Вирок № 65892108, 11.04.2017, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кп/325/67/2017

Справа №325/422/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 рокуПриазовський районний суд Запорізької областіу складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Красновій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області кримінальне провадження №12017080330000014 від 09.01.2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку Єву, ІНФОРМАЦІЯ_5,непрацюючого, не судимого,

який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, а фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

сторони кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Шаповалов В.М.

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїв злочин при наступних обставинах:

02.09.2016 року приблизно о 12.00 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в акваторії Молочного лиману, розташованого в районі с. Гірсівка Приазовського району Запорізької області, на відстані 30 метрів від узбережжя, знаючи про заборону вилову риби у вказаній водоймі, що відноситься до Приазовського національного природного парку, де згідно п. 4.3.1. «ОСОБА_4 про Приазовський національний природний парк», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №517 від 15.11.2010 року, заборонено рибальство, однією сіткою довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр, що є забороненим засобом лову, незаконно виловив рибу виду піленгас в кількості 26 особин, згідно з розрахунком до Додатку №7 до Постанови Кабінету Міністрів №541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» вартістю 39.104 гривень (1504 грн. х 26 шт.), чим порушив п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та п.3.1 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року, заподіявши істотної шкоди водним ресурсам Приазовського національного природного парку, на що вказує вартість предмета незаконного вилову, кількість добутого та цінність породи у відтворення якої є труднощі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред*явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.249 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся і показав суду, що, дійсно, не маючи дозволу на вилов риби, знаючи про заборону вилову риби у вказаній водоймі, здійснив її вилов 02.09.2016 року приблизно о 12.00 годині в акваторії Молочного лиману, розташованого в районі с. Гірсівка Приазовського району Запорізької області, на відстані, приблизно 20-30 метрів від узбережжя за допомогою сітки довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр, таким чином виловив рибу виду піленгас в кількості 26 особин. З розміром визначеної в обвинувальному акті матеріальної шкоди у сумі 39.104 гривень погодився, правильність розрахунку не оспорював і визнав пред*явлений до нього Приазовським національним природним парком позов про відшкодування шкоди на суму 39.104 гривень. Просив суд суворо його не карати.

В судовому засіданні суд дослідив письмові докази, які надані стороною обвинувачення: так, із протоколу огляду від 19.01.2017 року (а.с.30) вбачається, що предметом огляду є знаряддя лову сіть довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр та сіть з ліски зеленого кольору висотою 1 метр, довжиною 50 метрів розміром вічка 30х30 мм і які постановою слідчого від 19 січня 2017 року приєднанні до кримінального провадження №12017080330000014 в якості речових доказів (а.с.31) та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с. 31); даними протоколу огляду від 26.01.2017 року (а.с.33), з якого вбачається, що предметом огляду є риба виду піленгас в кількості 26 особин, вагою 4 кг, і яка, згідно постанови слідчого від 26.01.2017 року приєднанна до кримінального провадження №12017080330000014 в якості речового доказу (а.с.34) та передана на зберігання заступнику начальника Степанівського природоохоронного науково-дослідного відділення Приазовського національного природного парку Попкову Михайлу Івановичу під розписку (а.с.35); згідно розрахунку (а.с. 36), який здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №541, сума спричиненої Приазовському національному природному парку складає 39.104 гривень.

У відповідності до вимог, зазначених у ч.3ст.349 КПК України, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_1правильно розуміє зміст обставин, переконався у добровільності його позиції та роз'яснив, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території природних заповідників забороняється будь-яка

господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме: мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи,

сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

А згідно з п.3.1 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року 3.1. Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства.

Згідно з п. 4.3.1 ОСОБА_4 Приазовський національний природний парк на території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об*єкти, зокрема, рибальство.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 10 грудня 2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», яким роз*яснено, що вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання.

Суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 здійснивши незаконний вилов риби виду піленгас в кількості 26 особин, у відтворенні якої є труднощі, такий вилов здійснив з використанням заборонених знарядь лову та в акваторії Молочного лиману, розташованого в районі с. Гірсівка Приазовського району Запорізької області, на відстані 30 метрів від узбережжя, що відноситься до Приазовського національного природного парку і де вилов риби заборонений, вартість предмету незаконного вилову становить 39.104 гривень, тим самим, на думку суду, в умисних діях ОСОБА_1 наявна кваліфікуюча ознака істотна шкода.

Аналізуючи зібрані у справі докази, надавши їм оцінку, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1своїми умисними діями, які виразилися в незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.249 КК України.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченомуОСОБА_1, суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, яке відносяться до злочину невеликої тяжкості, особу винного:не судимого (а.с.62), офіційно непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку Єву, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.61), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.60), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.63).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є його щиросердне каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відсутні.

Враховуючи викладе, суд вважає достатнім і необхідним для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.249 КК України. Разом з тим, суд, приймаючи до уваги такі обставини, що пом'якшують покарання а саме: щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння у розкритті злочину, за досудовою доповіддю Приазовського районного відділу з питань пробації, який прийнявши до уваги особистість обвинуваченого, спосіб його життя, що він не судимий, має середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення ОСОБА_1 можливе без обмеження або позбавлення волі (а.с.22-23), прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо без відбуття покарання внаслідок чого, суд вважає необхіднимвстановити йому іспитовий строк з покладанням на нього обов'язків відповідно до положень ст.76 КК України.

Цивільний позов Приазовського національного природного парку підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

з доданих та досліджених у судовому засіданні документів, а саме: Указу Президента України від 10 лютого 2010 року №154/2010 створено Приазовський національний природний парк (а.с.37-38), а наказом міністра Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.12.2016 року №500 внесені зміни до ОСОБА_4 про Приазовський національний природний парк (надалі ОСОБА_4) (а.с.47-57). Відповідно п.1.3 вказаного ОСОБА_4 є юридичною особою, загальна площа ОСОБА_4 становить 78126,92 гектара земель, в тому числі земель водного фонду (22072,0 гектари Молочного лиману), у тому числі та уздовж берегової лінії шириною два кілометри від урізу води.

Відповідно до п.3.1 Положення управління Парком здійснюється відповідно до вимог законодавства спеціальною адміністрацією. Адміністрацію очолює директор, який в установленому порядку призначається на посаду на контрактній основі та звільняється з посади Мінприроди.

А згідно з п.4.3.1 зазначеного ОСОБА_4 на території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об*єкти, зокрема, рибальство.

Отже позивачу Приазовському національному природному парку належить право вимоги.

Згідно з розрахунком, який проведено у відповідності до Додатку №7 до Постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», розмір шкоди становить 39.104 гривень (1504 грн. х 26 шт.= 39.104,00 грн.).

Будучи цивільним відповідачем, обвинувачений ОСОБА_1 пред*явлений до нього позов визнав.

Отже, з урахуванням викладеного, позов Приазовського національного природного парку підлягає задоволенню: з ОСОБА_1 на користь Приазовського національного природного парку у відшкодування матеріальної шкоди належить стягнути 39.104 гривень (тридцять дев*ять тисяч сто чотири гривні 00 копійок) на р/р 352150640663791 МФО 820172, ЄДРПУО 36969435.

Речові докази:сіть довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр та сіть з ліски зеленого кольору висотою 1 метр, довжиною 50 метрів розміром вічка 30х30 мм, що знаходяться на зберігання у камері зберігання речових доказів Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с. 31) та рибу виду піленгас в кількості 26 особин, вагою 4 кг, і яка передана на зберігання заступнику начальника Степанівського природоохоронного науково-дослідного відділення Приазовського національного природного парку Попкову Михайлу Івановичу під розписку (а.с.34), підлягають знищенню у відповідності до п.4 ч.9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

З урахуванням особи винного, з урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили, клопотання з цього приводу до суду не надходили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370,371,374,376,395 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1ст.249 КК України і призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

На підставіст. 75 КК ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, випробувальний термін встановити тривалістю 1(один) рік.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1ст. 76 КК України зобов*язати ОСОБА_1 періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов Приазовського національного природного парку задовольнити: з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Приазовського національного природного парку стягнути 39.104 гривень (тридцять дев*ять тисяч сто чотири гривні 00 копійок) на р/р 352150640663791 МФО 820172, ЄДРПУО 36969435.

Речові докази:сіть довжиною 50 метрів розміром вічка 25х25 мм та висотою 1 метр, сіть з ліски зеленого кольору висотою 1 метр, довжиною 50 метрів розміром вічка 30х30 мм, рибу виду піленгас в кількості 26 особин, вагою 4 кг, належить знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Л.Д. Шеїна