Рішення № 65899648, 03.04.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8212/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі - Корнійчук А.В.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Богдан Авто-Рівне» про захист прав споживача, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до до ТзОВ «Богдан Авто-Рівне» про захист прав споживача.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.05. 2016 року було здійснено комп'ютерну діагностику автомобіля марки SUBARU FORESTER держ. номер НОМЕР_1 в ході якої було виявлено та рекомендовано замінити кисневий датчик номер 2 та зазначено його маркування 22641 А А 480, про що було складено акт виконаних робіт №РН-0000928 від 23.05.2016 року.

За дану послугу було сплачено 215.76 грн.

6.06.2016 року він придбав рекомендований кисневий датчик за вказаним маркуванням 22641АА480 вартістю 3000 грн.

10.06.2016 року на СТО «БОШ СЕРВІС» зазначений датчик був замінений, однак під час проведення ремонтних робіт по заміні даного датчика було встановлено що датчик за маркуванням №22641 АА480 не підлягав заміні, а необхідно було замінити кисневий датчик за іншим маркуванням. Крім того, було встановлено, що на вказаному датчику №1 зірвана різьба, що свідчить про втручання відповідача у його роботу та зчитування його маркування.

Вважає, що відповідач, як виконавець послуги (діагностика автомобіля) надав йому недостовірну, неналежну інформацію щодо заміни кисневого датчика №2 який підлягав заміні, а саме вказав неправильний № маркування датчика.

В результаті неналежно наданої послуги, а саме проведення діагностики автомобіля та зазначення в акті виконаних робіт недостовірної, неналежної інформації ним був придбаний товар ( кисневий датчик 22641 АА 480) який не підлягав заміні, оскільки він немає необхідних для автомобіля властивостей по заміні кисневого датчика №2, чим спричинено йому матеріальний збиток.

Розмір заподіяних збитків складається: вартість придбаного датчика - 3000 грн., вартість діагностики - 215,76 грн., вартість робіт по заміні датчика №1, який не підлягав заміні - 171 грн.

Також згідно з положеннями п.5 ч.І ст.21 вказаного Закону "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Відповідно до ч 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В результаті протиправних дій відповідача було порушено його право, як споживача, та завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях у вигляді негативних переживань через неможливість своєчасно провести заміну зіпсованого датчика № 2, неможливість використовувати автомобіль за призначенням, необхідності докладання додаткових зусиль для повернення сплачених за непотрібний товар коштів. Розмір спричиненої моральної шкоди оцінює у 3000 грн.

Просив стягнути з ТзОВ «ОСОБА_3 Рівне» на його користь 3386,76 гривень заподіяних збитків, 3000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди та витрати за надання правової допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов в межах доводів позовної заяви, просив задовольнити позов повністю. Пояснив, що виконавець послуг по компютерній діагностиці ТзОВ Богдан Авто-Рівне» в особі свого працівника ОСОБА_4 надав йому неналежні послуги, оскільки працівник, який перебував у трудових відносинах з відповідачем в акті від 23.05.2016р. особисто написав маркування датчика № 2 - «22641АА480», що не відповідає маркуванню датчика № 2.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав.

Підтримав подані до суду письмові заперечення.

Так, відповідно до заперечень за результатами діагностичних робіт було виявлено причини того, що «засвітився індикатор несправності двигуна на панелі приладів», а саме пропоновано «замінити кисневий датчик №2», складений ОСОБА_5 виконаних робіт №РН-0000928 від 23 травня 2016 року .

Позивач відмовився усувати «засвітився індикатор несправності двигуна на панелі приладів» шляхом «замінити кисневий датчик №2» у Сервісному центрі Відповідача та залишив Сервісний центр Відповідача разом із транспортним засобом Subaru Forester державний номер ВК 9800АО .

16 червня 2016 року Позивач звернувся до Відповідача із Заявою №б/н від 16.06.2016 року, вх. №15 від 16.06.2016 року, з проханням повернути витрати. Із інформації, що в неї міститься, неможливо з'ясувати обставини. Відповідно Позивачу було запропоновано врахувати під час наступного звернення та нагадано адреса, часи роботи та телефони Відповідача, про що відправлений лист вих. 48 від 22 червня 2016 року .

Діагностика автомобіля позивача була проведена, та встановлена неполадка датчика № 2, який необхідно було замінити, проте позивач від послуг заміни датчика відмовився, тому позов в частині повернення сплачених коштів за діагностику є необґрунтованим.

Вважають, що відповідач не заподіяв Позивачу й позадоговірної шкоди, не заподіяв взагалі ніяких збитків.

Із наданих Позивачем матеріалів вбачається, що Позивач придбав кисневий датчик №1, а потрібно було придбати кисневий датчик №2, що кисневий датчик 1 був встановлений ОСОБА_6 у приміщені СТО «БОШ СЕРВІС». Але, квитанція за №А 901 від 06.06.2016 року не містить тотожніх ідентифікаційних відомостей із ОСОБА_5 виконаних робіт . Також, до позовної заяви наданий акт виконаних робіт від 16.06.2016 за № Па-К-000000000002232, у той час як у позовній заяві йдеться посилання на акт виконаних робіт від 18.06.2016 за № Па-К-000000000002232 .

Із наданих матеріалів вбачається, що Відповідач є неналежним через те, що збитків Позивачу не заподіював. Тому позовна вимога Позивача до Відповідача про стягнення матеріальної шкоди є необгрунтованою, для задоволення позовної вимоги немає ні юридичних ні фактичних підстав.

Також вважають, що не підлягає до задоволення позов в частині стягнення моральної шкоди. Із взаємовідносин між Позивачем та Відповідачем не вбачається, не з'ясовується які саме права, свободи чи інтереси Позивача порушені, невизнані або оспорюються Відповідачем. Відповідач здійснює статутну діяльність відповідно діючого Законодавства України, у відношеннях між Відповідачем та Позивачем присутня лише правомірна поведінка Відповідача, відсутні будь-які порушення прав Позивача, що призвели до моральних страждань Позивача.

Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухаши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково.

Відповідно до Положень ч.І ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації про продукцію,що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи(послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до п.4 ч. З ст. 10 Закон України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати зокрема відшкодування завданих йому збитків.

Згідно з ч.2 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Судом встановлено, що 23.05. 2016 року було здійснено комп'ютерну діагностику автомобіля марки SUBARU FORESTER держ. номер НОМЕР_1 в ході якої було виявлено та рекомендовано замінити кисневий датчик номер 2 та зазначено його маркування 22641 А А 480, про що було складено акт виконаних робіт №РН-0000928 від 23.05.2016 року.

За надані послуги: технологічна мийка автомобіля вартістю 24,80 грн., компютерна діагностика автомобіля 155 грн. = 179,80 грн. + ПДВ 35.96 грн., а всього - 215.76 грн., які згідно квитанції від 23.05.2016р. були внесені власником автомобіля ОСОБА_7

З зазначеного акту вбачається, що в ході виконання діагностики було виявлено : заміна кисневого датчика № 2 (запис вчинений на компютері) та дописано виконавцем ОСОБА_4, який перебував на той час у трудових відносинах з ТзОВ «Богдан Авто-Рівне» та виконував трудові обовязким, вручну маркування датчика 22641 АА 480», що підтверджується оглянутими судом заявами ОСОБА_4 на імя директора ТОВ Богдан-Авто-Рівне», наданими відповідачем для проведення експертизи.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який станом на 23.05.2016р. перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Богдан-Авто-Рівне», 23.05.2016р. проводив компютерну діагностику автомобіля марки SUBARU FORESTER держ. номер НОМЕР_1, за результатом якої ним був складений акт виконаних робіт №РН-0000928 від 23.05.2016 року. Підтвердив, що підписи на акті його, проте він не впевнений, що маркування датчика № 2 , яке зазначене як 22641АА480, виконане ним власноручно. Погодився на проведення почеркознавчої експертизи.

Так, відповідно до висновку експерта № 1.1-214/16 від 16.11.2016р., проведеного на виконання ухвали Рівненського міського суду від 27.09.2016р., рукописний запис: «22641 АА 480» на зворотній стороні в рядку : «замінити кисневий датчик №2 » в акті виконаних робіт № РН-0000928 від 23.05.2016р. виконаний ОСОБА_4.

6.06.2016 року ОСОБА_1 придбав через інтернет-магазин рекомендований кисневий датчик за вказаним маркуванням 22641АА480 вартістю 3000 грн, які переказав на рахунок ОСОБА_5, р\р 5169332402330818.

Намагання позивача щодо позасудового врегулювання спору з відповідачем, не дало бажаних результатів, що підтверджується оглянутими судом листами відповідача від 16.08.2016р., 26.08.2016р.

Доводи відповідача про те, що в даних правовідносинах юридична особа неналежний відповідач є безпідставними, оскільки надані послуги, по діагностиці автомобіля, здійснювалися не в приватному порядку, а в межах виконання трудових обовязків ОСОБА_4, як працівником відповідача, який є юридичною особою.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в наслідок неправомірних дій ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Богдан Авто-Рівне» , які виразились в допущенні помилки при зазначенні маркування датчика № 2 - «22641АА480» , що призвело до придбання датчика вартістю 3000,00 грн. за вказаним маркуванням, який є маркуванням датчика № 1, і який не був пошкоджений, а відтак і не підлягав заміні. Між діями ОСОБА_4 та наслідками, завданими збитками, є причинно-наслідковий звязок.

У статтях 60, 61 ЦПК встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу доказування між сторонами.

Згідно з положенням, передбаченим ст. 60 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов'язків доказування.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів, насамперед, слід віднести: чи мало місце придбання продукції (замовлення послуги); чи надавалась інформація про товар (послугу) і яка саме; відомості про властивості товару та відповідність їх потребам споживача та вимогам встановлених нормативів; чи мало місце використання товару; чи мало місце заподіяння шкоди, що завдана життю, здоров'ю або майну споживача.

Відповідач як надавач послуги по діагностиці автомобіля у судовому засіданні

не довів обставини, котрі звільняли його від відповідальності за неналежне виконання обов'язків з надання інформації щодо заміни несправного датчика..

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року№ 1023-ХІІ з наступними змінами (далі: Закон № 1023), який встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Так, у цьому Законі термі «виконавець » - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

З огляду на те, що послуги, згідно акту виконаних робіт № РН-0000928 від 23.05.2016р. у виді технологічної мийки автомобіля, компютерної діагностики , були надані замовнику, претензій до якості наданих послуг у замовника немає, тому суд прийшов до висновку, що вимога в частині повернення зазначених коштів в сумі 215,76 грн. до задоволення не підлягає.

Також судом встановлено, що 10.06.2016 року на СТО «БОШ СЕРВІС» придбаний датчик був замінений, однак під час проведення робіт по заміні даного датчика було встановлено що датчик за маркуванням №22641 АА480 не підлягав заміні. Вартість робіт по заміні датчика становила 119,70 грн. згідно акту виконаних робіт №Па-К-000000000002232 від 16.06.2016р.

Суд прийшов до висновку, що вимога в частині стягнення витрат, понесених на встановлення датчика ПП ОСОБА_6 до задоволення не підлягає, оскільки вини відповідача в тому, що була проведена заміна не пошкодженого датчика №1 на придбаний, як датчик № 2 з помилковим маркуванням датчика № 1, відповідача не встановлено.

Таким чином, оцінивши в сукупності достовірно встановлені судом докази, суд прийшов до висновку, що позовна заява в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково, та стягнення з відповідача 3000,00 грн. на користь позивача в рахунок відшкодування завданих збитків.

Згідно пункту 5 ст.4«Права та обов'язки споживачів »Закону України «Про захист прав споживачів»визначено право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Суд прийшов до висновку, що позовна заява в частині стягнення моральної шкоди не підлягає до задоволення за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати: судовий збір в сумі 1378,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету України; 900,48 грн. оплата за експертизу здійснена позивачем згідно рахунку-фактурі № 384 від 16.11.2016р., підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного , керуючись 10, 60, 82, 88, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ТзОВ «ОСОБА_3 Рівне» (код ЄДРПОУ 37796948) на користь ОСОБА_1 заподіяні збитки в сумі 3000 (три тисячі ) грн. 00 коп. , судові витрати за проведення експертизи в сумі 900 (девятсот) грн.48 коп.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в сумі 3000,00 грн.

Стягнути з ТзОВ «ОСОБА_3 Рівне» (код ЄДРПОУ 37796948)судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.. 00 коп. в прибуток державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В.Панас