Постанова № 65896248, 10.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/156/17 Провадження №33/773/304/17 Суддя в 1 інстанції: Лозицький С. О. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою суду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працючого, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 320 грн. судового збору.

ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 04 лютого 2017 року о 17 год. 00 хв. по вул. Центральній в с. Заліси керував мотоблоком ЗУБР, перебуваючи в стані алкогольного спяніння. При цьому, від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного спяніння, відмовився чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Покликається на те, що судом неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи. Заперечує факт відмови від проходження медичного огляду. Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків, а тому просить вказану постанову суду скасувати.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суддя приходить до наступного висновку.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема його визнавальними поясненнями, в яких він вину у чиненні даного правопорушення визнав, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, рапортом інспектора патрульної поліції (а.с. 2-5).

Підстав ставити під сумнів пояснення даних свідків та працівника поліції в апеляційного суду немає, не наведені такі підстави і в самій скарзі.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку освідування на стан алкогольного спяніння, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки останній добровільно відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного спяніння, на підставі чого, відносно нього і було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Більше того, сам ОСОБА_2 в протоколі вказав про те, що йому розяснено ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, з порушенням згідний, просив суворо не карати, про що свідчить його підпис.

Інші доводи скарги взагалі не підтверджені будь-якими фактичними даними.

З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Наявність на утриманні ОСОБА_2 малолітніх дітей не зменшує суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення та не дає підстав для звільнення останнього від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Тому підстав для скасування постанови суду, про що просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 17 лютого 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя