Рішення № 65892100, 11.04.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.04.2017

Справа № 320/988/17-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

при секретарі Арифовій Л.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача надмірно виплачені кошти сумі 222,83 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно заяви відповідача від 19 лютого 2015 року йому була призначена виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) з 19 лютого 2015 року по 17 лютого 2017 року в розмірі 121,80 грн. щомісячно, без урахування перерахунків. Відповідно до повідомлення про громадян, які померли за період з 01.11.2016 року по 25.11.2016 року було встановлено, що ОСОБА_3, за якою здійснюється догляд, померла 17 листопада 2016 року. Несвоєчасне повідомлення про смерть особи призвело до надміру виплачених коштів, в результаті чого сума надмірно виплачених коштів склала 222,83 грн.. 08 грудня 2016 року на адресу відповідача було направлено повідомлення про припинення виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам та запропоновано повернути надмірно виплачені кошти в сумі 222,83 грн. до 17.12.2016 року. Однак, до цього часу на рахунок управління сума переплати відповідачем повернута не була.

В судове засідання зявилась представник позивача, яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, не повідомив суд про причини неявки, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити заочне рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно заяви відповідача ОСОБА_2 від 19 лютого 2015 року йому була призначена виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1) з 19 лютого 2015 року по 17 лютого 2017 року в розмірі 121,80 грн. щомісячно, без урахування перерахунків.

Згідно повідомлення про громадян, які померли за період з 01.11.2016 року по 25.11.2016 року, для зняття з обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги від 25.11.2016 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 а, померла 17 листопада 2016 року.

Актом № 4187/611340 проведення перевірки правильності інформації, що надається заявниками на призначення соціальної допомоги від 07 грудня 2016 року встановлено, що сума переплаченої допомоги складає 222,83 грн..

Відповідно до наказу Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 07 грудня 2016 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 суму надміру нарахованої компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги в розмірі 222,83 грн. та припинити виплату з 01 січня 2017 року.

08 грудня 2016 року на адресу відповідача ОСОБА_2 було направлено повідомлення 01-06/5181-06 про повернення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги в розмірі 222,83 грн., але до теперішнього часу належна до повернення сума не повернута.

Відповідно до п. 1 Порядку призначення і виплати компенсаційних виплат фізичним особам, які надають соціальні послуги», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 (далі Порядок), непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Згідно п. 14 Порядку, виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, і покриття витрат на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 15 Порядку, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання узв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації. Якщо одержувачем компенсації приховано або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення компенсації та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради: визначає обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення; повідомляє отримувачу компенсаційної виплати про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення. Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначив компенсацію.

Згідно п. 16 Порядку, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають та виплачують щомісячну компенсацію, здійснюють контроль за діяльністю фізичних осіб, які надають соціальні послуги.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм у сукупності наданими доказами, суд приходить до висновку, що внаслідок недобросовісної поведінки відповідача ОСОБА_2, що виразилась у неналежному повідомленні позивача про смерть ОСОБА_3, тобто відомостей, що впливають на виплату компенсаційних виплат, останній безпідставно отримав компенсаційні виплати у розмірі 222,83 грн..

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому звязку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача суму надмірно виплачених коштів в розмірі 222,83 грн..

Крім того, відповідно до ч. 3ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 1600 грн..

Керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, п.п. 1, 14-16 Порядку призначення і виплати компенсаційних виплат фізичним особам, які надають соціальні послуги», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558, ст.ст. 4, 11, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів задовольнити повністю:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, (р/р 35410007032479, МФО 813015 ГУДКСУ у Запорізькій області, ОКПО 03193086), суму в розмірі 222 (двісті двадцять дві) грн. 83 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна