Ухвала суду № 65897859, 04.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9421/16-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/1886/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 04.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

04 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб» про розірвання договору та стягнення коштів,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання договору та стягнення коштів, просила розірвати договір про сплату пайових внесків від 27 квітня 2015 року та стягнути із ОК «Заміський клуб» 1102203,83 грн., із яких вартість паю 1010250 грн., штрафні санкції 56000 грн., проценти за користування грошовими коштами 35953,83 грн. Під час розгляду справи нею подано заяву про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на будь-яке виявлене компетентними органами рухоме, нерухоме майно та грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог 1102203,83 грн., тимчасово до моменту ухвалення рішення в справі, обмежити у праві виїзду за межі України керівників та членів ОК «Заміський клуб» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2017 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову частково задоволено, оголошено заборону відчуження зареєстрованого на праві власності рухомого та нерухомого майна, що належить ОК «Заміський клуб», та накладено арешт на грошові кошти ОК «Заміський клуб» в межах суми 1114203,83 грн.

Відповідач ОК «Заміський клуб», не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2017 року. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що судом не враховано факт часткового визнання позову відповідачем, разом із тим з матеріалів справи чітко вбачається визнання ОК «Заміський клуб» вимог щодо розірвання договору, оскільки кооперативом було виключено позивача з членів кооперативу, і її пай підлягає поверненню впродовж двох років. Ухвала про забезпечення позову порушує права кожного з 142 членів кооперативу, оскільки кожен член кооперативу або вніс свій пай, або продовжує вносити, кооператив приймає пай та організовує будівництво, після введення обєктів будівництва в експлуатацію передає членам кооперативу заброньоване за ними житло в приватну власність, накладення заборони на рахунок кооперативу призведе до неможливості виплачувати працівникам кооперативу заробітну плату, оплату вартості будівельних матеріалів та послуг підрядних організацій, внаслідок чого всі будівництво буде зупинено. Кооператив не зможе передавати своїм членам заброньоване за ними житло, чим спричинить порушення строків будівництва, та застосування до кооперативу з боку членів штрафних санкцій за порушення строків будівництва та невиконання умов договору. Також арешт рахунку кооперативу позбавить можливість здійснювати розрахунки за спожиті комунальні послуги, і обєкти кооперативу відключать від постачання світла, води тощо.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив із того, що у суду відсутні відомості про те, що на рахунках відповідача є необхідна сума коштів для задоволення вимог позивача, або інше рухоме майно, за рахунок якого може бути задоволено вимоги стягувача у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, та прийшов до висновку про можливість та доцільність вжиття одночасно заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчужувати зареєстроване за відповідачем на праві власності рухоме та нерухоме майно, а також накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову.

Проте, колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивачем було подано позов про розірвання договору про сплату пайових внесків від 27 квітня 2015 року, укладеного із відповідачем, та стягнення із відповідача на свою користь вартості паю у розмірі 1010250 грн., штрафних санкцій у розмірі 56000 грн. та процентів за користування грошовими коштами у розмірі 35953,83. За змістом заяви, підставою для звернення до суду є те, що після повної та своєчасної сплати позивачем вартості приміщення їй було видано довідку про повну оплату пайових внесків від 15 жовтня 2015 року, однак станом на момент подання позову будівництво не завершено, обєкт в експлуатацію не зданий, приміщення позивачу не передано, що позивач вважає істотним порушенням договору, в звязку із чим у останньої виник намір розірвати договір та повернути належним чином сплачені пайові внески. Позивач здійснила декілька спроб розірвати договір в позасудовому порядку, однак у відповідь на останній її лист відповідача листом від 01 листопада 2016 року повідомив, що готовий повернути пай, але не у тому порядку і не на тих підставах, які пропонувала ОСОБА_2 Разом з тим, ніяких пропозицій щодо графіку повернення коштів та сум, вказаний лист, окрім пропозиції активувати раніше надіслану банківську картку, не містив, що є відмовою від нової пропозиції розірвати договір, з урахуванням побажань відповідача розстрочити виплату паю. Крім того, така відповідь відповідача не може бути розцінена, як нова пропозиція про розірвання договору в порядку ст. 646 ЦК України, оскільки не містить істотних умов договору, зокрема строків повернення паю.

В заяві про забезпечення позову позивач вказував, що відповідач не є добросовісним забудовником, оскільки затягує строк виконання зобовязань за договором про сплату пайових внесків у обслуговуючому кооперативі на один рік та пять місяців, що є істотним порушенням умов договору. Крім того, позивач неодноразово намагалася розірвати договір у позасудовому порядку та повернути сплачений пай без застосування штрафних санкцій та будь-якого виду шкоди, йдучи назустріч відповідачу щодо побажань стосовно розстрочки повернення паю, однак голова правління відповідача під різними приводами незаконно ухилявся від виконання зобовязань, передбачених договором та статутом. Крім того, повноцінними членами кооперативу, тобто єдиними особами, які мають право впливу на поточну фінансово-господарську діяльність відповідача, є три особи. Отже, у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а саме члени та керівник відповідача намагатимуться продати наявні активи та виїхати за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності за можливими фактами шахрайства та умисного невиконання рішення суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони відчуження зареєстрованого на праві власності рухомого та нерухомого майна відповідача і накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, оскільки позивач претендує на повернення вартості внесеного паю, а у разі задоволення позовних вимог позивач матиме право звернення стягнення даних сум із відповідача, однак висновків щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами судом не зроблено.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ОК «Заміський клуб» є 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель», а рішенням ДПІ у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві від 27 травня 2014 року № 36 ОК «Заміський клуб» внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Разом із тим судом першої інстанції не перевірено, чи не перешкоджатимуть вжиті заходи забезпечення позову господарській діяльності відповідача і чи накладення арешту на грошові кошти на рахунку кооперативу не призведе до неможливості здійснювати необхідні поточні фінансові операції, в тому числі оплату спожитих комунальних послуг, виплату заробітної плати працівникам кооперативу, оплату вартості будівельних матеріалів та послуг підрядних організацій.

При цьому судом першої інстанції не було зясовано обсяг майна відповідача, на яке може бути накладено арешт в межах суми позову без втручання в господарську діяльність ОК «Заміський клуб», що є менш обтяжливим способом і враховує інтереси як позивача, так і відповідача, та співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2017 року не можна вважати законною та обґрунтованою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Заміський клуб»задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_6