Ухвала суду № 65891675, 11.04.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1956/17

Провадження №1-кс/333/415/17

УХВАЛА

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Коммунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., за участю секретаря Некрашевич Є.В., прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1, слідчої СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчої СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017080040000106 від 06.01.2017 року та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2017 року слідча СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 звернулась до суду із клопотанням про арешт майна, з метою недопущення незаконного відчуження майна.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 05.01.2017 року до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо неправомірних дій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказана заява внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080040000106 від 06.01.2017 року за ознаками ст. 356 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 27.12.2011 року ОСОБА_5 (якій в матеріалах кримінального провадження надано статус потерпілої) позичила у ОСОБА_4 грошовій кошти у сумі 50 192 гривні (пятдесят тисяч сто девяносто дві гривні). Ця дія підтверджена Договором позики, укладеним 27.12.2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 Згідно цього договору ОСОБА_5 зобовязується повернути ОСОБА_4 вищезазначену суму до 27.06.2012 року.

Крім цього, 27.12.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був заключений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_5 (Іпотекодавець) зобовязана повернути ОСОБА_8 (Іпотекодержателю) гроші у сумі 50 192 гривні (пятдесят тисяч сто девяносто дві гривні), в строк до 27.06.2012. В забезпечення виконання даного зобовязання, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме квартиру, житловою площею 15,1 кв.м, загальною площею 30,7 кв.м, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу. Право власності зареєстроване Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 03.11.2011 року в книзі №190, номер запису 35105, реєстраційний номер 7328231, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав, виданим Орендним підприємством Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 03.11.2011 року №31911713. За домовленістю сторін заставна вартість іпотеки складає 50000 гривень (пятдесят тисяч гривень). За даними ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (ОСОБА_8 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.12.2011 року, номер витягу 32693626) інвентаризаційна вартість квартири становить 30870 гривень (тридцять тисяч вісімсот сімдесят гривень). У разі порушення умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення, він має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно Закону України «Про іпотеку». Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5, пояснила, що 20.08.2011 року, вона придбала квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Вказана квартира належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №3821. Право власності на вказану квартиру зареєстровано в ТОВ «ЗМБТІ» 03.11.2011 року. У зазначеній квартирі ОСОБА_5 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та двома малолітніми дітьми 2009 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Проживали вони без реєстрації, так як не встигли цього зробити до грудня 2011 року. 27.12.2011 року ОСОБА_5 уклала договір позики з ОСОБА_4, згідно якого вона позичила у ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 50192 гривні, та зобовязується їх повернути до 27.06.2012 року. Також у забезпечення договору позики, між ними 27.11.2011 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_5 передає в іпотеку ОСОБА_4 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3. Обидва договори були посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_6, якій ОСОБА_5 передала документи, що підтверджували її право власності на квартиру. Після підписання договорів, документи на квартиру, зі слів ОСОБА_5 залишились у нотаріуса. 09.08.2012 року ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_4 у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» було сплачено 25000 гривень, що підтверджується квитанцією №1Tr.NCSHXCS00000010648985021. Зі слів ОСОБА_5, в усній домовленості між ними, ОСОБА_4 дозволив їй віддати борг, що залишився, пізніше. В травні 2013 року, ОСОБА_5 дізналась, що квартира за вищезазначеною адресою належить ОСОБА_4 Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3, дав такі самі показання, як і його дружина ОСОБА_5, пояснивши при цьому, що 09.08.2012 року, він разом з дружиною сплатив на рахунок ОСОБА_4 суму 25000 гривень. При цьому між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 була усна домовленість про відстрочку внесення частини боргу, що залишився. В травні 2013 року ОСОБА_3 дізнався, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4, належить ОСОБА_4 Також, як пояснив ОСОБА_3, ОСОБА_4 неодноразова намагався виселити їх із квартири, не зважаючи на присутність в ній двох малолітніх дітей. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 зобовязана була повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 50192 гривень в строк до 27.06.2012 року. Однак, перерахувала на його рахунок грошові кошти в сумі 25000 гривень 09.08.2012 року. За цей час ОСОБА_4, у разі порушення умов договору іпотеки, укладеного між ними, повинен був надіслати ОСОБА_5 письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення, він має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно Закону України «Про іпотеку» (згідно п.20 договору іпотеки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4Г.). Не зважаючи на це, ОСОБА_4 не надіслав ОСОБА_5 письмову вимогу про виконання порушеного зобовязання, а також не підтверджує, що на його рахунок були перераховані кошти в сумі 25000 гривень.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, квартира за адресою: АДРЕСА_5 може бути предметом кримінального правопорушення, отже є правові підстави для накладення на неї арешту з метою збереження її незаконного відчуження та з'ясування походження документів на квартиру.

У своєму клопотанні слідча зазначаючи підстави для арешту майна вказує, що квартира може бути предметом кримінального правопорушення, отже є правові підстави для накладення на неї арешту з метою збереження її незаконного відчуження.

Прокурор підтримав клопотання слідчої і вважає за доцільне накласти арешт на квартиру.

ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчої, суду пояснив, що в провадженні суду знаходились цивільні справи з цього приводу, на теперішній час право власності зареєстровано за ним.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ст. 356 КК України (кримінальне провадження № 12017080040000106).

Відомості внесено до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3, якому на праві власності спірна квартира взагалі не належить.

До клопотання надано копію договору позики від 27.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, копію договору іпотеки від 27.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підписаного сторонами.

У клопотанні слідчого зазначено підстави, у звязку з якими необхідно здійснити арешт майна, конкретизовано майно, що належить арештувати і хто є власником майна, проте не надано письмового підтвердження щодо власника квартири і доказів того, що квартира перейшла у власність ОСОБА_4 і на підставі яких саме документів.

Крім того, клопотання не містить доказів того, що власник квартири є недобросовісним набувачем.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відсутні підстави, визначені у ч.2 ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно квартиру АДРЕСА_6.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 167, 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчої СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017080040000106 від 06.01.2017 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська