Ухвала суду № 65899463, 10.04.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/267/17

Номер провадження 2-аз/700/1/17

У Х В А Л А

10 квітня 2017 року Лисянський районний суд Черкаської області

в складі головуючої - судді Добриднюк Н.О.

при секретарі Бондарчук Т.І.

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лисянської селищної ради про визнання незаконним та скасування дії рішення №12 від 14.03.2017 року виконавчого комітету Лисянської селищної ради,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лисянського районного суду знаходиться адміністративна справа за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лисянської селищної ради про визнання незаконним та скасування дії рішення №12 від 14.03.2017 року виконавчого комітету Лисянської селищної ради.

Одночасно з адміністративним позовом позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просить зупинити дію рішення №12 від 14.03.2017 року виконавчого комітету Лисянської селищної ради, яким було заборонено продаж свиней, птиці всіх видів, їх мяса та корму по провулку Миру, на території біля мосту, а торгівлю даним видом товарів перенесено в смт.Лисянка по вул.Михайла Грушевського,41. Посилається на те, що таке рішення виконавчого комітету Лисянської селищної ради є втручанням в господарську діяльність підприємців, які здійснюють торгівлю на прилеглій до ринку території, в смт.Лисянка, в тому числі порушує права позивача на заняття підприємницькою діяльністю.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що клопотання до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд враховує, щоКодекс адміністративного судочинства Українипередбачає два способи забезпечення позову: зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборона вчинення певних дій.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, правова позиція по даному питанню висловлена впостанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Однак, проаналізувавши подане клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи позивача є такими, що не підтверджуються існуванням обставин, передбачених частиною 1статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки представником позивача у клопотанні не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також не зазначено підстав для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача. Посилання на ймовірні дії відповідача не підтверджені фактичними обставинами справи.

Також, заявником не доведено той факт, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів по забезпеченню позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та не надано жодного доказу на доведення таких обставин та підстав.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями117,118,122,158 - 162,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1, в інтересах позивача ОСОБА_2 до виконавчого комітету Лисянської селищної ради про визнання незаконним та скасування дії рішення №12 від 14.03.2017 року виконавчого комітету Лисянської селищної ради відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу районного суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -