Постанова № 65892598, 10.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/907/17 Головуючий в 1 інст. Артемова Л.Г.

Провадження №33/778/254/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч. 2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., за участю ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працевлаштованого, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 копійок) в дохід держави,

В С Т А Н О В И В:

в постанові суд зазначив, що 09.02.2017 року, о 03 годині 55 хвилин, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, по вул. Фортечній, біля буд. № 88 в м. Запоріжжі, у стані наркотичного спяніння, що підтверджується актом медичного огляду № 587, виданим 09.02.2017 року КУ «Запорізький обласний наркологічний диспансер» Запорізької обласної ради. Медичний огляд проводився у звязку із виявленими у водія ОСОБА_2 ознаків наркотичного спяніння, а саме: розширені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідість, підвищена жвавість та рухливість ходи. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, шляхом евакуації автомобілю на штрафмайданчик. Зазначеними діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказує на порушення судом, під час розгляду справи, вимог ст.ст. 256, 266, 268, 272, 278, 280, 283 КУпАП, оскільки справу розглянуто без всебічного з'ясування обставин, без належного дослідження доказів та надання їм оцінки. Зазначає, що висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які належні і допустимі докази його вини.

Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на скасуванні постанови суду першої інстанції, перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, які викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, цих вимог закону не дотримався.

Так, не зважаючи на невизнання своєї вини в судовому засіданні ОСОБА_2, суд не перевірив його заяву про те, що автомобілем він не керував, не допитав свідків, окремо працівників поліції та тих, на кого посилався ОСОБА_2

При цьому, роблячи висновок про доведеність вини ОСОБА_2, суд в своїй постанові лише послався нате, що в судовому засіданні було відтворено наявний в матеріалах справи DVD-R диск із відеозаписом до протоколу БР №269063, зазначивши лише, що він нібито в повній мірі відображає обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме виявлення, фіксацію адміністративного правопорушення з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку. Але суд не розкрив його змісту.

Окрім того, суд також зазначив, що в судовому засіданні в суді першої інстації 01.03.2017 року ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не визнав, пояснив, що не керував транспортним засобом, був пасажиром, автомобілем керував його знайомий на імя Євген. Втім, зазначив, що за декілька днів до складання протоколу вживав наркотичні засоби. Належних доказів на підтвердження пояснень в судовому засіданні не надав. Зауважив, що автомобіль здійснив зупинку, оскільки були технічні несправності під час його руху.

31 березня 2017 р. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що в ніч з 8 на 9.02.2017 року вони втрьох поверталися на автомобілі «Таврія» з більярдної. Автомобілем керував його знайомий ОСОБА_4, так як сам він був у стані спяніння. Він знаходився на задньому сидінні. На вулиці Фортечній двигун автомобіля почав працювати з перебоями, автомобіль зупинився і він вийшов з автомобіля через передні двері водія, ліг під задню частину, де знаходиться біля бензобаку фільтр та бензонасос, і почав усувати неполадки. ОСОБА_4 в цей час був за кермом автомобіля і підтримував обороти двигуна. В цей час до них підїхали працівники поліції, запитали, що трапилось, запропонували йому вийти з-під автомобіля, потім-надати документи. ОСОБА_5 почав скандалити з працівниками поліції, доказувати їм, що вони наш автомобіль не зупиняли, що ми стояли і ремонтували автомобіль. ОСОБА_4 в цей час зник. Він, ОСОБА_2, пояснив працівникам поліції, що автомобілем він не керував, зателефонував ОСОБА_4, той приїхав на таксі, але працівники поліції на медогляд направили його, хоча, коли ОСОБА_4 знову поїхав, схаменулися і сказали, що потрібно було провірити на Драгері і ОСОБА_4.

В суді апеляційної інстації свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, надав водійське посвідчення за № ВАЕ644153, яке видане 02.03.12 року, та пояснив, що в ніч на 09.02.2017 року вони втрьох поверталися на автомобілі «Таврія» з більярдної, автомобілем керував він, оскільки ОСОБА_2 був в стані спяніння. На передньому пасажирському місці знаходився ОСОБА_5, а ОСОБА_2-на задньому. По дорозі двигун автомобіля почав глохнути, а тому ОСОБА_2 вийшов з автомобіля через передні двері водія, щоб усунути неполадки в топливній системі, а він підтримував обороти двигуна. В цей час до них підїхали працівники поліції, запитали, що трапилося. ОСОБА_2 в цей час знаходився позаду під автомобілем і усував пошкодження. Коли з працівниками поліції почався словесний скандал, він злякався і пішов з місця стоянки автомобіля, оскільки в більярдній випив кружку світлого пива. Пізніше йому зателефонував ОСОБА_2 і він приїхав на таксі на місце, але йому сказали, що від нього нічого не потрібно і він поїхав додому.

Свідок ОСОБА_5 надав аналогічні пояснення, при цьому зауважив, що він говорив працівникам поліції, що ОСОБА_2 не керував автомобілем, але його не слухали.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП фактичні дані по справі встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів, відеозаписом та іншим.

Із дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису із нагрудної камери поліцейського, не вбачається саме фіксації керування автомобілем ОСОБА_2 Із відеозапису видно, що о 03 год. 54 хв. 47 сек. до автомобіля, який не рухався, підійшов поліцейський і запитав, що трапилось. ОСОБА_2 в цей час знаходився позаду автомобіля внизу. Поліцейський запропонував йому піднятися і запитав, що він хоче там знайти. ОСОБА_2 пояснив, що він купив бензонасос за 950 грн. і хоче його прикрутити. Після цього поміж ОСОБА_2 та його пасажирами, з однієї сторони, та поліцейськими, з другої сторони, починається словесний спір, в ході якого ОСОБА_2 та його пасажири стверджують, що поліцейські їх автомобіль не зупиняли, автомобіль зламався і вони зупинилися, при цьому ОСОБА_2 стверджував, що водій автомобіля не він.

07 квітня 2017 р. в суді апеляційної інстанції допитаній в якості свідка поліцейський ОСОБА_6 пояснив, що він бачив, що коли автомобіль зупинився, то зі сторони водія з автомобіля вийшов чоловік та пішов до задньої частини автомобіля і коли вони підїхали, то ОСОБА_2 заглядав під задню частину автомобіля. Він запитав, що трапилося. Нагрудною камерою не було зареєстровано моменту, коли автомобіль Таврія рухався, що ним керував ОСОБА_2 і коли останній виходив із автомобіля. Суду наданий повний відеозапис подій. В автомобілі Таврія було ще двоє пасажирів, один з яких весь час конфліктував із ними, а другий зник. Чи працював двигун автомобіля, коли вони підїхали, і чи були руки ОСОБА_2 в бензині, він не памятає. Протокол про адміністративне правопорушення було складено на ОСОБА_2 тому, що він бачив, як з передньої двері водія автомобіля виходив саме ОСОБА_2 На місці події ОСОБА_2 не визнавав того факту, що саме він керував автомобілем.

Із відеозапису також вбачається наступне. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан спяніння на місці, ОСОБА_2 спочатку відмовився, заявив, що підстав для його огляду немає, оскільки автомобілем він не керував. В подальшому він продув алкотестер, який показав, що ОСОБА_2О тверезий. Коли після цього поліцейський запропонував ОСОБА_2 пройти огляд у медичному закладі, той не відмовився, пояснивши, що автомобілем він не керував. При цьму, із відеозапису видно, що поліцейській, пояснюючи підстави для огляду ОСОБА_2 в лікувальному закладі, посилається на те, що якщо автомобіль був несправний, то як він міг появитися на цьому місці.

Із відеозапису також вбачається, що на протязі тривалого часу, в період з 03 год. 58 хв.07 сек. і до 05 год.17 хв., ОСОБА_2 і присутні на місці події пасажири автомобіля стверджують, що автомобілем ОСОБА_2 не керував. При цьому всі стверджують, що в автомобілі вони їхали втрьох, а 04 год.11 хв.11 сек. один із пасажирів автомобіля прямо заявив, що автомобілем керував він, а не ОСОБА_2

Із відеозапису також вбачається, що о 05 год. 17 хв. інший працівник поліції запитує поліцейського, чи є відеозапис того, як вони зупиняли автомобіль, на що слідує відповідь, що вони їхали назустріч, потім розвернулися, автомобіль зупинився і хтось поліз під машину.

Таким чином, аналіз фактичних даних, які були встановлені в суді апеляційної інстанції, свідчить про наступне.

Із дослідженого відеозапису неможливо зробити беззаперечний висновок, що автомобілем керував ОСОБА_2 Висловлювання поліцейських на місці події щодо керування ОСОБА_2 автомобілем ґрунтуються на припущеннях.

Працівник поліції свідок ОСОБА_6 пояснив в суді, що на відеозаписі не зареєстровано того моменту, коли ОСОБА_2 керував автомобілем і що він виходив із-за руля.

Сам ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснив, що автомобілем він не керував, а водієм був ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також пояснили, що автомобілем керував ОСОБА_4

При таких обставинах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поспішливий та помилковий висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що судом апеляційної інстанції вислухані пояснення всіх причетних до події осіб, досліджено відеозапис події, досліджено протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження по справі.

Керуючисьст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2017 року, якою ОСОБА_2притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП, скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1