Постанова № 65896313, 10.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/680/17 Провадження №33/773/329/17 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року місто ОСОБА_1

Суддя Апеляційного суду Волинської області Лівандовська-Кочура Т.В. з участю представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючу, РНОКПП НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 34 кг чаю «Akbar Do Shazal Tea» в 68 пачках загальною вартістю 11701,44 гривень.

Крім того, провадження у справі щодо ОСОБА_3 за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у звязку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС України 120 (сто двадцять) гривень витрат по справі на зберігання товарів.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору).

ОСОБА_3,слідуючи 13 лютого 2107 року з ОСОБА_5 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС пасажиром автомобіля «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_2, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи обмежені згідно із ст.378 МК України та постановою КМ України від 21.05.2012 року №434 до ввезення в такій кількості 34 кг чаю «Akbar Do Shazal Tea» в 68 пачках загальною вартістю 11701,44 гривень чим вчинила лаза встановленою формою вказаний товар, який згідно ч. 2 ст.374 МК України підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

В поданій апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 зазначає, що суддя першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Покликається на те, що ОСОБА_3 не задекларувала за встановленою формою товар, який згідно ч.2 ст.374 МК України підлягав обовязковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимогам ст.ст. 366, 374 МК України смугу руху «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій, а тому вважає, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 472 МК України. Просить постанову судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_3 визнана винною у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України та накласти стягнення в межах санкції даних статей.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справипро адміністративне правопорушення, заслухавши представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_3А ОСОБА_4, який заперечив проти апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, в апеляційній скарзі заступника начальника митниці не оспорюється.

Також суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор" товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_3 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

В протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_3 не розкрито обєктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суддею першої інстанції обґрунтовано враховано ч.6 ст.366 МК України, згідно якої, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації, а тому посилання в апеляційній скарзі та протоколі про порушення митних правил на те, що ОСОБА_3, «слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», вчинивши декларування шляхом вчинення дій, не задекларував за встановленою формою вказаний товар», є безпідставним.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю зелений коридор повідомив працівника митниці про наявний товар, тобто вчинив усне декларування цього товару.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 заявила усно про наявність у нього товару, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суддя першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обовязковому декларуванню.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.

ОСОБА_3 допустила порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.

В поданій апеляційній скарзі доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, апелянт не навів.

На підставі наведеного, вважаю, що суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі заступника начальника Волинської митниці, не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 16 березня 2017 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя