Ухвала суду № 65892152, 05.04.2017, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/25/17-цр.

Провадження № 4-с/326/1/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1

При секретарі Кузякіній К.М., Бородай А.В.

За участю: заявника ОСОБА_2

представника заявника ОСОБА_3

начальника Приморського РВ ДВС ОСОБА_4

головного державного виконавця

Приморського РВ ДВС ОСОБА_5

старшого державного виконавця

Приморського РВ ДВС ОСОБА_6

представника заінтересованої особи

ТОВ «Вільний» ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанови старшого державного виконавця Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_6, головного державного виконавця Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_5, зобовязання начальника Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_4 вчинити певні дії, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільний»,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанови старшого державного виконавця Приморського районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_6, головного державного виконавця Приморського районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_5, зобовязання начальника Приморського районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4 вчинити певні дії, заінтересована особа ТОВ «Вільний». Свої вимоги обґрунтовує тим, що вироком Приморського районного суду Запорізької області від 27.03.2013 року у кримінальній справі № 1/326/2/2013 ОСОБА_2 був засуджений за ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі та відбував покарання в Менській ВК - 91 ГПСУ в Чернігівській області.

Вирок суду набрав законної сили 01.07.2013 року, згідно вироку апеляційного суду Запорізької області, яким зменшено розмір матеріальної шкоди до 140000 грн., начебто заподіяної ОСОБА_2 ТОВ «Вільний» внаслідок зловживання службовими обов'язками генерального директора у період 2005-2008 рр.

ОСОБА_2 вважав і вважає цей вирок суду неправосудним і у теперішній час вирішує питання про його перегляд у Верховному суду України.

На виконання вироку суду від 27.03.2013 року Приморським районним судом Запорізької області 25.09.2013 року було видано ТОВ «Вільний» виконавчий лист № 1/326/2/2013.

На дату надання судом стягувачу ТОВ «Вільний» вказаного виконавчого листа ОСОБА_2 відбував покарання в Менській ВК - 91 ГПСУ в Чернігівській області. Про наявність цих обставин зазначено у змісті виконавчого листа.

08.10.2015 року ОСОБА_2 умовно-достроково був звільнений від подальшого відбування покарання та повернувся до родини в м. Приморськ.

ОСОБА_2 відомо, що за час відбування покарання в Менській ВК - 91 ГПСУ в Чернігівській області стягнення з нарахованої йому заробітної плати на підставі виконавчого листа № 1/326/2/2013 не здійснювалось.

У зазначеному виконавчому листі в графі: «Відмітки державного виконавця про виконання рішення ( вироку) або повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення» відсутні відомості про повернення стягувану ТОВ «Вільний» виконавчого листа, як відділом державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції, так і Менською ВК - 91 ГПСУ в Чернігівській області.

Вперше ОСОБА_2 про наявність цього виконавчого листа стало відомо тільки 24.02.2016 року при отриманні рекомендованим листом копії постанови діржвиконавця ОСОБА_6 від 12.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50152215 із супровідним листом начальника ВДВС ОСОБА_4 від 17.02.2016 року.

ОСОБА_2 в порядку адміністративного судочинства оскаржив дії і рішення старшого держвиконавця ОСОБА_6 та начальника ВДВС ОСОБА_4 до Приморського районного суду Запорізької області з зазначених підстав.

01.03.2016 року Приморським районним судом Запорізької області було відкрито провадження в адміністративної справі № 326/289/16-ар.

По суті розгляд адміністративного позову у даній справі не відбувся, тому, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що питання про оскарження дій, бездіяльності та рішень державного виконавця та посадової особи відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, що виданий судом на виконання вироку про задоволення цивільного позову у кримінальній справі, належить вирішувати в порядку ст. 383 ЦПК України.

ОСОБА_2 про обставини, що держвиконавець ОСОБА_6 ще 16.08.2016 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 50152215, у зв'язку з поверненням виконавчого листа № 1/326/2/2013 стягувачу «Вільний» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, довідався тільки 23.12.2016 року при отриманні ксерокопії цієї постанови разом з відповіддю від начальника ВДВС ОСОБА_4 на його скаргу, що була подана 14.12.2016 року в порядку cт. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

12.12.2016 року ОСОБА_2 рекомендованим листом отримав у копіях постанову держвиконавця ОСОБА_5 від 02.12.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 53024233 на підставі

виконавчого листа № 1/326/2/2013 та вимогу про явку з 09 до 12 год. 08.12.2016 року.

ОСОБА_2 у скарзі з підстав порушення держвиконавцем ОСОБА_5 вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, прохав начальника ВДВС ОСОБА_4 в межах повноважень скасувати постанову від 02.12.2016 року про відкриття виконавчого провадження №53024233, визнати обставини відсутності в діях ОСОБА_2 правопорушення по факту неявки 08.12.2016 року та надати завірені копії виконавчого листа № 1/326/2/2013 та заяву стягувача ТОВ «Вільний», на підставі яких відкрите виконавче провадження.

23.12.2016 року ОСОБА_2 рекомендованим листом отримав відповідь від начальника ВДВС ОСОБА_4 за № б/н від 14.12.2016 року, яка по суті є відпискою на скаргу.

Начальник відділу ОСОБА_4, у порушення наданих йому зазначеним Законом повноважень, не вирішив жодного питання по суті скарги, обмежившись наданням рекомендації звернутися до суду та надісланням копії постанови держвиконавця ОСОБА_6 від 16.08.2016 року про повернення виконавчого листа за виконавчим провадженням № 50152215.

У зв'язку з невиконанням начальником відділу ОСОБА_4 посадових повноважень про розгляду його скарги у відповідності до вимог Законів України «Про виконавче провадження», ОСОБА_2 вимушений був 26.12.2016 року звернутися до начальника ВДВС ОСОБА_4 із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчих проваджень, що були відкрити за заявами стягувача ТОВ «Вільний» на підставі виконавчого листа № 1/326/2/2013 для підготовки скарги до суду у порядку ст. 383 ЦПК України.

28.12.2016 року ОСОБА_2, ознайомився з матеріалами цих виконавчих проваджень та отримав з них завірені копії постанов держвиконавця ОСОБА_6

ОСОБА_2 обгрунтовано вважає, що всі зазначені суб'єкти оскарження: державні виконавці Ганчев О.Г., Макаренко Я.О., начальник відділу ОСОБА_4 навмисно на користь ТОВ «Вільний» порушили його права у спосіб незаконного визнання його боржником на користь стягувача ТОВ «Вільний» у виконавчих провадженнях № 43886019, № 47147369, № 50152215, що були відкрити та закінчені у супереч Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, зокрема ст.ст. 6, 11, 18, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 30, 32, 47, 48, 49, 83 та у виконавчому провадженні № 53024233, також відкритому у супереч Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, зокрема ст.ст. 2, 4, 11, 12, 26, 28, 74.

Начальнику ВДВС ОСОБА_4 та його підлеглому держвиконавцю ОСОБА_6 ще на час відкриття 07.07.2014 року першого виконавчого провадження № 43886019 із змісту виконавчого листа № 1/326/2/2013 достовірно було відомо обставини про те, що стягувачем ТОВ «Вільний» пропущено строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання, а боржник ОСОБА_2 відбуває покарання - 5 років позбавлення волі, в Менській ВК - 91 ГПСУ в Чернігівській області.

Ці обставини були відомі і держвиконавцю ОСОБА_5О, при відкритті 02.12.2016 року за вказівкою начальника відділу ОСОБА_4 виконавчого провадження № 53024233.

Вважає, що начальник відділу ОСОБА_8 відмовився від розгляду по суті його скарги з метою приховати скоєні ним самим та його підлеглими державними виконавцями Ганчевим О.Г. та Макаренко Я.О. порушення норм Законів України «Про виконавче провадження» на користь нині діючих учасників ТОВ «Вільний» ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким він по строку на 07.08.2008 року переступив свою частку 50% в статутному фонді товариства, та які замість виплати йому винагороди в сумі 5 000 000 (п'ять мільйонів) грн. 25 травня 2010 року отримали від виконуючого обов'язки прокурора Запорізької області Скиданова О.Д. постанову про відкриття кримінальної справи, на підставі якої 27.03.2013 року Приморський районний суд виніс неправосудний вирок.

Вважає, що начальник відділу ОСОБА_4 та його підлеглі держвиконавці ОСОБА_6 та ОСОБА_5 порушенням стосовно нього норм Законів України «Про виконавче провадження» ігнорували вимоги ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, та обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скаржник просить суд:

- визнати такими, що суперечать вимогам ст.ст. 6, 11, 18, 22, 23, 24,25, 26, 27, 30, 32, 49, Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, винесені старшим державним виконавцем Ганчевим О.Г. за згодою начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 постанови про відкриття виконавчих проваджень від 07.07.2014 року за №43886019, від 07.04.2015 року за № 47147369, від 12.02.2016 року за №50152215;

- визнати такою, що суперечать вимогам ст.ст. 2, п. 7 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 4, 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, винесену головним державним виконавцем Макаренко Я.О. за згодою начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року за № 53024233;

- зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 в межах повноважень, наданих ч. 1 та ч. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року та у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 18, п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 26, п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 49 цього Закону скасувати постанови старшого державного виконавця Ганчева О.Г. про відкриття виконавчих проваджень від 07.07.2014 року за № 43886019, від 07.04.2015 року за №47147369, від 12.02.2016 року за № 50152215 та зобов'язати підлеглого державного виконавця Ганчева О.Г. винести постанови про закінчення кожного з цих проваджень у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення виконавчого листа № 1/326/2/2013 до виконання;

- зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 в межах повноважень, наданих абзацом другим ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року та у відповідності до вимог п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 4 ст. 4, ч. 1 та ч. 2 ст. 11, п. 7 ч. 1 ст. 39 цього Закону скасувати постанову головного державного виконавця Макаренко Я.О. від 02.12.2016 року про відкриття виконавчого провадження за № 53024233 та зобов'язати підлеглого головного державного виконавця Макаренко Я.О. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 1/326/2/2013 у зв'язку з пропуском встановленого строку предявлення виконавчого листа до виконання та повернути виконавчий лист стягувачу ТОВ «Вільний».

В судовому засіданні заявник ОСОБА_2, заявлені у скарзі вимоги та підстави, на яких вони ґрунтуються, підтримав у повному обсязі, додатково пояснив, що у виконавчому листі № 1/326/2/2013 зазначено строк його предявлення до виконання до 02.04.2014 року, а заява про прийняття цього листа до примусового виконання від ТОВ «Вільний» надійшла до виконавчої служби 02.04.2014 року, тобто з пропуском встановленого строку. У виконавчому листі указано, що місцезнаходження ОСОБА_2 Менська ВК в Чернігівській області, тому виконання даного виконавчого листа відносилось до компетенції Менської виконавчої служби. ТОВ «Вільний» та його засновникам ОСОБА_9 та ОСОБА_11, яким він відступив 50% часток у статутному фонді вказаного товариства, що належали йому на праві приватної власності, достовірно із змісту виконавчого листа було відомо про місце його перебування в Менській ВК-91. Про ці обставини із змісту виконавчого листа також достовірно було відомо і начальнику Приморського районного ВДВС ОСОБА_4, старшому державному виконавцю Ганчеву О.Г. та головному державному виконавцю Макаренко Я.О. Всім цім особам були відомі вимоги Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року про те, що виконавче провадження відкривається за місцем перебування боржника. Проте, всі ці особи домовились у такій незаконний спосіб зберегти за учасниками ТОВ «Вільний» ОСОБА_9 та ОСОБА_11 право звернення з цим виконавчим листом до виконання після його звільнення з місця позбавлення волі та повернення у м. Приморськ. Засновникам та керівництву ТОВ «Вільний» було достовірно відомо, що на час виконання вироку тривалий час він був хворим, за станом здоровя більш року був звільнений від роботи в Менської ВК-91.Саме тому ОСОБА_9 і ОСОБА_11 та залежні від них керівники ТОВ «Вільний» не звернули виконавчий лист №1/326/2/2013 до виконання у встановлений строк до 02.07.2014 року до ВДВС Менського районного управління юстиції у Чернігівській області та після його звільнення у такій спосіб намагаються примусити його не здійснювати дії по перегляду неправосудного вироку та виконанню ними зобовязання виплатити йому 5000000 грн. Вважає, що стягувачем пропущено строк предявлення виконавчого листа до виконання та що виконавчий лист повинен був предявлятись до виконання у Менську виконавчу службу. Про постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2014 року йому стало відомо у 2016 році. 27.02.2016 року, коли ВДВС прислало йому постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року та супровідний лист, з тексту постанови він дізнався про всі виконавчі дії. Про всі постанови державних виконавців з виконання цього виконавчого листа дізнався у лютому 2016 року. Про постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року він дізнався 12 грудня 2016 року. Тільки 28.12.2016 року при ознайомленні зі всіма матеріалами з виконання вказаного виконавчого листа він побачив, що виконавчий лист не направлявся у Менську ВК, і тоді побачив порушення його прав. Вважає, що встановлений законом 10-ти денний строк необхідно рахувати з 28.12.2016 року. До суду зі скаргою він звернувся 05.01.2017 року, тобто у встановлений законом строк. Просить задовольнити заявлені у скарзі вимоги.

Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила суду, що зазначений у ст. 385 ЦПК України 10-ти денний строк є процесуальним та визначається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. ОСОБА_2 про те, що державний виконавець Ганчев О.Г. ще 16.08.2016 року виніс постанову про закриття виконавчого провадження № 50150015, відкритого ним 12.02.2016 року, дізнався з відповіді начальника ВДВС ОСОБА_4, отриманої 23.12.2016 року на його скаргу від 14.12.2016 року. Начальник ВДВС ОСОБА_4 не вирішив жодного питання у відповіді на скаргу ОСОБА_2, саме тому ОСОБА_2 був вимушений знову 26.12.2016 року звернутися із заявою про ознайомлення із всіма виконавчими провадженнями, що були відкриті Приморським ВДВС за цим виконавчим листом. 28.12.2016 року ОСОБА_2 було надано для ознайомлення всі виконавчі провадження та надані їх завірені копії. 28.12.2016 року є датою, коли ОСОБА_2 достовірно усвідомив про порушення його прав державними виконавцями Ганчевим О.Г. та Макаренко Я.О. незаконними постановами про відкриття виконавчих проваджень. Тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 385 ЦПК України ОСОБА_2 подав до суду скаргу з дотриманням 10-ти денного строку. Постанову державного виконавця Ганчева О.Г. про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року ОСОБА_2 оскаржив до суду в порядку адміністративного судочинства. 18.07.2016 року Приморський районний суд постановив ухвалу про задоволення клопотання державного виконавця Ганчева О.Г. про закриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2, розяснивши ОСОБА_2 право звернення до суду в порядку цивільного судочинства. 17.08.2016 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_2 на вказану ухвалу суду першої інстанції залишена без задоволення з посиланням на правову позицію Верховного Суду України в ухвалі від 07.06.2016 року у справі № 815/1554/15. Про дану ухвалу вона дізналася в день її постановлення, було оголошено вступну та резолютивну частини, повний текст ухвали вона отримала, приблизно 27.08.2016 року. 27.09.2016 року ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Тутову І.В. відмовлено у відкритті касаційного провадження на зазначені судові рішення у справі № 326/330/16-ар. Після залишення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 17.08.2016 року без задоволення скарги ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження за адміністративним позовом, ОСОБА_2 до цього часу не оскаржував постанови державних виконавців в порядку ЦПК, оскільки вважав і вважає, що винесені в адміністративній справі за його адміністративним позовом ухвали суду першої та адміністративної інстанцій з посиланням на постанову по іншій адміністративній справі, яка була розглянута за участю суддів Верховного Суду України по кілька суддів від судових палат по розгляду цивільних справ та розгляду адміністративних справ є неправосудною, тому, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів», як у попередній редакції від 02.07.2010 року, так і у діючій редакції від 02.06.2016 року не передбачав і не передбачає такий порядок перегляду адміністративної справи у Верховному суді України. Незаконність постанов державних виконавців про відкриття виконавчого провадження підтверджується змістом цього виконавчого листа, в якому зазначено наступне: вирок набрав законної сили 01.07.2013 року; строк предявлення виконавчого листа до виконання до 02.07.2014 року; також зазначено, що місцем перебування засудженого є Менська ВК-91 Управління ДПСУ в Чернігівській області. У виконавчому листі немає жодної відмітки про те, що державний виконавець Менського районного ВДВС повернув виконавчий лист стягувачу ТОВ «Вільний» за час перебування засудженого ОСОБА_2 в Менській ВК-91. Проте, державний виконавець Приморського районного ВДВС ОСОБА_6 за час перебування ОСОБА_2 в Менській ВК-91 зробив перший запис від 26.12.2016 року про повернення виконавчого листа стягувачу ТОВ «Вільний» з підстав відсутності у боржника майна, в той час, коли загально відомо, що вироки в частині задоволення матеріальної шкоди з засуджених до позбавлення волі виконуються за місцем їх перебування у виправних колоніях. Під час знаходження у провадженні Приморського районного суду адміністративного позову ОСОБА_2, в якому він оскаржував постанову старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 долучили до матеріалів справи письмові заперечення і постанови про відкриття виконавчого провадження, з яких вони побачили всі порушення, це було у березні 2016 року. Зі всіма постановами про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа, крім постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року, вона ознайомилася у березні 2016 року, з цього часу ОСОБА_2 знав про всі ці постанови. Вони бачили, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2014 року порушено право ОСОБА_2, тобто незаконно відкрито виконавче провадження, і знали, що всі ці постанови незаконні, але про системне порушення своїх прав ОСОБА_2 дізнався при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 28.12.2016 року. До цього часу, ОСОБА_2 знав про всі постанови державних виконавців, але не усвідомлював про порушення своїх прав, доки не ознайомився зі всіма матеріалами виконавчого провадження. Строк звернення до суду з даною скаргою заявником не пропущено, тому він не звертається з клопотанням про його поновлення. Просить заявлені у скарзі вимоги задовольнити.

Старший державний виконавець Приморського районного ВДВС ОСОБА_6, заявлені у скарзі вимоги не визнав та пояснив суду, що вперше заява про відкриття виконавчого провадження від ТОВ «Вільний» по примусовому виконанню виконавчого листа №1/326/2/2013, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року у кримінальній справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди збитку в сумі 140 000 грн., на адресу ВДВС Приморського РУЮ надійшла 02.07.2014 року. 07.07.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 23.12.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого провадження у звязку з відсутністю майна боржника. 03.04.2015 року на адресу ВДВС повторно надійшла заява від ТОВ «Вільний» про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа. 07.04.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 31.12.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого провадження у звязку з відсутністю майна боржника. 11.02.2016 року на адресу ВДВС втретє надійшла заява від ТОВ «Вільний» про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа. 12.02.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 16.08.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого провадження у звязку з відсутністю майна боржника. 01.12.2016 року на адресу ВДВС вчетверте надійшла заява від ТОВ «Вільний» про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа. 02.12.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до п.1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути предявлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачене законом. Згідно п.5 ст. 12 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк предявлення виконавчого документу до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Отже, стягувач не пропустив строк, встановлений п.1 ст. 12 вказаного Закону для предявлення виконавчого документу до виконання, який становить 3 роки. Строк предявлення виконавчого листа №1/326/2/2013, виданого Приморським районним судом, - до 02.07.2014 року. Згідно п. 5 ст. 70 ЦПК України останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Згідно п.5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Тобто ОСОБА_2 пропустив строк оскарження рішення та дії виконавця. Просить відмовити заявнику у задоволенні скарги. Додатково ОСОБА_6 пояснив, що він відкривав виконавчі провадження на підставі заяви стягувача - ТОВ «Вільний», і доданого до неї оригіналу виконавчого листа. Вважає, що останній день предявлення виконавчого листа до виконання 02.07.2014 року. До заяви ТОВ «Вільний» було додано копію листа Менської ВК про повернення виконавчого листа для предявлення за місцем проживання. Боржник проживає у м. Приморську і він повинен був перевірити наявність майна.

Головний державний виконавець Приморського районного ВДВС ОСОБА_5, пояснила суду, що 01.12.2016 року до ВДВС надійшла заява ТОВ «Вільний» про відкриття виконавчого провадження, до якої було додано квитанцію про сплату авансового внеску в сумі 2800 грн. це 2% від суми, що стягується, та надано витяг з Єдиного реєстру про реєстрацію підприємства і призначення ОСОБА_7 директором. Останній раз виконавчий лист було повернуто стягувачу 16.08.2016 року, з цього часу протягом року стягувач міг звернутися із заявою про відкриття виконавчого провадження, тому вона 02.12.2016 року відкрила виконавче провадження, постанову направила боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому листі. Згідно рекомендованому повідомленню 12.12.2016 року вказана постанова була отримана ОСОБА_2 Підстав для відмови у прийнятті зазначеного виконавчого листа до виконання у неї не було.

Начальник Приморського районного ВДВС - ОСОБА_4, підтримав пояснення, надані старшим державним виконавцем Ганчевим О.Г. та головним державним виконавцем Макаренко Я.О., додатково пояснив, що з постановами, які виносив старший державний виконавець Ганчев О.Г., Тутов І.В. та його представник були ознайомлені у березні 2016 року і протягом девяти місяців скарг не предявляли, на даний час строки оскарження постанов пропущено. Головний державний виконавець - Макаренко Я.О., куруючись Законом України «Про виконавче провадження» від 2016 року, відкрила виконавче провадження на законних підставах, строк предявлення виконавчого документу не минув, були надані всі документи, необхідні для відкриття виконавчого провадження. Цю постанову ОСОБА_2 отримав у грудні 2016 року і не оскаржив її у встановленому законом порядку. Вважає, що всі постанови винесені державними виконавцями законно і підстав для їх скасування немає. На скаргу, з якою ОСОБА_2 звернувся до нього, він, відповідно до вимог діючого законодавства, надав відповідь, яка була отримана заявником 23.12.2016 року. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2016 року, що діяв на момент звернення ОСОБА_2 зі скаргою до ВДВС, боржник не мав права звернення зі скаргою до начальника ВДВС, він повинен був у десятиденний строк звернутися зі скаргою до суду.

Представник заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний» ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що скаржник зазначає, що в лютому-березні 2016 року він вже звертався до суду із скаргою з приводу дій старшого державного виконавця Ганчева О.Г. щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року, що свідчить про обізнаність заявника про існування зазначеного виконавчого листа та порядок його примусового виконання. Таким чином, ОСОБА_2 дізнався про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року та мав змогу дізнатися про винесення оскаржуваних постанов у лютому-березні 2016 року, в той час, як звернувся зі скаргою до Приморського районного суду 05.01.2017 року. Отже, встановлений ч.1 ст. 385 ЦПК України строк для подання скарги на вказані постанови до суду, ОСОБА_2 пропущений. Вважає, що правові підстави для задоволення заявлених у скарзі вимог відсутні, та що дії ОСОБА_2 з оскарження постанов, винесених державними виконавцями, слід розцінювати, як спосіб ухилення від виконання рішення суду, обовязковість виконання якого встановлена законом. Просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2

Вислухавши заявника, його представника, державних виконавців, начальника ВДВС та представника заінтересованої особи, суд дійшов наступного висновку.

На виконання вироку Приморського районного суду Запорізької області по кримінальній справі №1/326/2/2013 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 191 ч.2, ст. 191 ч.5, ст.ст. 69, 70 КК України, який було змінено ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01.07.2013 року, та який набрав законної сили 01.07.2013 року (а.с.191-203), Приморським районним судом 25.09.2013 року було видано виконавчий лист про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 140000 грн. Строк предявлення виконавчого листа до виконання, зазначений у цьому листі, до 02.07.2014 року. У графі «місцезнаходження/місце проживання боржника» зазначено: місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. У графі «назва і місцезнаходження місця увязнення» зазначено: Менська ВК-91 Управління ДПСУ в Чернігівській області (а.с.115).

02.07.2014 року ТОВ «Вільний» звернулося до ВДВС Приморського РУЮ із заявою, в якій у звязку із тим, що Менська виправна колонія №91 повернула виконавчий лист за №1/326/2/2013, просило відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, який видано Приморським районним судом 25.09.2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріального збитку 140000 грн. (а.с.124). До вказаної заяви заявником було додано оригінал зазначеного виконавчого листа та копію листа Менської ВК-91 (а.с.115, 124 (зворотній бік).

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Приморського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 07.07.2014 року за вказаною заявою ТОВ «Вільний» було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1/326/2/2013, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року, про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріального збитку 140000 грн. (а.с.123 (зворотній бік).

Відповідно до супровідного листа від 10.07.2014 року постанова старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2014 року була надіслана ОСОБА_2 за адресою: м. Приморськ, вул. Калініна, 118 (а.с.123), але відомостей щодо її отримання боржником державним виконавцем не надано.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Приморського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 26.12.2014 року зазначений виконавчий лист повернуто стягувачу, у звязку із тим, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с.116 (зворотній бік).

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Приморського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 07.04.2015 року за заявою ТОВ «Вільний» про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2015 року, до якої було додано оригінал виконавчого листа, було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1/326/2/2013, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року, про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріального збитку 140000 грн., яку відповідно до супровідного листа від 07.04.2015 року було надіслано ОСОБА_2 за адресою: м. Приморськ, вул. Калініна, 118 (а.с.127, 148-149), але відомостей щодо її отримання боржником державним виконавцем не надано.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Приморського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 31.12.2015 року зазначений виконавчий лист повернуто стягувачу, у звязку із тим, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с.128).

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Приморського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 12.02.2016 року за заявою ТОВ «Вільний» про прийняття до виконання виконавчого листа, яка надійшла до ВДВС 11.02.2016 року, та до якої було додано оригінал виконавчого листа, витяг із Статуту ТОВ «Вільний», копія наказу про призначення генерального директора №53 від 28.08.2013 року, було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1/326/2/2013, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року, про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріального збитку 140000 грн. Вказану постанову відповідно до супровідного листа від 17.02.2016 року було надіслано ОСОБА_2 за адресою: м. Приморськ, вул. Калініна, 118, та відповідно до штемпеля на поштовому конверті отримано боржником 24.02.2016 року (а.с.152, 222-224, 232-237).

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Приморського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 16.08.2016 року зазначений виконавчий лист повернуто стягувачу, у звязку із тим, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с.154).

Постановою головного державного виконавця Приморського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 від 02.12.2016 року за заявою ТОВ «Вільний» про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року у справі № 1/326/2/2013, яка надійшла до ВДВС 01.12.2016 року, та до якої було додано оригінал виконавчого листа, оригінал квитанції про сплату авансового внеску за примусове виконання рішення, витяг із Статуту ТОВ «Вільний», копія наказу про призначення генерального директора №39 від 02.08.2016 року, було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1/326/2/2013, виданого Приморським районним судом 25.09.2013 року, про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вільний» в рахунок відшкодування матеріального збитку 140000 грн. Вказану постанову відповідно до супровідного листа від 05.12.2016 року було надіслано ОСОБА_2 за адресою: м. Приморськ, вул. Калініна, 118, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано боржником 12.12.2016 року (а.с.240-247-249).

Звернувшись до суду з даною скаргою ОСОБА_2 просить визнати такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» зазначені вище постанови державних виконавців про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно із ч.2 ст. 385 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Отже, оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути здійснене лише протягом строку, вказаного у ч.1 ст. 385 ЦПК України. Тривалість такого строку залежить від предмету оскарження. Якщо оскаржується постанова про відкладення провадження виконавчих дій, заява подається у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у всіх інших випадках у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

При пропущенні цього строку з поважних причин заявник, відповідно до правил ст. 73 ЦПК України, може разом із скаргою подати заяву про поновлення строку. За наявності поважних причин пропущення строку суд його поновлює. Якщо ж суд не виявить підстав для поновлення строку, він постановляє ухвалу про відмову в поновленні пропущеного строку і відповідно скарга на рішення, дії чи бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби залишається без розгляду (ч.2 ст. 72 ЦПК України).

Заявник та його представник в судовому засіданні посилались на те, що датою, коли ОСОБА_2 достовірно усвідомив про порушення його прав державними виконавцями Ганчевим О.Г. та Макаренко Я.О. незаконними постановами про відкриття виконавчих проваджень є 28.12.2016 року, коли ОСОБА_2 було надано для ознайомлення всі виконавчі провадження та надані їх завірені копії. Тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 385 ЦПК України ОСОБА_2 подав до суду скаргу з дотриманням 10-ти денного строку.

В той же час представник заявника зазначила, що під час знаходження у провадженні Приморського районного суду адміністративного позову ОСОБА_2, в якому він оскаржував постанову старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 долучили до матеріалів справи письмові заперечення і постанови про відкриття виконавчого провадження, з яких вони побачили всі порушення, це було у березні 2016 року. Зі всіма постановами про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа, крім постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року, вона ознайомилася у березні 2016 року, з цього часу ОСОБА_2 знав про всі ці постанови. Вони бачили, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2014 року порушено право ОСОБА_2, тобто незаконно відкрито виконавче провадження, і знали, що всі ці постанови незаконні.

В судовому засіданні була оглянута цивільна справа №326/293/16, провадження 6/326/5/2016 за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: ТОВ «Вільний», начальник відділу ДВС Приморського РУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4, старший державний виконавець ВДВС Приморського РУЮ Запорізької області Ганчев О.Г., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та встановлено, що матеріали зазначеної справи містять постанову старшого державного виконавця ВДВС Приморського РУЮ - ОСОБА_6, про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року, супровідний лист про направлення цієї постанови боржнику від 17.02.2016 року та поштовий конверт із зазначенням на штемпелі - 24.02.2016 року, надані ОСОБА_2 разом із вказаною завою (а.ц.с. 4-6). Крім цього. матеріали цієї справи містять постанови старшого державного виконавця ВДВС Приморського РУЮ - ОСОБА_6, про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2014 року та від 07.04.2015 року і постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.12.2014 року та від 31.12.2015 року (а.ц.с.36-37, 39-40). В ухвалі Приморського районного суду від 10.03.2016 року, постановленій за вказаною заявою ОСОБА_2 (а.с., що розглядається, 175-176), зазначено, що у заяві ОСОБА_2 вказано, що він отримав постанову старшого державного виконавця Ганчева О.Г. про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року поштою 24.02.2016 року. Вказаною ухвалою встановлено, що ТОВ «Вільний» звертався до ВДВС Приморського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження 02.07.2014 року, у звязку з тим, що Менська виправна колонія №91 повернула виконавчий лист №1/326/2/2013 (а.с.35). Постановою від 07.07.2014 року було відкрито виконавче провадження (а.с.36), а постановою від 26.12.2014 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист був повернутий стягувачу (а.с.37). 03.04.2015 року ТОВ «Вільний» знову звертався до ВДВС Приморського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.38), постановою від 07.04.2015 року було відкрито виконавче провадження (а.с.39), а постановою від 31.12.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист був повернутий стягувачу (а.с.40). Даною ухвалою суду провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвала була отримана ОСОБА_2 11.03.2016 року та не була оскаржена (а.ц.с.46).

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 про постанову старшого державного виконавця ВДВС Приморського РУЮ - ОСОБА_6, про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року стало відомо 24.02.2016 року, про постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2014 року та від 07.04.2015 року було відомо з березня 2016 року. Отже, про порушення його прав вказаними постановами ОСОБА_2 повинен був дізнатися відповідно 24 лютого 2016 року та у березні 2016 року.

Судом також встановлено та не заперечується заявником та його представником, що постанову головного державного виконавця Приморського районного відділу ДВС ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року ОСОБА_2 отримав 12.12.2016 року. Отже, про порушення його прав вказаною постановою ОСОБА_2 повинен був дізнатися 12.12.2016 року.

До суду зі скаргою на зазначені постанови ОСОБА_2 звернувся 05.01.2017 року (а.с.1), тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 385 ЦПК України.

Крім цього, судом встановлено, що постанову старшого державного виконавця Ганчева О.Г. про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2016 року ОСОБА_2 оскаржив до суду в порядку адміністративного судочинства. Ухвалою Приморського районного суду від 18.07.2016 року було задоволено клопотання старшого державного виконавця ВДВС Приморського РУЮ ОСОБА_6Г про закриття провадження у справі. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника ВДВС Приморського РУЮ ОСОБА_4, старшого державного виконавця ВДВС Приморського РУЮ ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Вільний», про зобовязання вчинити певні дії закрито. Розяснено позивачу, що він має право звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби в порядку цивільного судочинства (а.с.55-56). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року вказану ухвалу Приморського районного суду від 18.07.2016 року залишено без змін (а.с.58). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду від 18.07.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 року (а.с.59).

За наведених обставин, суд вважає посилання представника заявника на те, що ОСОБА_2 до цього часу не оскаржував постанови державних виконавців в порядку ЦПК, оскільки вважав і вважає, що винесені в адміністративній справі за його адміністративним позовом ухвали суду першої та адміністративної інстанцій з посиланням на постанову по іншій адміністративній справі, яка була розглянута за участю суддів Верховного Суду України по кілька суддів від судових палат по розгляду цивільних справ та розгляду адміністративних справ є неправосудною, як безпідставне та не засноване на законі.

Враховуючи, що до суду зі скаргою на зазначені постанови державних виконавців Тутов І.В. звернувся з пропуском строку, передбаченого ст. 385 ЦПК України, заяву про поновлення строку не надав, вважаючи, що встановлений законом строк звернення до суду ним не порушено, суд дійшов висновку, що заявлені у скарзі вимоги щодо визнання такими, що суперечать вимогам ст.ст. 6, 11, 18, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 30, 32, 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, винесені старшим державним виконавцем Ганчевим О.Г. постанови про відкриття виконавчих проваджень від 07.07.2014 року за №43886019, від 07.04.2015 року за № 47147369, від 12.02.2016 року за №50152215; визнання такою, що суперечить вимогам ст.ст. 2, п. 7 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 4, 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, винесену головним державним виконавцем Макаренко Я.О. постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року за № 53024233, підлягають залишенню без розгляду.

Оскільки суд дійшов висновку про залишення без розгляду вказаної частини заявлених у скарзі вимог, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо зобовязання начальника ВДВС ОСОБА_4 скасувати постанови старшого державного виконавця Ганчева О.Г. про відкриття виконавчих проваджень від 07.07.2014 року, від 07.04.2015 року, від 12.02.2016 року; зобов'язати підлеглого державного виконавця Ганчева О.Г. винести постанови про закінчення кожного з цих проваджень у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення виконавчого листа № 1/326/2/2013 до виконання; зобов'язання начальника ВДВС ОСОБА_4 скасувати постанову головного державного виконавця Макаренко Я.О. від 02.12.2016 року про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати підлеглого головного державного виконавця Макаренко Я.О. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 1/326/2/2013 у зв'язку з пропуском встановленого строку предявлення виконавчого листа до виконання та повернути виконавчий лист стягувачу ТОВ «Вільний», які є похідними від вимог про визнання такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» постанов державних виконавців про відкриття виконавчого провадження, і у задоволенні скарги у цієї частині слід відмовити.

Керуючись: ст..ст. 72, 73, 208,209,210,384,385 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанови старшого державного виконавця Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_6, головного державного виконавця Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_5, зобовязання начальника Приморського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_4 вчинити певні дії, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільний», в частині вимог щодо визнання такими, що суперечать вимогам ст.ст. 6, 11, 18, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 30, 32, 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, винесені старшим державним виконавцем Ганчевим Олексієм Георгійовичем за згодою начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 постанови про відкриття виконавчих проваджень від 07.07.2014 року за №43886019, від 07.04.2015 року за № 47147369, від 12.02.2016 року за №50152215; визнання такою, що суперечать вимогам ст.ст. 2, п. 7 ч. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 4, 11, 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, винесену головним державним виконавцем Макаренко Яною Олександрівною за згодою начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2016 року за № 53024233 - залишити без розгляду.

У задоволенні скарги в частині вимог щодо зобовязання начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 в межах повноважень, наданих ч. 1 та ч. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, та у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 18, п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 26, п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 49 цього Закону, скасувати постанови старшого державного виконавця Ганчева Олексія Георгійовича про відкриття виконавчих проваджень від 07.07.2014 року за № 43886019, від 07.04.2015 року за №47147369, від 12.02.2016 року за № 50152215; зобов'язати підлеглого державного виконавця Ганчева Олексія Георгійовича винести постанови про закінчення кожного з цих проваджень у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення виконавчого листа № 1/326/2/2013 до виконання; зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 в межах повноважень, наданих абзацом другим ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, та у відповідності до вимог п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 4 ст. 4, ч. 1 та ч. 2 ст. 11, п. 7 ч. 1 ст. 39 цього Закону, скасувати постанову головного державного виконавця Макаренко Яни Олександрівни від 02.12.2016 року про відкриття виконавчого провадження за № 53024233 та зобов'язати підлеглого головного державного виконавця Макаренко Яну Олександрівну винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 1/326/2/2013 у зв'язку з пропуском встановленого строку предявлення виконавчого листа до виконання та повернути виконавчий лист стягувачу ТОВ «Вільний» - відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та оголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 05 квітня 2017 року.

Ухвала буде виготовлена в повному обсязі 10 квітня 2017 року.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Запорізької області через Приморський районний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис ОСОБА_1

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

05.04.2017