2 не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечить у повній мірі дієвості кримінального провадження.

Захисник - адвокат Свєтлічний І.В. заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що клопотання слідчого та підозра у вчиненні злочину ОСОБА_2 не обгрунтована, просив врахувати його стан здоров'я, те, що підозрюваний являється інвалідом війни, на його утриманні перебувають дружина та дитина, які мають тяжкі захворювання, повідомив, що підозрюваний має постійне місце проживання в м. Києві, стійкі соціальні зв'язки, постійний заробіток, а тому можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні третього слідчого відділу прокуратури міста Києва знаходиться кримінальне провадження № 42017100000000305 від 09.03.2017 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

28.03.2017 року (час фактичного затримання о 14 год. 34 хв. ) ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення злочину.

29.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.03.2017 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 28.03.2017 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 28.03.2017 року; протоколом затримання ОСОБА_2, протоколами проведених обшуків від 28.03.2017 року.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У судовому засіданні прокурором доведені обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Тобто, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на підставі наданих доказів, оцінюючи обставини, слідчий суддя приймає до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, те що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві, єінвалідом війни, на його утриманні перебувають колишня дружина та дитина, які мають тяжкі захворювання, характеризується позитивно, має відзнаки та державні нагороди, працює, а отже має міцні соціальні зв'язки та стабільне джерело прибутку, а також недоведеність слідчим, прокурором того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів недостатній для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховано особу підозрюваного, з урахуванням чого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування відносно останнього запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення, а тому доводи захисника щодо необґрунтованої підозри слід визнати безпідставними.

На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Кравчука Сергія Васильовича - залишити без задоволення.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, відстороненого від посади начальника відділу по роботі з учасниками антитерористичної операції та членами їх сімей Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, в/ч, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

1) прибувати до слідчого Дніпровського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за першою вимогою;

2) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3) З 20 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин не залишати місце постійного проживання - квартиру № 112, будинку, 5 по вул. Градинська у м. Києві без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Виконання зазначених обов'язків покласти на ОСОБА_2 строком на 60 діб.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_2 негайно в залі суду.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного .

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя