Ухвала суду № 65900535, 07.04.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6972/17

Провадження №: 1-кп/752/628/17

У Х В А Л А

07.04.2017 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

суддів Валігури Д.М., Рудика І.В.

при секретарі Михальчуку М.І.

за участю прокурора Стороженка С.В.

представника цивільного позивача ОСОБА_1

захисника Матвєєва О.О.

обвинуваченого ОСОБА_3,

провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2017 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України.

В ході підготовчого судового засідання у даному кримінальному провадженні представник публічного обвинувачення - прокурор Стороженко С.В. зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає, а тому просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Крім того прокурор Стороженко С.В. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, встановлені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, а також може незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, а також знищити або сховати речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження.

Представник цивільного позивача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Матвєєв О.О. заперечував проти призначення кримінального провадження за даним обвинувальним актом до судового розгляду, посилаючись на те, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки постанова прокурора про визначення підслідності даного кримінального провадження є незаконною. Проти клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу тримання під вартою також заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_3 також заперечував проти призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме те, що у ньому не в повній мірі відображені його анкетні дані. Проти клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу тримання під вартою також заперечував, оскільки він не вчиняв інкримінований йому злочин.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд надходить до наступних висновків.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, а саме в тому, що він будучи службовою особою - начальником управління активних операцій Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт», зловживаючи своїм службовим становищем, у співучасті з невстановленими досудовим розслідуванням особами в період часу з червня 2014 року по січень 2015 року розтратив майно Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» шляхом видачі кредитів ряду підконтрольних суб'єктів господарської діяльності без реальної можливості їх повернення на загальну суму 476 760 215 грн.

Вказані дії ОСОБА_3 були кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України як співучасть у розтраті чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Згідно ст. 32 ч. 1 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт», розташованого адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 42, отримав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб підроблені документи, необхідні ряду суб'єктів господарської діяльності для отримання кредитів, однак кримінальне правопорушення, передбачене ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, охоплюється рядом умисних злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3 у співучасті з невстановленими досудовим розслідуванням особами, місце вчинення яких в обвинувальному акті не зазначено.

На підставі викладеного, оскільки з даного обвинувального акту неможливо встановити місце вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, як закінченого складу злочину у вигляді розтрати чужого майна, а досудове розслідування даного кримінального провадження було закінчено Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, тобто в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд надходить до висновку про необхідність направлення даного обвинувального акту до Апеляційного суду міста Києва для вирішення питання підсудності даного кримінального провадження Шевченківському районному суду міста Києва.

Так, вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке віднесене кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів, відсутність у обвинуваченого будь-яких сталих соціальних та родинних зв'язків, а також відсутність у нього зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання на території України, а тому надходить до висновку про те, що на даний час обставини, які слугували підставою для обрання та продовження йому саме такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не відпали, оскільки у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, враховуючи також те, що стороною захисту не надано в розпорядження суду будь-яких доказів на підтвердження належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3, у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, окрім такого виняткового, як тримання під вартою, суд надходить до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. ст. 182 ч. 5 п. 3, 331 КПК України задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 днів та визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу, що становить 30 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, а саме - не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання суду, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Керуючись ст. 314 ч. 3 п. 4 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Направити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, до Апеляційного суду м. Києва для вирішення питання підсудності даного кримінального провадження Шевченківському районному суду м. Києва.

Клопотання представника публічного обвинувачення - прокурора Стороженка С.В. - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_3 продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.06.2017 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу в межах, що становить 30 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 48000000 (сорок вісім мільйонів) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, за наступними реквізитами: одержувач ВДК у Голосіївському районі міста Києва, банк одержувач - УДК у м. Києві, р/р 37316001004844. МФО 820019, призначення платежу - застава, код ЄДРПОУ 02896756.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання суду, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО №13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.С. Первушина

Судді Д.М. Валігура

І.В. Рудик